100 гривень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
100 гривень
Країна  Україна
Вартість 100 ₴
Висота 63 мм
Ширина 118 мм
Елементи захисту захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперу спеціальний тонований, льон
Роки друку ? —
Лицьова сторона
Дизайн Тарас Шевченко
Рік дизайну 2014
Зворотна сторона
Дизайн Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Рік дизайну 2014
CMNS: 100 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 100 гривень на YouTube

100 гри́вень — номінал монет та банкнот у грошовому обігу сучасної України. Перша банкнота цього номіналу була введена в обіг Національним банком України 1996 року, а монети, які випускалися лише у вигляді пам'ятних та ювілейних, — 1998 року. До 22 серпня 2001 року, коли було введено банкноту у 200 гривень, це був найбільший номінал серед банкнот України. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.

Історія[ред. | ред. код]

УНР[ред. | ред. код]

17 жовтня 1918 року УНР ввела в обіг перші 100-гривневі банкноти, які були надруковані у Берліні. Автором ескізу 100 гривень був відомий художник Георгій Нарбут. Дизайн тогочасних банкнот відзначався вишуканістю оформлення.

На аверсному боці по середині розміщувався тризуб — родовий знак Володимира Великого. Оформлення доповнювало зображення селянки зі снопом та робітника з молотом на фоні вінка з квітів та плодів. На лицьовій стороні також містилися написи «Українська Народня Республіка» та «Державний кредитовий білет, рік випуску «1918», номінал, вказаний числом та прописом, підписи директора Державного банку та скарбника. В нижній частині білета містився напис «1 гривня містить 8,712 долі[1] щирого золота».

На реверсному боці банкноти містилося зображення тризуба, номінал, зазначений числом, серію та номер банкноти та напис:

Державні кредитові білети Української Народньої Республіки забезпечуються всім державним майном Республіки. ~ Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. ~ За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.
— 40

З 1920 року, після скасування УНР, радянська влада вилучала усі гривневі банкноти.

Сучасна Україна[ред. | ред. код]

У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[2]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[2].

Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою. На відміну від решти купюр, ескіз десятигривневої купюри було затверджено після тривалої дискусії.

Загалом, між 1992—2018 роками Нацбанком України було випущено чотири покоління двадцятигривневих банкнот. Банкноти першого покоління, що датувалися 1992 роком — не були впущені в обіг. В грошовий обіг, під час переходу України на гривню 1996 року відразу були запроваджені банкноти другого покоління, без датування. Вони мали майже такі ж самі розміри як і не випущені банкноти першого покоління, але їх дизайн суттєво відрізнявся, зокрема, портрет Тараса Шевченка розташовувався не по центру, а праворуч, та мали інше забарвлення. З 2005 року випускалися банкноти третього покоління, вони теж суттєво відрізнялися за дизайном від двох попередніх поколіннь і були більшого розміру. 2014 року в обігу з'явилися банкноти четвертого покоління, дизайн яких, порівнянно з попередніми двома серіями, знову зазнав суттєвих змін, зокрема, портрет Тараса Шевченка вже було розміщено по центру купюри. У 1990-х роках банкноти друкували у Великій Британії, а з 2000 року — в Україні[3].

2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року. З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[4][5].

Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[6][7]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[8].

Стогривневі банкноти третього покоління, після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[9].

Опис випусків[ред. | ред. код]

Банкноти другого покоління[ред. | ред. код]

Випуски без року[ред. | ред. код]

Банкноти друкувалися британською фірмою Томас де ла Рю в 1996 році та Банкнотно-монетним двором НБУ у 2000 році.

Банкнота друкувалась на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з фіксованим багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета. Банкнота містить також й інші елементи захисту: рельєфні елементи, суміщене зображення, антисканерну сітку, мікротекст, прихований номінал, видимі й невидимі захисні волокна, райдужний друк, магнітний та флуоресцентний номери тощо. Крім того по середині купюри в товщі паперу розміщено темну захисну стрічку шириною 1 мм, на якій можна прочитати напис Україна, якщо розглядати її проти світла[10]. Переважальні кольори — коричневий та зелений.

