10-й гусарський домобранський полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-й гусарський домобранський полк
Dom. 10. puk. značka.jpg
Каппен 10-го гусарського домобранського полку
На службі 18741918
Країни Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Croatia-Slavonia.svg Королівство Хорватія і Славонія
Вид сухопутні війська
Тип кавалерія
Чисельність 735
У складі Королівське хорватське домобранство
Штаб Вараждин
Прізвиська Червоні дияволи
Кольори червоний

10-й гусарський домобранський полк (нім. Varazdiner Landwehrhusarenregiment Nr. 10, угор. Varasdi 10. honvéd huszárezred; скорочені назви: HonvHR 10, HHR 10) — збройне формування в складі Королівського хорватського домобранства Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія[ред. | ред. код]

Атака домобранських гусар. Листівка періоду Першої світової війни.

У 1874 р. колишня 10-та кавалерійська дивізія у Загребі та 29-а та 31-а незалежні кавалерійські роти були сформовані у 10-й кавалерійський полк з штабом у Вараждіні.[1] Спочатку він називався 10-м домогвардійським уланським полком, але був реорганізований у гусарів (1894 р.).[2] У нього входили 1-а загребська, 2-а карловацька, 3-я сісацька та 4-а осієцька ескадра також були 5-а і 6-а ескадри.[2]

Перша світова війна (19141918)[ред. | ред. код]

Командиром полка в 1914 р. був підполковник Алойз Хауер.[3] У 1915 році її ескадрильї були розсіяні по різних частинах: 1-а ескадра була включена до складу 36-ї піхотної дивізії (італійський фронт), 2-а в 1-й піхотній дивізії (східний фронт), 3-я в 145-й піхотній бригаді (Відень), 4-а в 42-й стрілецькій дивізії (Тіроль), 5-а у 18-й піхотній дивізії (італійський фронт), а 6-а в 59-й піхотній дивізії (Україна).[4]

42-а домобранська піхотна дивізія була під командуванням генерал-полковника Степана Саркотіча. Це одна з найвідоміших військових частин воєнного минулого Хорватії. Полк розпочав свій бойовий шлях на сербському полі бою, у Сріємі, у складі сил першого перевороту. Пізніше він брав участь у битвах під Цером і Колубарами, а потім була відправлена ​​до Галичини. На початку 1915 року його було перенесено на італійський фронт, де він пробув до кінця війни.

Визволення Меджимур'я[ред. | ред. код]

Гусари 10-го домобранського полку на навчаннях.
Гусар домобранства.

У грудні 1918 р. домобранці 10-го гусарського полку (вже був розформований) брали участь у звільненні Меджимур'я від угорської окупації.[5] Солдати 10-го гусарського полку створили два кавалерійських ескадрони під командуванням майора Михайла Георгієвича та капітана Матії Чаніча, які 20 грудня вирушили у бій за визволення Меджимур'я.[6]

Розформування[ред. | ред. код]

Зі створенням Держави словенців, хорватів і сербів наприкінці 1918 р. розпочався процес демобілізації, в ході якого було розпущено хорватське домобранство. Розформування домобранців розпочалося в листопаді 1918 р. і продовжилося в перші місяці 1919 р. На початку січня 1919 р. було наказано розформувати домобранські полки.[5]

Командири[ред. | ред. код]

  • 1903—1905: полковник Бальтазар Гюрітс де Вітеш-Соколграда;
  • 1906: полковник Адольф Кендефі;
  • 1907—1909: полковник Бела Фрейх Ботхмер;
  • 1910—1911: підполковник Франц Цвінкер;
  • 1912: полковник Олександр Вас;
  • 1913—1914: підполковник Алоїх Хауер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pojić, Milan (2000). Ustroj Austrougarske vojske na ozemlju Hrvatske 1868.-1914.. Arhivski vjesnik (hr) (43). с. 147–169. ISSN 0570-9008. Процитовано 2021-08-30. 
  2. а б Ive Mažuran, Mladen Trnski: Hrvati, slike iz ratničke prošlosti, Zagreb, 1993. ISBN 953-6013-00-2(хор.)
  3. k.k. & k.u. Landwehr-Kavallerie. www.mlorenz.at. Процитовано 2021-08-30. 
  4. Hussards Photos. www.hussards-photos.com. Процитовано 2021-08-30. 
  5. а б Čapo, Hrvoje (2008-12-28). Broj primljenih časnika bivše austrougarske vojske u vojsku Kraljevine Srba, Hrvata i Slovenaca. Časopis za suvremenu povijest (hr) 40 (3). с. 1087–1103. ISSN 0590-9597. Процитовано 2021-08-30. 
  6. Pripreme za konačno oslobođenje Međimurja. web.archive.org. 2012-01-01. Процитовано 2021-08-30.