100 гривень
| 100 гривень | |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Вартість | 100 ₴ |
| Висота | 63 мм |
| Ширина | 118 мм |
| Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
| Тип паперу | спеціальний тонований, льон |
| Роки друку | 1992—досі (всі серії) |
| Лицьова сторона | |
 | |
| Дизайн | Тарас Шевченко |
| Рік дизайну | 2014 |
| Зворотна сторона | |
 | |
| Дизайн | Київський університет ім. Т. Шевченка |
| Рік дизайну | 2014 |
 100 гривень у Вікісховищі | |
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Графічний ролик-розповідь про 100 гривень на YouTube |
100 гри́вень — номінал банкнот України, що вводяться в обіг Національним банком України з 1996 року. Також з 1998 року вводяться в обіг ювілейні та пам'ятні з дорогоцінних металів цього номіналу. До 22 серпня 2001 року, коли в обіг було введено банкноту у 200 гривень — 100 гривень було найбільшим номіналом серед банкнот України. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.
Історія[ред. | ред. код]
Банкноти УНР[ред. | ред. код]
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Сучасна Україна[ред. | ред. код]
У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата[4]. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 100-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — у першій половині 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року. З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[6][7].
Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10].
100-гривневі банкноти третього покоління, після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[11].
Опис банкнот УНР[ред. | ред. код]
Протягом 1918 року в Берліні для УНР було видрукувано банкноти номіналом у 100 гривень[2]. Дизайн банкноти із зображенням робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів — розробив Георгій Нарбут. Банкнота мала однолітерний семизначний номер й підписи Директора Державного банку і Скарбника[12].
| Перелік випусків 100-гривневих УНР | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | ||||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | вилучення | ||||
_front_side.jpg)
|
_back_side.jpg)
|
175 × 115 | Синій | Селянин та селянка, номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти | Номінал, тризуб пояснювальні написи, декоративні орнаменти | 1918 | 17 жовтня 1918 |
Після 1920 | ||
Опис банкнот сучасної України[ред. | ред. код]
Загальне оформлення[ред. | ред. код]
100-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Тараса Шевченка (1814—1861) — видатного українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча та національний героя і символа України. Реверс банкноти, в залежності від серії, містив зображення: будівлі Верховної Ради України (побудованої 1939 року); Софійського собору (заснованого 1037 року); пейзаж з видом на Дніпро; або Червоного корпусу Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, відкритого 1843 року[13].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[13].
Елементи захисту[ред. | ред. код]
На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[13]. Наявні елементи захисту на 100-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14].
| Елементи захисту |
Перше покоління |
Друге покоління |
Третє покоління |
Четверте покоління |
Пам'ятні (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| Водяний знак | Так | Так | Так | Так | Так |
| Захисна стрічка | Ні | Так | Так | Так | Так |
| Рельєфні елементи | Так | Так | Так | Так | Так |
| Суміщений малюнок | Ні | Так | Так | Так | Так |
| Райдужний друк | Ні | Ні | Так | Так | Так |
| Антисканерна сітка | Так | Так | Так | Так | Так |
| Кодоване латентне зображення | Ні | Ні | Так | Так | Так |
| Мікротекст | Так | Так | Так | Так | Так |
| Знак для сліпих | Ні | Так | Так | Так | Так |
| Видимі захисні волокна | Так | Так | Так | Ні | Ні |
| Невидимі захисні волокна | Ні | Так | Так | Так | Так |
| Флуоресцентний номер | Так | Так | Так | Так | Так |
| Магнітний номер | Так | Так | Так | Так | Так |
| Прихований номінал | Так | Так | Так | Так | Так |
| Флуоресцентний друк | Так | Так | Так | Так | Так |
| Високий друк | Так | Так | Так | Так | Так |
| Орловський друк | Так | Так | Так | Так | Так |
| Оптично-змінний елемент | Ні | Ні | Так | Так | Так |
| «Віконна» захисна стрічка | Ні | Так | Ні | Так | Так |
| Елемент SPARK | Так | Ні | Ні | Так | Так |
|
Перелік стандартних випусків[ред. | ред. код]
Банкноти першого покоління[ред. | ред. код]
Зразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Шевченка). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[13].