На аверсному боці банкноти ближче до правого краю розміщено графічне зображення видатного українського поета та художника Тараса Григоровича Шевченка. Крім того лицьова сторона банкноти містить написи Україна та Національний банк України, серію та номер купюри, номінал, зазначений числом та прописом, підпис голови НБУ, позначку для людей з послабленим зором у вигляді квадрата. Також правіше портрета Тараса Шевченка розміщено зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві.

На реверсному боці банкноти по центру розміщено гравюрне зображення ансамблю Софійського собору у Києві. Також на зворотній стороні міститься напис Національний банк України, ліворуч зображення собору — зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві, а також вказано номінал купюри числом і прописом. Дизайн обох сторін доповнено орнаментом.

Особливістю банкнот цієї серії є те, що на них не вказано рік друку.

На банкнотах, випущених в 1996 році, міститься підпис Вадима Гетьмана, на випущених 2000 року — Віктора Ющенка.

Банкнота введена в обіг 2 вересня 1996 року.

Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]

Випуск 2005 року[ред. | ред. код]

Банкноти друкувалися на Банкнотно-монетному дворі НБУ в 2005 році.

Банкнота виготовлена на спеціальному тонованому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, відтінок якого відповідає основному кольору банкноти, з багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета. Крім того банкнота містить двотоновий водяний знак (штрих-код), захисні стрічку, волокна та нитку, оптично змінну фарбу, рельєфні елементи, мікротекст, суміщене та приховане зображення, антисканерну сітку, райдужний та орловський друк тощо. Переважальні кольори — жовтий та коричневий.

На аверсному боці банкноти з правого краю розміщено графічне зображення Тараса Шевченка на фоні його роботи «Катерина». Також лицьовий бік банкноти містить зображення Малого Державного Герба України, напис Національний банк України, емблему Національного банку у вигляді гривни Київської Русі, підпис голови НБУ, номінал, зазначений числом і прописом, позначку для людей з послабленим зором у вигляді квадрата. По середині банкноти розташована цитата з вірша поета «Чи ми ще зійдемося знову...» з циклу «В казематі»:

Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

На реверсному боці купюри по центру розміщено гравюрне зображення кобзаря та хлопчика, перенесені з малюнка Шевченка «Козак-бандурист», на фоні краєвиду Чернечої гори біля міста Канева та р. Дніпро. Також на зворотному боці міститься емблема Нацбанку, серію та номер купюри, номінал, зазначений числом та прописом, та рік друку серії. На банкнотах міститься підпис тогочасного голови НБУ Володимира Стельмаха.

Банкнота введена в обіг 20 лютого 2006 року.

Банкноти четвертого покоління[ред. | ред. код]

Випуск 2014 року[ред. | ред. код]

29 грудня 2014 року, Національний банк України презентував банкноту номіналом 100 гривень зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту. Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року має переважний жовто-оливковий колір і тонований під цей колір банкнотний папір. Розмір нової банкноти аналогічний розміру банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року. За кольором і розміром вона чітко відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню краще визначати номінал. У центральній частині лицьового боку банкноти розміщено портретне зображення Тараса Шевченка та уривок з його твору. У центральній частині зворотного боку банкноти розміщено зображення Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. У нижній частині банкноти розміщено рік затвердження зразка банкноти. Серійний номер надруковано двічі — вертикальний номер (зі змінною висотою цифр) віддруковано фарбою чорного кольору, горизонтальний номер — фарбою червоного кольору.

Новий елемент захисту — оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого. Приховане в орнаменті зображення цифрового позначення номіналу. Число «100» стає видимим під час розглядання банкноти під гострим кутом до джерела світла. Фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу «100», що набуває цілісного вигляду під час розглядання банкноти проти світла.

Дата введення в обіг: 9 березня 2015 року.

Сувенірна банкнота 2018 року[ред. | ред. код]

17 грудня 2018 року НБУ випустив колекційну банкноту 100 гривень, яка не може бути платіжним засобом. Випуск банкноти приурочений до 100-річчя випуску банкнот аналогічного номіналу Українською Народною Республікою. В основу дизайну сувенірної банкноти покладено зображення банкноти 100 гривень УНР авторства Георгія Нарбута[11].

