1-й батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батальйон імені Кульчицького
Емблема батальйону імені Кульчицького.png
Емблема батальйону
На службі З липня 2014
Країна Україна Україна
Належність Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Вид Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Гарнізон/Штаб м.Київ
Війни/битви

Російська збройна агресія проти України

Нарукавний знак батальйону імені Кульчицького

1-й батальйон оперативного призначення резервістів імені Героя України генерала Сергія Кульчицького — добровольче формування Національної гвардії України, підпорядковане Північному оперативному територіальному об'єднанню. Батальйон був сформований із членів Самооборони Майдану. Був названий на честь Героя України, генерал-майора внутрішніх військ МВС Кульчицького Сергія Петровича. Командир батальйону — підполковник Толочко Віктор Анатолійович, позивний — «Майдан»[1]; заступник командира батальйону — Михайло Бондар[2].

Створення[ред. | ред. код]

15 березня 2014 року близько 500 добровольців із Самооборони Майдану вирішили стати резервістами Національної гвардії України, після чого вирушили до села Нові Петрівці, Київська область, на полігон бригади спецпризначення «Барс», яка ввійшла до щойно створеної Нацгвардії.[3] Бойовим навчанням та злагодженням добровольців керував начальник Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький. Вiд штабу Самооборони Майдану координацією процесу формування батальйону займався сотник 9-ї сотні Андрій Антонищак. Він згадує:

Це був страшний час. Крим профукали, на Донеччині щодня захоплювали нові міста. Я щодня приїздив у Нові Петрівці і ми вирішували якісь нагальні питання, а їх було безліч. До честі Кульчицького, він був не лише хорошим воїном, не лише хорошим психологом, але й дуже добрим господарником. Уявіть собі на хвильку. Приїздять на полігон кілька сотень майданівців, переважна більшість з яких пережила події 18-20 грудня. Вони ж ментів ненавидять усіма фібрами своєї душі. А тут база «Барсу», який стояв напроти нас. А тут командири – менти. ... Перші дні було щось страшне. Командири «Барсу» ходили крок за кроком і пильнували своїх, а ми – своїх. База ж одна. Ну нехай вони спали у казармі, а наші у наметах. Але ж туалет – один. Їдальня – одна. Як це розділиш. Здавалося, що позабиваються. Майданівці кричали: «Менти погані, ми вас рвати будемо». Ті відповідали не менш «лагідно»: «Ви – недобитки з Грушевського»! Доходило до поодиноких інцидентів, які одразу ж присікалися. І в тому не можна переоцінити заслугу генерала Кульцицького... Це зараз можна сприймати більш-менш спокійно. А тоді ще всі рани були відкритими. Ми ще продовжували ховати своїх побратимів, шукали по лісах, моргах і лікарнях безвісти зниклих. Але проблему вдалося вирішити. Частково шляхом переконань, частково донесенням правильної інформації[4].

У Нових Петрівцях майбутні нацгвардійці вивчали основи рукопашного і тактику вуличного бою, вчилися діяти у складі відділення, пройшли вогневу підготовку та практичні стрільби із автоматів, пістолетів-кулеметів, снайперських гвинтівок, ручних кулеметів і великокаліберних кулеметів, шпурляли наступальні та оборонні гранати. Командир взводу 1-го резервного батальйону Олександр Вендюк підкреслив, що найголовнішим було надбане почуття ліктя: «Головне, ми навчилися діяти як одне ціле. Ми пройшли бої на Майдані і вже тоді були згуртовані. А зараз, коли вивчили тактику, відчуваємо, що непереможні[5]

Уже 5 квітня, 300 резервістів 1-го резервного батальйону оперативного призначення НГУ, координатор Андрій Антонищак, склали присягу на вірність українському народові[6]. Після цього, — відбули на схід України, спершу до Павлограда, Дніпропетровська область, а потім, — на бойове чергування до району Ізюм — Слов'янськ[7]. Незабаром до резервістів приєднався і генерал Кульчицький, який до своєї трагичної загибелі 29 травня на горі Карачун у Слов'янську, більше місяця разом із колишніми майданiвцями перебував на сході України в зоні проведення АТО[8].