| Перелік випусків 100-гривневих банкнот першого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Перший друк | Статус | ||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||||
|
|
Вадим Гетьман |
135 × 70 | Зелений | Тарас Шевченко | Верховна Рада України | 1992 | В обігу не була | ||
Банкноти другого покоління[ред. | ред. код]
Банкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» 1996 року та Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) 2000 року[13]. Особливістю цієї серії було те, що рік друку не вказувався. Основою портрету Тараса Шевченка послужила його фото 1859 року). Серед нововведень були: латентне зобрження з цифрою «100»; крім Софійського собору, на реверсі з'явилося зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві (встановлений 1853 року); у товщі паперу було розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, на якій містився повторюваний напис «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Шевченка, розташований у білому полі ліворуч купюри (що застосовувлося і у наступних серіях банкнот); знак для сліпих; суміщений малюнок[13].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[13].
| Перелік випусків 100-гривневих банкнот другого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення | неплатіжності | |||
|
|
Вадим Гетьман |
133 × 66 | Коричнево-зелений | Тарас Шевченко | Софійський собор | не вказано | 2 вересня 1996 |
1 січня 2010 |
1 жовтня 2020 |
|
|
Віктор Ющенко | ||||||||
Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]
Банкноти цієї серії друкувалися у 2005, 2011 і 2014 роках[13]. Основою зображення Шевченка послужив його автопортрет 1840 року. На аверсі, біля портрету Шевченка, з'явилося зображення фрагменту з його картини «Катерина» 1842 року. На реверсі з'явилося зображення кобзаря та хлопчика, взяті з малюнка Шевченка «Козак-бандурист» 1843 року, на тлі краєвиду на річку Дніпро з боку Чернечої гори біля Канева; та логотип Нацбанку України [13]. Іншими нововведеннями стали: водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, символом гривні; додтково з'явився водяний знак у вигляді символу гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «100 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; на реверсі, по середині банкноти, з'явилася цитата з вірша поета «Чи ми ще зійдемося знову...» з циклу «В казематі»:
|
Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. |
|
Банкноти ввели в обіг 2006 року. З 2023 року вони почали поступово вилучатися з обігу[13].
| Перелік випусків 100-гривневих банкнот третього покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення | статус | |||
|
|
Володимир Стельмах |
142 × 75 | Жовто-коричневий | Тарас Шевченко, Катерина | Кобзар, Чернеча гора, річка Дніпро | 2005 | 20 лютого 2006 |
1 січня 2023[9] | В обігу |
.jpg)
|
.jpg)
|
Сергій Арбузов |
2011 | 1 березня 2012 | ||||||
|
|
Степан Кубів |
2014 | 1 червня 2014 | ||||||
Банкноти четвертого покоління[ред. | ред. код]
Банкноти цієї серії друкувалися у 2014, 2019, 2021 і 2022 роках. Одними із нововведень серії стало: SPARK-елемент (оптично-змінне зображення, що має кінетичний ефект; при зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від одного кольору до іншого) у вигляді палітри з пензлями; «віконна» захисна стрічка (частково введена в товщу паперу захисна стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом; при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки), стрічка містить цифри «100» та символ української гривні, вона виходить з товщі паперу три рази; водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, цифрою номіналу. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[13].
| Перелік випусків 100-гривневих банкнот четвертого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | ||||
|
|
|
Валерія Гонтарева |
142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко | Київський університет ім. Т. Шевченка | 2014 | 9 березня 2015 | В обігу | |
|
|
Яків Смолій |
2019 | 17 грудня 2019 | ||||||
|
|
Кирило Шевченко |
2021 | 7 вересня 2021 | ||||||
|
|
Андрій Пишний |
2022 | 19 грудня 2022 | ||||||
Перелік пам'ятних та сувенірних випусків[ред. | ред. код]
Сувенірна банкнота 2018 року[ред. | ред. код]
17 грудня 2018 року Нацбанк України випустив сувенірну 100-гривневу банкноту, яка не є платіжним засобом. Випуск банкноти приурочений до 100-річчя випуску банкнот аналогічного номіналу УНР, у зв'язку з цим на ній було розміщено SPARK-елемент у вигляді напису «100 років». В основу дизайну банкноти покладено зображення банкноти 100 гривень УНР зразка 1918 року, авторства Георгія Нарбута[15].