Пам'ятна банкнота 2021 року[ред. | ред. код]

20 серпня 2021 року введена в обіг пам'ятна банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка з нанесенням на її лицьовому боці офіційної символіки (айдентики) «30 років Незалежності України» серії ЯА з номерами 0000001–0030000 2021 року випуску.[12]

Перелік банкнот[ред. | ред. код]

Банкноти різних років випуску
Зображення Підпис Розміри, мм Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення з обігу неплатіжності
Українська Народна Республіка
Синій Селянка зі снопом та робітник з молотом Тризуб 1918 17 жовтня 1918 після 1920
Україна
Банкноти першого покоління
В. Гетьман 135×70 Зелений Тарас Шевченко Споруда Верховної Ради України 1992 в обігу не була
Банкноти другого покоління
В. Гетьман 133×66 Коричнево-зелений Тарас Шевченко Софійський собор не вказано 2 вересня 1996 1 січня 2010 1 жовтня 2020
В. Ющенко
Банкноти третього покоління
В. Стельмах 142×75 Жовто-коричневий Тарас Шевченко, Катерина Кобзар, Чернеча гора, р. Дніпро 2005 20 лютого 2006 1 січня 2023[13]
С. Арбузов 2011 1 березня 2012
С. Кубів 2014 1 червня 2014
Банкноти четвертого покоління
В. Гонтарева 142×75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко Червоний корпус Київського Національного університету імені Тараса Шевченка 2014 9 березня 2015 в обігу
Я. Смолій 2019 17 грудня 2019
К. Шевченко 2021 7 вересня 2021
А. Пишний 2022 19 грудня 2022

Пам'ятна банкнота[ред. | ред. код]

Тираж — 30 тис штук.

Банкноти різних років випуску
Зображення Підпис Розміри, мм Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення з обігу неплатіжності
Банкноти четвертого покоління
К. Шевченко 142 × 75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко; види на Дніпро; уривок з твору;

святкова айдентика «30 років Незалежності України»

Червоний корпус Київського Національного університету імені Тараса Шевченка 2021 20 серпня 2021 в обігу

Пам'ятні та обігові монети[ред. | ред. код]

Золоті[ред. | ред. код]

Золоті монети мають ідентичні параметри. Монети, випущені в 1998 році, мають вагу 15,55 грама при діаметрі 25 мм. Монети, випущені після 1998 року, мають вагу 31,1 грам при діаметрі 32 мм.

Тираж кожної серії становить від 1000 до 4000 екземплярів.

Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
20 років незалежності України 1000 19 серпня 2011
Боспорське царство 3000 28 липня 2010
Енеїда 2000 28 жовтня 1998
Золоті ворота 2000 29 червня 2004
Київський псалтир 2000 22 січня 1998
Михайлівський Золотоверхий собор 3000 28 грудня 1998
Острозька Біблія 4000 15 листопада 2007
Пектораль 1500 28 липня 2003
Успенський собор Києво-Печерської лаври 3000 30 грудня 1998
Херсонес Таврійський 3000 28 липня 2009

Срібні[ред. | ред. код]

Срібні монети всіх випусків мають вагу 1000 грамів при діаметрі 100 мм.

Тираж кожної серії становить 700—1501 екземпляр.

Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
10 років відродження грошової одиниці України — гривні 1501 29 серпня 2006
Міжнародний рік астрономії 700 15 червня 2009
Хрещення Київської Русі 800 29 серпня 2006

Інше[ред. | ред. код]

У 2015—2016 роках купюра 100 гривень (зразка 2014 року, в обігу з 2015 року) була подана[14][15] на конкурс «Banknote of the Year», що проводиться Міжнародною спільнотою банкнот; вона не потрапила в п'ятірку лідерів[16]. Не слід плутати це з маловідомим міфом про визнання 200 гривень найкрасивішою купюрою світу, що не відповідає дійсності.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1 доля дорівнює 0,044 грама золота
  2. а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
  3. Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 1 гривня bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  4. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  5. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  6. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  7. Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  8. Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  9. Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018. 
  10. Банкноти України на сайті НБУ. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2011. 
  11. Національний банк випустить сувенірну неплатіжну банкноту "Сто гривень". Національний банк України. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  12. Витяг з рішень Правління Національного банку 401-рш від 11.08.2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. 
  13. Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  14. Оновлена банкнота номіналом 100 гривень бере участь у Міжнародному конкурсі паперових грошей. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017. 
  15. Banknote of 2015 — Nominations. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017. 
  16. New Zealand Wins 2015 IBNS Banknote of the Year Award. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання[ред. | ред. код]