1-дюймовий кулемет Норденфельта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1-дюймовий кулемет Норденфельта
Чотириствольна версія
Чотириствольна версія
Тип Морська гармата
Походження  Велика Британія
Історія використання
На озброєнні 1880–1890-ті
Оператори  Військово-морські сили Великої Британії
Історія виробництва
Розробник Хельг Палмкрантц
Виробник Nordenfelt Guns and Ammunition Company
Характеристики
Вага 203 кг[1]
Довжина ствола 901 мм[1]

Снаряд 0,206 кг суцільнометалева куля з латунною оболонкою[1]
Калібр 25,4 мм
Дульна швидкість 446 м/с[1]

1-дюймовий кулемет Норденфельта у Вікісховищі

1-дюймовий кулемет Норденфельта — ранній швидкострільний кулемет, що використовувався для захисту великих кораблів від малих швидких торпедних човнів, які з'явилися наприкінці 1870-х - на початку 1880-х років.

Опис[ред. | ред. код]

Кулемет був подовженою версією успішної моделі кулемета Норденфельта під гвинтівковий калібр, розроблений Хельгом Палмкрантцем, і був пристосований для знищення швидких торпедних човнів. Кулемет стріляв суцільнометалевими кулями з загартованим наконечником і латунною оболонкою — за умовами Петербурзької декларації 1868 року вибухові снаряди вагою менше 400 г були заборонені для застосування у війнах між країнами-підписантами.

Ксилографія зображує стрільців Королівського флоту під час керування чотириствольною версією. Командир кулемета, ліворуч, керує тренувальним маховиком

Існували одно-, дво- і чотириствольні версії. Набої подавалися самопливом  з бункера у затвор, який був розділений на колонки для кожного ствола. Стрілець заряджав і стріляв з кількох стволів, рухаючи важіль на правій частині кулемета вперед і назад. Коли тягнули важіль назад, викидалася порожня гільза, штовхання важелю вперед досилало нові набої в усі стволи і останнім етапом було здійснення пострілу, по одному кожного разу у швидкій послідовності. Кулемет працював як різновид залпової гармати, відстрілюючи кулі залпами на відміну від тогочасного кулемета Гатлінга і справжніх кулеметів, наприклад, кулемета Максима, які могли вести безперервний вогонь.

Стрілець займався заряджанням і стрільбою, а командир кулемета наводив зброю і виставляв підвищення, а також керував тренувальним маховиком.

Кулемет було замінено у середині 1880-х років новим поколінням гармати Готчкіса і Норденфельта "QF" калібру 47 та 57 мм, які стріляли вибуховими снарядами загального призначення вагою 3–6 фунтів.

Набої[ред. | ред. код]

Зразки які збереглися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г British service Mk III 4-barrel version. Text Book of Gunnery, 1887. Table XVI

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]