| Сувенірна 100-гривнева банкнота 2018 року | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Розміри, мм | Основний колір | Опис | Випуск | ||||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||||
|
|
170 × 80 | Синій | Селянин та селянка, номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти | Номінал, тризуб пояснювальні написи, декоративні орнаменти | 17 грудня 2018 року | ||||
Пам'ятна банкнота 2021 року[ред. | ред. код]
20 серпня 2021 року введена в обіг пам'ятна 100-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000. Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків[16].
| Пам'ятна 100-гривнева банкнота четвертого покоління 2021 року | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри, мм | Основний колір | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | ||||
|
|
Кирило Шевченко |
142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко | Київський університет ім. Т. Шевченка | 2021 | 20 серпня 2021 |
В обігу | |
Кількість банкнот в обігу[ред. | ред. код]
Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 167,0 млн штук 100-гривневих банкнот, що складає 6,2 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[17].
Пам'ятні та ювілейні монети[ред. | ред. код]
З 1998 року Нацбанком України карбуються срібні та золоті пам'ятні та ювілейні 100-гривневі монети. Вони карбуються у якості анциркулейтед, або пруф. Першою такою монетою стала — «Київський псалтир»[18].
Золоті монети[ред. | ред. код]
Золоті монети мають ідентичні параметри. Екземпляри, випущені 1998 року, карбуються з металу 900 проби й мають вагу 15,55 г при діаметрі 25 мм; а після 1998-го — 31,1 г при діаметрі 32 мм. Тираж кожного типу монет становить від 1000 до 4000 екземплярів[18].
| Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|
| 20 років незалежності України | 1000 | 19 серпня 2011 |  |
|
| Боспорське царство | 3000 | 28 липня 2010 |  |
|
| Енеїда | 2000 | 28 жовтня 1998 |  |
|
| Золоті ворота | 2000 | 29 червня 2004 |  |
|
| Київський псалтир | 2000 | 22 січня 1998 |  |
|
| Михайлівський Золотоверхий собор | 3000 | 28 грудня 1998 |  |
|
| Острозька Біблія | 4000 | 15 листопада 2007 |  |
|
| Пектораль | 1500 | 28 липня 2003 |  |
|
| Успенський собор Києво-Печерської лаври | 3000 | 30 грудня 1998 |  |
|
| Херсонес Таврійський | 3000 | 28 липня 2009 |  |
|
Срібні монети[ред. | ред. код]
Срібні монети всіх випусків карбуються з металу 999 проби й мають вагу 1000 грамів при діаметрі 100 мм. Тираж кожного типу монет становить 700—1501 екземплярів[18].
| Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|
| 10 років відродження грошової одиниці України — гривні | 1501 | 29 серпня 2006 |  |
|
| Міжнародний рік астрономії | 700 | 15 червня 2009 |  |
|
| Хрещення Київської Русі | 800 | 29 серпня 2006 |  |
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 21 грудня 2023
- ↑ а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
- ↑ а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 1 гривня bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ а б Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- ↑ 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б в г д е ж и к л м Банкнота номіналом 100 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Національний банк випустить сувенірну неплатіжну банкноту "Сто гривень". Національний банк України. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Витяг з рішень Правління Національного банку 401-рш від 11.08.2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
- ↑ а б в Пам'ятні та ювілейні монети України біметалеві з дорогоцінних металів вартість ua-coins.info Процитовано 23 березня 2023
Джерела[ред. | ред. код]
- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:100 Hryvnia |
- Банкноти України на сайті НБУ [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія української гривні [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Шевченко на грошах [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
