1В19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1В19 «Клен-2»
Тип Машина управління вогнем артилерії
БТР-60ПБ
Історія використання
На озброєнні 1975 —1995
Оператори СРСР СРСР
Війни Війна в Афганістані
Конфлікти на пострадянському просторі
Перша російсько‐чеченська війна
Історія виробництва
Виробник СРСР СРСР
Виготовлення 1970
Характеристики
Вага 10,3
Довжина 7 220
Ширина 2 825
Висота 2 690
Обслуга 5

Приціл 1Д11, ДВ, ВОП, ПАБ-2А

Броня сталева, катана, протикульова
Другорядне
озброєння
додатково: 7,62-мм кулемет ПКМ
боєкомплект: 7,62-мм кулемет ПКМ
зв'язок: Р-123М, Р-130М
Двигун
Питома потужність 17,47
Підвіска незалежна торсіонна
8×8
тиск на ґрунт: 0,5..2,5
Дорожній просвіт 475
база: БТР-60ПБ
Швидкість шосе: 80
бездоріжжя: 9..10 на плаву
Прохідність нахил: 25°
підйом: 30°
стінка: 0,6
рів: 2

Машина управління вогнем артилерії 1В19 «Клен-2» — радянська машина управління командира артилерійського дивізіону призначена для забезпечення стрільби наземної артилерії вдень і вночі. Машина управління вогнем артилерії 1В19 створена на базі бронетранспортера БТР-60ПБ і за устаткуванням аналогічна машині управління командира батареї 1В18. Відрізняється від неї апаратурою. Прийнята на озброєння в середині 1970-х рр. На базі машини створений її модернізований варіант 1В19-1.

Призначення[ред. | ред. код]

Машина командира дивізіону 1В19 «Клен-2» призначена для розміщення рухомого командно-спостережного пункту командира дивізіону і забезпечує:

Будова[ред. | ред. код]

Машина 1В19 створена на базі шасі БТР-60ПБ.

Відділення управління і екіпажу ділиться баштою на два відсіки — носовий і кормовий. У носовому відсіку зліва по ходу машини знаходиться робоче місце механіка-водія, праворуч — робоче місце командира дивізіону на марші.

Перед механіком-водієм розташовані: органи керування машиною; оглядовий прилад для спостереження за дорогою і місцевістю. Ззаду і зліва від механіка-водія по борту машини розташовані: апарат абонента, рівень, уловлювачі (для гільз), укладка приладу ТВНО-2Б, укладальна скринька до приладу ННП-21, комплект ЗІП машини, пульт контролю і управління, фільтр радіоперешкод, реле-регулятор.

Перед командиром дивізіону розташовані: оглядовий прилад ТПКУ-2Б і оглядові прилади ТНП-Б для спостереження за місцевістю, акумуляторні батареї в ящику, лінійний щиток, укладальної ящик (ЗІП денного візира), укладальної ящик (ЗІП радіостанції Р-123М), комплект ЗІП машини, вмикач маси, перетворювач напруги. Ззаду і праворуч від командира дивізіону по борту машини розташовані: ящик під сухий пайок, бідони з питною водою, уловлювачі, сумка для гранат, додаткове сидіння, укладальний ящик (ЗІП далекоміра 1Д11-1), дві укладки антен для радіостанції Р-123М, перископ в футлярі, картотримач в укладці; перископічна артилерійська бусоль, два телефонні апарати, далекомір.

У кормовому відсіку машини розташовані: праворуч по борту — робоче місце радіотелефоніста, зліва — робоче місце командира відділення. Перед радіотелефоністом у машині 1В19 розташовані два приймачі радіостанції Р-123М, два блоки живлення радіостанції Р-123М, два узгоджувальних блоки, приймач радіостанції Р-130М, блок живлення радіостанції Р-130М, узгоджувальний блок, пристрій Р-012М і дзвінок. Ззаду і зліва по борту від радіотелефоніста розташовані: комутатор; пульт; гучномовець; підсилювач; блок підсилювача; блок дротового зв'язку.

Перед командиром відділення розташовані: стіл з укладеними в нього планшетом до приладу ПУО-9У, прилад управління вогнем і олівцями, пульт управління. Зліва і ззаду від командира відділення знаходяться: тринога далекоміра 1Д11-1, тринога приладу ННП-21, тринога бусолі ПАБ-2А. Праворуч від командира відділення розміщені: двигун, курсопрокладник, генератор, кронштейни для автоматів.

У башті перед командиром дивізіону знаходяться: денний візир, нічний спостережний прилад, апарат абонента, поворотний механізм, стіл для роботи з картою. Перед розвідником-далекомірника знаходяться приймач і блок живлення далекоміра 1Д11-1. Зліва від розвідника-далекомірника за прийомопередавачем далекоміра 1Д11-1 знаходиться стопор башти. У центрі башти розташовані рукоятки для управління захисними кришками спостережних приладів, пульт управління для подачі напруги живлення на пристрої башти, світлова вішка, вентилятори, світильники, транспарант «Вешка ВКЛЮЧЕНА» і авіаційний годинник. Сидіння командира дивізіону і розвідника-далекомірника в башті регулюються по висоті і можуть по черзі відкидатися з фіксацією для забезпечення проходу всередині бойової машини.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб.: B&K, 2001. — С. 27, 28. — 294 с. — ISBN 5-93414-063-9 (рос.)
  • В. А. Иванов, Ю. Б. Горовой. Устройство и эксплуатация артиллерийского вооружения российской армии. Учебное пособие. — Тамбов: Издательство ТГТУ, 2005. — 260 с. — 100 экз.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 8.417-2002

Див. також[ред. | ред. код]