1-ша армія (Франція)

1-ша армія Франції 1re Armée
Емблема 1-ї французької армії
На службі	1914-1918 2 вересня 1939–1940 1944–1990
Країна	Франція
Належність	Французька армія Армія Вільної Франції
Вид	Французька армія
Роль	Сухопутні війська
Чисельність	армія
Гарнізон/Штаб	Епіналь
Гасло	«Rhin et Danube» (Від Рейну до Дунаю)
Війни/битви	Перша світова війна Західний фронт Прикордонна битва Битва біля Мюльгаузена Битва за Лоррейн Битва на Соммі Третя Іпрська битва Битва при Ам'єні Весняний наступ Операція «Міхаель» Стоденний наступ Друга світова війна Битва за Дюнкерк Операція «Драгун» Прорив «Лінії Зігфрида» Операція «Нордвінд» Кольмарська операція Операція «Верітебл» Центрально-Європейська операція
Командування
Визначні командувачі	дивізійний генерал Марі Еміль Файоль Маршал Франції Жан Марі де Латр де Тассиньі

1-ша а́рмія Франції (фр. 1^re Armée) — військове об'єднання армії Франції. Заснована у серпні 1914 року. Брала активну участь у Першій та Другій світових війнах.

Історія

1-ша французька армія була сформована 2 серпня 1914 року відповідно до французького плану війни XVII під командуванням генерала О. Дюбай. До її складу входили 7-й, 8-й, 13-й, 14-й та 21-й армійські корпуси, а також дві дивізії кінноти та резерву піхотну дивізію. Штаб-квартира армії розміщувалась у місті Епіналь, її частини займали оборонні рубежі від Бельфора до Мірекур-Люневіль.

З серпня 1914 року 1-ша армія, разом з 2-ю армією взяла участь у вторгненні в Лотарингії, й наступала на добре захищений німецький оборонний комплекс у Саррбурі. Командувач німецької 6-ї армії Рупрехт Баварський зі своїми військами протистояв спробам французів захопити Ельзас та Лотарингію, та чинив запеклий опір просуванню французької армії. Не маючи переваги в силах, він вправним маневром зімітував відступ, а потім раптово контратакував противника. 20 серпня 6-та армія перейшла в наступ на широкому фронті, змусивши французькі війська відступити назад.

Надалі армія брала найактивнішу участь у безлічі битв на Західному фронті, билася на Соммі, біля Пашендейле, при Ам'єні. Після закінчення війни розформована.

2 вересня 1939 року армія знов активована під командуванням генерала Ж.Бланшара. З травня 1940 брала активну участь у битві за Францію. З початком вторгнення німецького Вермахту, її війська разом з іншими формуваннями союзників вирушили на північ до Бельгії та Нідерландів. У наслідок ризикованого, але сміливого маневру за задумом операції генерала Е.фон Манштейна, союзні війська потрапили у пастку на заході Бельгії та узбережжі Франції. Катастрофа англо-французьких військ закінчилася евакуацією з Дюнкерка. 1-ша армія билася під Ліллем, де врешті-решт була розгромлена німцями, намагаючись виграти час для врятування максимальної кількості військ з плацдарму. Своєю мужністю французи протистояли ударному угрупованню з 4-ї, 5-ї, 7-ї танкових дивізій Вермахту. Військам генерала Бланшара вдалося навіть захопити в полон командира 253-ї піхотної дивізії генерал-майора Ф.Кюне. За підрахунками істориків триденна битва за плацдарм ціною розгрому 1-ї армії допомогла британцям та французам врятувати щонайменше 100 000 вояків з Дюнкерка.

Формально 1-ша армія припинила існування, капітулювавши 29 травня 1940 року, тільки невеличка кількість її бійців врятувалася кораблями до Британії.

Втретє 1-ша французька армія сформована влітку 1944 року, як армія «B», під командуванням генерала Жана де Тассіньї в період підготовки до висадки морського десанту на південне узбережжя Франції. З 25 вересня 1944 року їй присвоєне найменування «1-ша». Об'єднання французьких військ брало участь у визволенні Марселя, Тулона, Ліону, а згодом увійшло до складу 6-ї групи армій США, також відомої, як «Південна група військ союзників», та билося у східній частині Батьківщини, визволяючи землі поблизу Швейцарії, Вогези. До її складу входили I-й та II-й корпуси. У боях під Бюрно-ле-Ба французька армія знищила німецький 4-й авіапольовий корпус Люфтваффе.

У січні 1945 армія брала участь в операції «Нордвінд», протистояла останній спробі наступати німецьким військам на Західному фронті. У лютому 1-ша армія у взаємодії з 21-м армійським корпусом США вела бої проти німецького угруповання, яке потрапило в котел поблизу Кольмара.

Пізніше її війська прорвали лінію Зігфрида біля Лотербура та продовжили наступ, просуваючись територією Німецького рейху. Біля міста Шпаєр французькі війська форсували Рейн та опанували Карлсруе і Штутгарт. У боях у німецькому Шварцвальді французька армія розгромила німецький 18-й корпус СС. Останні бої об'єднання вело у південній Німеччині, знищуючи залишки ворожих військ.

Командування

Командувачі

1-ша світова війна

• армійський генерал Огюст Дюбай (фр. Auguste Dubail) (2 серпня 1914 — 5 січня 1915);
• дивізійний генерал П'єр Рок (фр. Pierre Roques) (5 січня 1915 — 16 березня 1915);
• армійський генерал Олівер Мазель (фр. Olivier Mazel) (16 — 31 березня 1916);
• дивізійний генерал Огюстен Жерар (фр. Augustin Gérard) (31 березня — 31 грудня 1916);
• дивізійний генерал Марі Еміль Файоль (фр. Augustin Gérard) (31 грудня 1916 — 6 травня 1917);
• дивізійний генерал Жозе Альфред Мішеле (фр. Joseph Alfred Micheler) (6 травня — 1 червня 1917);
• дивізійний генерал Анрі Жозеф Гуро (фр. Henri Joseph Eugène Gouraud) (1 — 15 червня 1917);
• дивізійний генерал Франсуа Антой (фр. François Anthoine) (15 червня — 21 грудня 1917);
• дивізійний генерал Марі-Ежен Дебені (фр. Marie-Eugène Debeney) (21 грудня 1917 — листопад 1918).

2-га світова війна (1939—1940)

• армійський генерал Жорж Бланшар (фр. Georges Blanchard) (2 вересня 1939 — 26 травня 1940);
• корпусний генерал Рене Пріо (фр. René Prioux) (26 — 29 травня 1940).

2-га світова війна (1944—1945)

• армійський генерал Жан Марі де Латр де Тассиньі (25 вересня 1944 — 1 серпня 1945).

Див. також

• 1-ша армія (Велика Британія)
• 2-га армія (Франція)
• 1-ша армія (Румунія)
• Франція в Першій світовій війні
• Повітряно-десантні війська Франції

Посилання

• Order of Battle on May 10, 1940 [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.]