Самійленко Степан Сергійович
| Степан Сергійович Самійленко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
15 грудня 1896 Прилуки | |||
| Смерть | 20 квітня 1990 (93 роки) | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
УНР | |||
| Війни / битви | ||||
| Командування | ||||
| командир кулеметної сотні 1-го Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР. | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Степан Сергійович Самійленко (15 грудня 1896 — 1990) — підполковник Армії УНР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у м. Прилуки. Останнє звання у російській армії — підпоручик.
У 1917 р. служив у 66-му піхотному Батуринському полку. З осені 1917 р. — старшина 1-го Українського панцерного дивізіону військ Центральної Ради. Комендант автопанцерника «Гайдамака». 9 лютого 1918 р. з залишками дивізіону влився до Богданівського куреня Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради.
З 12 березня 1918 р. — командир кулеметної сотні 1-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. 3 квітня 1918 р. — командир кулеметної сотні, згодом — куреня 4-го Запорізького полку ім. Б. Хмельницького. Перебував на цій посаді у 1919 р.
У січні 1920 р. разом зі старшинами полку ім. Б. Хмельницького був заарештований гайдамаками отамана О. Волоха. Втік з-під арешту, приєднався до Кінного полку Чорних Запорожців, у складі якого брав участь у Першому Зимовому поході. У 1920—1923 рр. — командир кулеметної сотні 1-го Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР.
У 1920—1930-х рр. жив на еміграції у Польщі.
З 1950 р. — у США.
Джерела[ред. | ред. код]
- Самійленко С. Дні слави. — Нью-Йорк. — 1958
- Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. — Нью-Йорк. — 1956
- ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Он. 1. — Спр. 98. — С. 50.
