Охресне О
Літера Ꚛ | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
Ꚛ | ||||||
Літери кирилиці |
О́хресне О, перехре́щене О (Ꚛ, ꚛ) — рідкісний кириличний[1] гліф, що походить од літери О. Номер у Юнікоді — U+A69A для великої[2] і U+A69B для маленької[3]. Символ доданий у Юнікод, оскільки визначено, що така форма літери використовувалася частіше очних варіантів О, які вже були присутні серед символів Юнікоду. Символ передбачений для використання в старообрядницьких виданнях, що не допускають нової орфографії[4].
Походження[ред. | ред. код]
Поява охресного О пов'язана зі зміною репертуару графем у XIV—XV ст., що була зумовлена активізацією культурних і конфесійних зв'язків з Візантією та південними слов'янами, зокрема засвоєнням південнослов'янської книжної традиції[5]. У берестяних грамотах XV століття розвинулася традиція (що її найбільш ранні приклади трапляються вже в XIII ст.) писати на початку слова та після голосної широке, часто розімкнуте вгорі О, а в інших випадках вузьке звичайне О. У якості широкого могли виступати «очні» варіанти О, охресне О (ꚛкрестъ, ꚛкругъ) або омега (ѡстровескои, ѡстровескимъ)[a]. Карський вважає очні варіанти запозиченими в греків через південних слов'ян, а варіант з хрестом — вторинним щодо очних варіантів і створеним на їхній взірець[6]. Тут як приклад наведено ранні старослов'янські рукописи[4], а також зображення друкованого Євангелія 1553 або 1554 року[7].
Див. також[ред. | ред. код]
- О
- Широке О
- Монокулярне О
- Бінокулярне О
- Мультиокулярне О
- Подвійне О
- Подвійне монокулярне О
- Омега (кирилиця)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Compart AG. Find all Unicode Characters from Hieroglyphs to Dingbats – Unicode Compart (англ.). https://www.compart.com/en/unicode/U+A69A. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Ꚛ - Кириллическая заглавная буква перекрещенная О (U+A69A) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ ꚛ - Кириллическая строчная буква перекрещенная О (U+A69B) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ а б Yuri Shardt, Nikita Simmons, Aleksandr Andreev (25 лютого 2011). Proposal to Encode Some Outstanding Early Cyrillic Characters in Unicode (PDF) (англ.). Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ КИРИЛЛИЦА. www.pravenc.ru. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография / отв. ред. акад. В. И. Борковский. — 2-е изд., факсимильное. — Л., М. (факс.) : Из-во АН СССР; из-во «Наука» (факс.), 1928, 1979 (факс.). — С. 195—197. — 2700 прим.
- ↑ Берестяна грамота № 928, 30—50-ті роки XV ст., не раніше 10-х.
- Коментарі
- ↑ Початок такої практики фіксується Залізняком, наприклад, у коментарі до берестяної грамоти № 377 XIII ст.