100 гривень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
100 гривень
Країна Україна
Вартість100 ₴
Висота63 мм
Ширина118 мм
Елементи захистузахисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперуспеціальний тонований, льон
Роки друку1992—досі (всі серії)
Лицьова сторона
ДизайнТарас Шевченко
Рік дизайну2014
Зворотна сторона
ДизайнКиївський університет ім. Т. Шевченка
Рік дизайну2014
CMNS: 100 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 100 гривень на YouTube

100 гри́вень — номінал банкнот України, що вводяться в обіг Національним банком України з 1996 року. Також з 1998 року вводяться в обіг ювілейні та пам'ятні з дорогоцінних металів цього номіналу. До 22 серпня 2001 року, коли в обіг було введено банкноту у 200 гривень — 100 гривень було найбільшим номіналом серед банкнот України. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.

Історія

[ред. | ред. код]

Банкноти УНР

[ред. | ред. код]

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].

Сучасна Україна

[ред. | ред. код]

У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].

Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата[4]. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].

Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 100-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — у першій половині 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].

2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року. З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[6][7].

Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10].

100-гривневі банкноти третього покоління, після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[11].

Опис банкнот УНР

[ред. | ред. код]

Протягом 1918 року в Берліні для УНР було видрукувано банкноти номіналом у 100 гривень[2]. Дизайн банкноти із зображенням робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів — розробив Георгій Нарбут. Банкнота мала однолітерний семизначний номер й підписи Директора Державного банку і Скарбника[12].

Перелік випусків 100-гривневих УНР
Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску вилучення
175 × 115 Синій Селянин та селянка, номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти Номінал, тризуб пояснювальні написи, декоративні орнаменти 1918 17 жовтня
1918
Після 1920

Опис банкнот сучасної України

[ред. | ред. код]

Загальне оформлення

[ред. | ред. код]

100-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Тараса Шевченка (1814—1861) — видатного українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча та національний героя і символа України. Реверс банкноти, в залежності від серії, містив зображення: будівлі Верховної Ради України (побудованої 1939 року); Софійського собору (заснованого 1037 року); пейзаж з видом на Дніпро; або Червоного корпусу Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, відкритого 1843 року[13].

Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[13].

Елементи захисту

[ред. | ред. код]

На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[13]. Наявні елементи захисту на 100-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14].

Елементи захисту 100-гривневих банкнот
Елементи
захисту
Перше
покоління
Друге
покоління
Третє
покоління
Четверте
покоління
Пам'ятні
(2021)
Водяний знак Так Так Так Так Так
Захисна стрічка Ні Так Так Так Так
Рельєфні елементи Так Так Так Так Так
Суміщений малюнок Ні Так Так Так Так
Райдужний друк Ні Ні Так Так Так
Антисканерна сітка Так Так Так Так Так
Кодоване латентне зображення Ні Ні Так Так Так
Мікротекст Так Так Так Так Так
Знак для сліпих Ні Так Так Так Так
Видимі захисні волокна Так Так Так Ні Ні
Невидимі захисні волокна Ні Так Так Так Так
Флуоресцентний номер Так Так Так Так Так
Магнітний номер Так Так Так Так Так
Прихований номінал Так Так Так Так Так
Флуоресцентний друк Так Так Так Так Так
Високий друк Так Так Так Так Так
Орловський друк Так Так Так Так Так
Оптично-змінний елемент Ні Ні Так Так Так
«Віконна» захисна стрічка Ні Так Ні Так Так
Елемент SPARK Так Ні Ні Так Так


Деякі елементи захисту 100-гривневих банкнот:

Перелік стандартних випусків

[ред. | ред. код]

Банкноти першого покоління

[ред. | ред. код]

Зразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Шевченка). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[13].

Перелік випусків 100-гривневих банкнот першого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Перший друк Статус
Аверс Реверс Аверс Реверс
Вадим
Гетьман
135 × 70 Зелений Тарас Шевченко Верховна Рада України 1992 В обігу не була

Банкноти другого покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» 1996 року та Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) 2000 року[13]. Особливістю цієї серії було те, що рік друку не вказувався. Основою портрету Тараса Шевченка послужила його фото 1859 року). Серед нововведень були: латентне зобрження з цифрою «100»; крім Софійського собору, на реверсі з'явилося зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві (встановлений 1853 року); у товщі паперу було розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, на якій містився повторюваний напис «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Шевченка, розташований у білому полі ліворуч купюри (що застосовувлося і у наступних серіях банкнот); знак для сліпих; суміщений малюнок[13].

Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[13].

Перелік випусків 100-гривневих банкнот другого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення неплатіжності
Вадим
Гетьман
133 × 66 Коричнево-зелений Тарас Шевченко Софійський собор не вказано 2 вересня
1996
1 січня
2010
1 жовтня
2020
Віктор
Ющенко

Банкноти третього покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися у 2005, 2011 і 2014 роках[13]. Основою зображення Шевченка послужив його автопортрет 1840 року. На аверсі, біля портрету Шевченка, з'явилося зображення фрагменту з його картини «Катерина» 1842 року. На реверсі з'явилося зображення кобзаря та хлопчика, взяті з малюнка Шевченка «Козак-бандурист» 1843 року, на тлі краєвиду на річку Дніпро з боку Чернечої гори біля Канева; та логотип Нацбанку України [13]. Іншими нововведеннями стали: водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, символом гривні; додтково з'явився водяний знак у вигляді символу гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «100 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; на реверсі, по середині банкноти, з'явилася цитата з вірша поета «Чи ми ще зійдемося знову...» з циклу «В казематі»:

Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Банкноти ввели в обіг 2006 року. З 2023 року вони почали поступово вилучатися з обігу з метою їх заміни на оновлені грошові знаки[15].