Незабаром секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Парубій закликав патрітично налаштованих громадян вступати до другого добровольчого батальйону НГУ:

Перший батальйон Національної Гвардії, сформований із Самооборони Майдану, бере участь у антитерористичній операції у Слов'янську та Краматорську. Потрібні резерви. Оголошено набір у другий резервістський батальйон Національної Гвардії на контракт резервіста чи постійну основу. Потрібно бути віком 18—50 років, без судимості або з погашеною, пройти лікарську комісію[9].

Уже 16 травня закінчили навчання і склали присягу 270 добровольцiв, які сформували 2-й резервний батальйон оперативного призначення НГУ, координатор Андрій Тірон[10][11], особовий склад якого 29 травня відбув до зони проведення АТО. Батальйон прибув під Слов'янськ та Краматорськ для служби на блокпостах[12]. Як згадує Леонід Кантер:

Потім поступово все стало зрозуміло, ми розібралися, де що є, звикли до графіка «чотири через чотири» — чотири години ти «в наряді», чотири — вільний. День з ніччю перемішалися. У ті чотири години між нарядами треба було встигнути поїсти, попрати, помитися, поспати, почистити зброю. Ти обираєш з цього два-три завдання, які робиш, інші — на наступні чотири години. Плюс ще в ті чотири години — бойові тривоги, під час яких ти «підриваєшся» і де б і в чому не був, біжиш... .[13]

31 травня 1-й резервний батальйон по ротації прибув на відпочинок[14]. Пізініше, у липнi 2014 року із солдатiв 1-го та 2-го резервних батальйонів НГУ сформували батальйон оперативного призначення імені генерала Сергія Кульчицького, або, як називають його самі бійці, — «батальйон імені Кульчицького»[15]. Як повідомив координатор 1-го резервного батальйону НГУ Андрій Антонищак:

... у Нові Петрівці, де знаходиться база Нацгвардії, прибули бійці 1-го та 2-го батальйонів, відповідно, 155 і 170 чоловік, які вже побували у зоні АТО. Це переважна більшість тих, хто вже брав участь у бойових діях. Звичайно, не змогли приїхати ті, хто проходить курс лікування після поранення ... Ім’я генерала Кульчицького – святе для гвардійців. Хлопці рвуться у бій і готові помститися окупантам за його смерть, за загибель своїх побратимів і остаточно вичистити нашу землю від сепаратистської зарази[16].

У серпні, Голова МВС Аваков повідомив, що в зоні проведення АТО перебувають близько десяти тисяч правоохоронців МВС та НГУ, у тому числі, —"… батальйони Нацгвардії сформовані з добровольців («Донбас», колишні 1й і 2й резервні — зараз батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького)"[17].

Як зазначив дослідник добровольчого руху в Україні журналіст Юрій Бутусов:

Для виконання завдань із підтримки громадського порядку на Донбасі було створено два батальйони добровольців Національної гвардії, повністю сформовані з активістів Майдану. Однак мобілізаційний ресурс готових негайно все залишити й виїхати на війну був невеликий. Забезпеченість і оснащення добровольців залишалися на дуже низькому рівні. Проте ці два батальйони разом із загоном спецназу МВС «Омега» були єдиними частинами, негайно перекинутими в район Слов'янська для блокади терористичної бази. Саме перші два батальйони Нацгвардії виконали величезний і неоціненний обсяг фронтової роботи, доки країна відроджувала армійські частини, які перекидалися на фронт окремими підрозділами. Нічого іншого просто не було[18].

Особовий склад[ред. | ред. код]

До батальйону імені Кульчицького ввійшли патріоти-добровольці зі всієї України. Так, Майя Москвич із волинського осередку «Національного Альянсу» засвідчує:

У нашому військовому підрозділі представлена вся Україна. Це люди, які вистояли Майдан. Серед них чимало волинян, зокрема із сотні «Волинська січ». Та й капелан батальйону отець Макарій – з Луцька. Мабуть, нечесно було б навіть перед самим собою сидіти зараз вдома і займатися буденними справами. Ми поїхали воювати, бо то наш час[19].

