.32 S&W
| .32 S&W | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Тип набою: | Ручна зброя | |||||||||||
| Країна-виробник: |
 США | |||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||
| Конструктор: | Smith & Wesson | |||||||||||
| Час створення: | 1878 | |||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||
| Тип гільзи | Фланцева, пряма | |||||||||||
| Діаметр кулі, мм: | 7,9 | |||||||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | 8,5 | |||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | 9,5 | |||||||||||
| Товщина фланця гільзи, мм: | 1,1 | |||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 15 in (380 mm) | |||||||||||
| Довжина набою, мм: | 23 in (580 mm) | |||||||||||
| Тип капсуля: | Боксер або бердан малий пістолетний | |||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Джерело: "Cartridges of the World" [1] | ||||||||||||
Набій .32 S&W було представлено в 1878 для використання з кишеньковими револьверами Smith & Wesson. Спочатку набій розробляли під димний порох. Набій .32 S&W було представлено публіці, як легкий набій для оборони на відстані "ломберного столика".[2]
Конструкція[ред. | ред. код]
Набій було розроблено компанією Union Metallic Cartridge Co. (UMC) під димний порох з зарядом пороху вагою 9 гранів, набій почали споряджати бездимним порохом лише з 1940.[3] Це малопотужний набій, який ідеально підходить для використання в компактних револьверах та деррінджарах. Набій був популярним в США та Європі навіть після того як зброя, для якої створили набій, вже вийшла з користування.[1]
В свій час його вважали, таким що мінімально підходив для самооборони,а тому його не використовували в поліції.[1]
У цілях оборони, набій .32 S&W поєднували з іншими схожими набоями того часу для використання у так званій зброї "belly gun"; тобто у зброї яку використовували лише для оборони в обмеженому просторі, наприклад, в каретах або коридорах. В цю групу входили набої .25 ACP та .22 Short, Long та Long Rifle. У порівнянні , куля набою .32 S&W на 40% більша в діаметрі і майже вдвічі важча від 40-гранової свинцевої круглої кулі набою .22 Long Rifle. Швидкість кулі .32 S&W становила приблизно 215 м/с, що за продуктивністю дорівнювала набою .22 LR при стрільбі з 3-дюймового ствола, але куля мала більший діаметр та кращу щільність перетину.
Хоча кругла куля набою .32 S&W не дуже підходила для оборони, набій був кращим у порівнянні з тогочасними набоями для ручної зброї самооборони.
Через свою продуктивність набій .32 S&W, який інколи називають .32 Short, став дуже популярним у так званій "кишеньковій зброї".
Подальший розвиток[ред. | ред. код]
Набій .32 S&W Long походить від набою .32 S&W, шляхом подовження латунної гільзи, яка змогла вмістити більше пороху. Оскільки дзеркальний зазор набою .32 S&W за параметрами дорівнює більш довгим набоям .32 S&W Long, .32 H&R Magnum та .327 Federal Magnum, набої .32 S&W можна використовувати в зброї яка випущена під ці набої. А от використання більш довгих та більш потужних набоїв цього ж калібру в зброї яку випустили під набій .32 S&W є небезпечним.
Набій .32 Merwin & Hulbert такий самий як і .32 S&W. Merwin & Hulbert перейменували набої .32 S&W та .38 S&W власними назвами, але параметри залишилися незмінними.
Вбивство Мак-Кінлі[ред. | ред. код]
Леон Чолгош використав револьвер Івера Джонсона калібру .32 S&W для вбивства президента Вільяма Мак-Кінлі 6 вересня 1901.[4] Мак-Кінлі отримав дві кулі в живіт і хоча він вижив, через гангрену він помер 14 вересня.
-
Поліцейська фотографія Леона Чолгоша #757. -
Handkerchief, зброя та набої які використовував Чолгош
Зброя під набій .32 S&W[ред. | ред. код]
Переламні револьвери Івера Джонсона
- Револьвер Union Automatic
- Револьвер Henrion, Dassy & Heuschen
- Smith & Wesson Безкурковий
- Smith & Wesson Модель 1 1/2
- Невеликі револьвери Merwin Hulbert
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Barnes, Frank C. (2006) [1965]. Skinner, Stan (ред.). Cartridges of the World (вид. 11th). Iola, WI, USA: Gun Digest Books. с. 290, 337. ISBN 0-89689-297-2.
- ↑ Chicoine, David (28 вересня 2005). Antique Firearms Assembly/Disassembly: The Comprehensive Guide to Pistols, Rifles & Shotguns. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 177—181. ISBN 0-87349-767-8. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ cartridges of the world 15th edition page 430 (2016) by Frank C. Barnes
- ↑ Gun Review: Iver Johnson .32 S&W - The Truth About Guns. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 14 січня 2019.