1-ша Червонопрапорна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1-ша Червонопрапорна армія
1-я Краснознамённая армия (СССР)
Russian-soldier-guards-japanese-pow-1945.jpg
Радянський солдат стоїть на охороні японських полонених. 1945
На службі липень 19381959
Країна СРСР СРСР
Належність Red Army flag.svg Червона армія
Вид Сухопутні війська СРСР
Чисельність загальновійськова армія
Командування Далекосхідний фронт
1-й Далекосхідний фронт
Приморський військовий округ
Далекосхідний військовий округ
Війни/битви Радянсько-японська війна
* Харбіно-Гірінська операція
Бойові відзнаки Орден Червоного Прапора
Командири
Визначні
командири
Маршал Радянського Союзу В. К. Блюхер,
генерал-лейтенант А. І. Єрьоменко
генерал-полковник О. П. Бєлобородов

Пе́рша Червонопра́порна а́рмія (1 ЧА) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування[ред.ред. код]

Сформована в липні 1938 у складі Червонопрапорного Далекосхідного фронту і спочатку називалася 1-ю Приморською армією. Управління армії було створене на базі управління Приморської групи Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. У липні 1940, у зв'язку з відновленням Далекосхідного фронту, армія знов включена до його складу, а в березні 1945 — до Приморської групи військ цього фронту.

До серпня 1945 разом з іншими військами Червоної Армії, що дислокувалися на Далекому Сході, перебувала в постійній готовності до відбиття можливої агресії з боку Японії.

На початку серпня 1945 року армія (22, 39, 59, 231, 300 і 365-та стрілецькі дивізії, 75, 77 і 257-ма танкові бригади, 48-й окремий танковий полк, 6-й і 112-й укріплені райони, низка артилерійських, зенітних, інженерних і інших з'єднань і частин) у складі 1-го Далекосхідного фронту брала участь у Харбіно-Гірінській операції радянсько-японської війни. Третього дня операції війська армії оволоділи м. Лішучжень (11 серпня), а потім у взаємодії з 35-ю армією оточили і знищили угрупування противника в районі м. Мішань і оволоділи Мішаньським укріпленим районом (12 серпня). Надалі війська армії форсували р. Мулінхе, здолали хребет Лаоєлін, оволоділи м. Лінікоу, передовими загонами вийшли на підступи до м. Муданьцзян і штурмом оволоділи ним.

В подальшому 1-ша Червонопрапорна армія нестримно розвивала наступ на Харбін; 20 серпня її передові загони вступили в місто, де з'єдналися з раніше висадженими повітряними десантами 2-го Далекосхідного фронту.

Після завершення війни армія входила до складу Приморського військового округу, пізніше Далекосхідного військового округу та була розформована у 1959 році.

Командування[ред.ред. код]

Бойовий склад[ред.ред. код]

Станом на 22 червня 1941.[1][ред.ред. код]

  • 26-й стрілецький корпус — 21, 22, 26-та стрілецькі дивізії;
  • 59-й стрілецький корпус — 39, 59-та стрілецькі дивізії;
  • 1, 4, 5-та стрілецькі бригади;
  • 8-ма кавалерійська дивізія;
  • 105 УР;
  • 50, 273-й корпусні артилерійські полки;
  • 165 гаубично-артилерійський полк,
  • 199, 549 гаубично-артилерійські полки великої моці РГК,
  • 115, 129 окремі зенітні артилерійські дивізіони;
  • 4 (Спасськ-Уссурійський) бригадний район ППО;
  • 30 механізований корпус (58, 60 тд, 239 мд, 29 мотоціклетний полк);
  • 3 окремий дивізіон бронепоїздів;
  • 32, 34 самохідні артилерійські дивізіони,
  • 79 винищувально-артилерійський дивізіон (на стадії формування)
  • 29 окремий інженерний батальйон.

Станом на 15 липня 1945 .[2][ред.ред. код]

  • 26-й стрілецький корпус — 22, 59, 300-та стрілецькі дивізії та 217-та корпусна артилерійська бригада;
  • 59-й стрілецький корпус — 39, 231, 365-та стрілецькі дивізії та 216-та корпусна артилерійська бригада;
  • 112-й та 6-й польові укріплені райони;
  • 75, 77, 257-ма танкові бригади;
  • 48-й важкий танковий полк;
  • 335, 338, 339-й важкі самохідно-артилерійські полки;
  • 213-та та 225-та гарматні артилерійські бригади;
  • 52-га мінометна бригада;
  • 60-та винищувально-протитанкова бригада;
  • 33-й та 54-й гвардійські мінометні полки;
  • 33-тя зенітна артилерійська дивізія;
  • 115, 455, 721-й окремі зенітні артилерійські дивізіони;
  • 12-та та 27-ма інженерно-саперні бригади;
  • 16-й парк інженерних машин;
  • 13-й та 30-й понтонно-мостові батальйони;
  • 21-ша рота водопостачання;
  • 19-й полк зв'язку;
  • 308-й окремий батальйон зв'язку та шість окремих телеграфних та кабельно-шестових рот;
  • 564-та розвідувально-корегувальна авіаційна ескадрилья.

До складу армії входили: особовий склад — 69 000 в/сл., танків та САУ — 418, гармат та мінометів — 1299.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Советская военная энциклопедия. Т.6. стр.265 // — 1-е изд., Москва, 1973
  • Краснознаменный Дальневосточный. История Краснознаменного Дальневосточного военного округа.// — Москва, 1971.
  • Финал. Ист.-мемуарный очерк о разгроме империалистической Японии в 1945 году,2-е изд., Москва, 1973
  • Белобородов А. П. Сквозь огонь и тайгу. // — Москва, Воениздат, 1969, 96 с.
  • Белобородов А. П. Прорыв на Харбин, Москва, 1982.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.tashv.nm.ru/BoevojSostavSA/1941/19410622.html Боевой состав Советской Армии на 22 июня 1941 г.
  2. http://samsv.narod.ru/Arm/a01/h1.html Состав 1-й Краснознамённой армии (середина июля 1945 г.)