Солдат батальйону імені Кульчицького Богдан Бальбуза з Волині додає:

Втім, є вже відчуття, що ми близькі до перемоги. Раніше «Слава Україні! Героям слава!» лунало лише у націоналістичному середовищі, а тепер це можна почути і від Президента та членів уряду, і від найменших діток та школярів. Степан Бандера мріяв, що буде час, коли один скаже «Слава Україні» і сто тисяч продовжать «Героям слава!». І його мрія здійснилася[19].

Багато вояків, які представляють різні верстви українського суспільства, у мирному житті мали бізнесові або професійні починання, чимало з них — із технічною чи гуманітарною вищою освітою, але всі вони після Революції гідності вирішили взяти участь ув «антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян»[20]. Як зазначив Андрій Антонищак:

Одну частину своєї справи ми зробили. Для нас це продовження Майдану. Просто барикади посунулися у Донецьку області. Скоро вони перенесуться і на кордони Росії[21].

Спорядження[ред. | ред. код]

При формуванні, 1-й та 2-й резервні батальйони НГУ одержали легку стрілецьку зброю. Лише після серпневих подiй під Іловайськом батальйон імені Кульчицького одержав бронетехніку та важке піхотне озброєння[19].

У звільненому Слов'янську, 9 липня 2014

5 липня начальник штабу 2-го резервного батальйону Нацгвардії Андрій Івченко, який із розвідниками дістався до центру Слов'янська, повiдомив «Українській правді»:

Я з розвідкою пройшов практично до центру міста. Ми зняли російський триколор з центральної барикади Слов'янська і підняли наш український прапор з написом другий батальйон[22].

Дрогобицький нацгвардієць 2-го резервного батальйону Роман Б. згадує, що одразу після визволення місто виглядало «жахливо»:

Все потрощено, на дорогах величезні вибоїни від вибухів. Деякі райони міста знищено взагалі. Окрім цього, місто понівечене укріпленнями, яких понабудовували ополченці – для цього вони застосовували не тільки полонених, але й важку будівельну техніку[23].

У серпні-вересні, солдати батальйону імені Кульчицького служили на блокпостах під Дебальцевим, Донецька область[24]. 6 жовтня, по ротації вояки повернулися до Києва на своє постійне місце дислокації для короткого відпочинку[25].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Батальйон імені Кульчицького, Київ, 6 жовтня 2014

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков так прокоментував цю подію у соціальних мережах:

Повернулися не всі. Десятеро загинули. Десятки отримали поранення .. Перед строєм, в почесний караул встали поруч з портретами загиблих воїнів ... Спонтанно понеслося по застиглих рядах: Герої не вмирають! .. Чоловіки, воїни не стримували сліз[26].

У жовтні 2014 року відбулась зустріч бійців та командирів батальйону з представниками громадських організацій та преси на території 27-ї конвойної бригади Національної гвардії України (в/ч 3066, м. Київ).[27]

12 грудня, в районі Попасної, Луганська область, бійці батальйону імені Кульчицького затримали легковий автомобіль, в якому у схові перевозили один мільйон гривень[28][29]

26 грудня, оперативна група батальйону імені Кульчицького затримала мешканку Донецької області за підозрою в участі в незаконних збройних формуваннях «ДНР». Раніше, вона організовувала так званий референдум на Донбасі. Були вилучені: граната РГД-5, інше бойове спорядження, агітаційні листівки тощо[30].

Шефська допомога[ред. | ред. код]

Волонтери Херсонщини з міст Олешки та Херсон неодноразово привозили до базових таборів солдатів-резервістів у зоні АТО продукти харчування. Також, громада Олешків зібрала 35 тисяч гривень і придбала 40 комплектів зимової форми[31]. Троє львівських бізнесменів подарували батальйонові бойову розвідувально-дозорну машину БРДМ-2[32].