Перелік випусків 100-гривневих банкнот третього покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення статус
Володимир
Стельмах
142 × 75 Жовто-коричневий Тарас Шевченко, Катерина Кобзар, Чернеча гора, річка Дніпро 2005 20 лютого
2006
1 січня 2023[9] В обігу
Сергій
Арбузов
2011 1 березня
2012
Степан
Кубів
2014 1 червня
2014

Банкноти четвертого покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися у 2014, 2019, 2021 і 2022 роках. Одними із нововведень серії стало: SPARK-елемент (оптично-змінне зображення, що має кінетичний ефект; при зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від одного кольору до іншого) у вигляді палітри з пензлями; «віконна» захисна стрічка (частково введена в товщу паперу захисна стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом; при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки), стрічка містить цифри «100» та символ української гривні, вона виходить з товщі паперу три рази; водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, цифрою номіналу. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[13].

Перелік випусків 100-гривневих банкнот четвертого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Валерія
Гонтарева
142 × 75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко Київський університет ім. Т. Шевченка 2014 9 березня 2015 В обігу
Яків
Смолій
2019 17 грудня 2019
Кирило
Шевченко
2021 7 вересня
2021
Андрій
Пишний
2022 19 грудня
2022

Перелік пам'ятних та сувенірних випусків

[ред. | ред. код]

Сувенірна банкнота 2018 року

[ред. | ред. код]

17 грудня 2018 року Нацбанк України випустив сувенірну 100-гривневу банкноту, яка не є платіжним засобом. Випуск банкноти приурочений до 100-річчя випуску банкнот аналогічного номіналу УНР, у зв'язку з цим на ній було розміщено SPARK-елемент у вигляді напису «100 років». В основу дизайну банкноти покладено зображення банкноти 100 гривень УНР зразка 1918 року, авторства Георгія Нарбута[16].

Сувенірна 100-гривнева банкнота 2018 року
Зображення Розміри, мм Основний колір Опис Випуск
Аверс Реверс Аверс Реверс
170 × 80 Синій Селянин та селянка, номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти Номінал, тризуб пояснювальні написи, декоративні орнаменти 17 грудня 2018 року

Пам'ятна банкнота 2021 року

[ред. | ред. код]

20 серпня 2021 року введена в обіг пам'ятна 100-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000. Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків[17].

Пам'ятна 100-гривнева банкнота четвертого покоління 2021 року
Зображення Підпис Розміри, мм Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Кирило
Шевченко
142 × 75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко Київський університет ім. Т. Шевченка 2021 20 серпня
2021
В обігу

Кількість банкнот в обігу

[ред. | ред. код]

Станом на 1 квітня 2024 року в грошовому обігу України перебувало 160,3 млн штук 100-гривневих банкнот, що складає 5,9 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[18].

Пам'ятні та ювілейні монети

[ред. | ред. код]

З 1998 року Нацбанком України карбуються срібні та золоті пам'ятні та ювілейні 100-гривневі монети. Вони карбуються у якості анциркулейтед, або пруф. Першою такою монетою стала — «Київський псалтир»[19].

Золоті монети

[ред. | ред. код]

Золоті монети мають ідентичні параметри. Екземпляри, випущені 1998 року, карбуються з металу 900 проби й мають вагу 15,55 г при діаметрі 25 мм; а після 1998-го — 31,1 г при діаметрі 32 мм. Тираж кожного типу монет становить від 1000 до 4000 екземплярів[19].

Вибірковий перелік золотих пам'ятних та ювілейних 100-гривневих монет
Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
20 років незалежності України 1000 19 серпня 2011
Боспорське царство 3000 28 липня 2010
Енеїда 2000 28 жовтня 1998
Золоті ворота 2000 29 червня 2004
Київський псалтир 2000 22 січня 1998
Михайлівський Золотоверхий собор 3000 28 грудня 1998
Острозька Біблія 4000 15 листопада 2007
Пектораль 1500 28 липня 2003
Успенський собор Києво-Печерської лаври 3000 30 грудня 1998
Херсонес Таврійський 3000 28 липня 2009

Срібні монети

[ред. | ред. код]

Срібні монети всіх випусків карбуються з металу 999 проби й мають вагу 1000 грамів при діаметрі 100 мм. Тираж кожного типу монет становить 700—1501 екземплярів[19].

Вибірковий перелік срібних пам'ятних та ювілейних 100-гривневих монет
Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
10 років відродження грошової одиниці України — гривні 1501 29 серпня 2006
Міжнародний рік астрономії 700 15 червня 2009
Хрещення Київської Русі 800 29 серпня 2006

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  2. а б «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 21 грудня 2023
  3. а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
  4. а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
  5. Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 1 гривня bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  6. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  7. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  8. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  9. а б Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  10. Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  11. Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  12. 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  13. а б в г д е ж и к л Банкнота номіналом 100 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  14. Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  15. «Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені» bank.gov.ua Процитовано 12 липня 2024
  16. Національний банк випустить сувенірну неплатіжну банкноту "Сто гривень". Національний банк України. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  17. Витяг з рішень Правління Національного банку 401-рш від 11.08.2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  18. Готівковий обіг в Україні на 01 квітня 2024 року bank.gov.ua
  19. а б в Пам'ятні та ювілейні монети України біметалеві з дорогоцінних металів вартість ua-coins.info Процитовано 23 березня 2023

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання

[ред. | ред. код]