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік батальйон імені Кульчицького втратив 24 військовослужбовця, 13 з яких загинуло під час ДТП 5 січня 2015 року дорогою до Донецької області.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Що відбувається в Дебальцеве: розповідь учасника бойових дій. Архів оригіналу за 14 березень 2018. Процитовано 2 грудень 2018. 
  2. Члени Військової ради. Архів оригіналу за 29 грудень 2014. Процитовано 2 грудень 2018. 
  3. Вони були першими: батальйон імені Кульчицького – ЧЕline. 2016-09-04. Процитовано 2016-09-09. 
  4. Реквієм за Героєм. Півроку без генерала Кульчицького. Архів оригіналу за 24 вересень 2016. Процитовано 2 грудень 2018. 
  5. Нацгвардійці, які їдуть до Слов'янська: Ми готові захистити країну від агресора
  6. Перший батальйон Національної гвардії склав присягу
  7. Резервісти Національної гвардії встають на захист територіальної цілісності України, — МВС
  8. Батальйон імені генерала Кульчицького повернувся на Київщину
  9. РНБО оголошує додатковий набір у Національну гвардію
  10. Другий батальйон спеціального призначення для волонтерів
  11. Андрій Тірон[недоступне посилання з грудень 2018]
  12. Командир Нацгвардії Андрій Тірон дякує житомирянам за підтримку та допомогу. ФОТО
  13. З автоматом і відеокамерою на передовій. Архів оригіналу за 10 липень 2017. Процитовано 2 грудень 2018. 
  14. Вони захистили Батьківщину. Архів оригіналу за 29 грудень 2014. Процитовано 2 грудень 2018. 
  15. Пройшла ротація резервного батальйону, Прес-служба МВС України, 6 жовтня 2014
  16. На базі Нацгвардії формується бойовий батальйон імені генерала Кульчицького. Бійці прагнуть помсти Архівовано 5 March 2016[Дата не збігається] у en:Wayback Machine., 11 липня 2014
  17. Майже десять тисяч воїнів боронять країну у зоні АТО у складі Нацгвардії та батальйонів МВС, — Аваков
  18. Добровольчі батальйони: структура, страхи, проблеми бойового застосування
  19. а б в Дратує, коли хлопці призивного віку з самого ранку потягують пиво, – волинський боєць
  20. ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян», Відомості Верховної Ради, 2014, № 20-21, ст.763
  21. Андрій Антонищак, координатор І-го батальйону Національної гвардії України у програмі Прямим текстом
  22. Національна гвардія заходить у Слов'янськ, піднято прапор України. Архів оригіналу за 4 лютий 2017. Процитовано 2 грудень 2018. 
  23. Нацгвардієць із Дрогобича, розповів як жителі Слов'янська охрестили його батальйон «Чьорная змєя» і вірили в те, що на вечерю хлопці їдять росіян
  24. Батальйон імені Кульчицького повернувся з Дебальцевого[недоступне посилання з грудень 2018]
  25. Легендарний перший резервний батальйон Національної гвардії ім. Кульчицького повернувся до Києва на ротацію
  26. У Києві урочисто зустріли батальйон імені Кульчицького
  27. Гвардійці батальйону ім. генерала Кульчицького зустрілись з представниками громадських організацій та ЗМІ
  28. На блокпосту в районі Попасної бійці Нацгвардії затримали автомобіль з 1 млн грн
  29. Бійці Нацгвардії затримали авто з мільйоном гривень для бойовиків ЛНР
  30. Батальйон імені генерала Кульчицького
  31. Містяни передали батальйонові ім. Кульчицького форму | Рідна Херсонщина. Процитовано 2017-02-03. 
  32. Львівські бізнесмени подарували бійцям АТО розвідувальну машину
  33. Пам'яті Ігоря Олеськіва
  34. Доба на фронті: один військовослужбовець загинув

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Андрій Антонищак, координатор І-го батальйону Національної гвардії України у програмі «Прямим текстом»
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Андрій Тірон про звільнення Слов'янська, — Громадське телебачення
Nuvola apps kaboodle.svg 3. Батальйон Нацгвардії імені Кульчицького повернувся із зони АТО
Nuvola apps kaboodle.svg 4. Сьогодні із зони АТО повернувся резервний батальйон Нацгвардії імені генерала Кульчицького
Nuvola apps kaboodle.svg 5. Батальйону Національної Гвардії імені генерала Кульчицького присвячується
Nuvola apps kaboodle.svg 6. Історія солдата батальйону імені Кульчицького, монастирищанина Максима Ботіка
Nuvola apps kaboodle.svg 7. Бійці Першого батальйону Нацгвардії
Nuvola apps kaboodle.svg 8. Війна за свій рахунок (документальний фільм про будні українських бійців у зоні АТО)