122-мм гаубиця зразка 1938 року (М-30)
| 122-мм гаубиця зразка 1938 року | |
|---|---|
 | |
| Тип | причіпна гаубиця |
| Походження |
 СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виготовлена кількість |
19531 |
| Характеристики | |
| Вага |
В похідному положенні 2900-3100 В бойовому положенні 2360-2500 |
| Обслуга | 8 |
|
| |
| Калібр | 122 мм |
| Темп вогню | 5-6 пострілів в хвилину |
|
| |
122-мм гаубиця зразка 1938 року (М-30) у Вікісховищі | |
122-мм гаубиця зразка 1938 (М-30, індекс ГАУ — 52-Г-463) — радянська гаубиця періоду Другої світової війни. Ці гармати серійно випускалося з 1939 по 1955 рік, досі перебуває в озброєнні армій багатьох країн світу, використовувалося майже у всіх значних війнах і збройних конфліктах середини і кінця ХХ століття. Цією гарматою були озброєні перші радянські великосерійні самохідні артилерійські установки СУ-122.
В культурі[ред. | ред. код]
.
М-30 в комп'ютерних іграх[ред. | ред. код]
На відміну від танків, різноманітність моделей артилерійського озброєння зустрічається у дуже обмеженій кількості у комп'ютерних іграх. Однією з таких ігор є покрокова стратегія Panzer General III. У її редакції «Scorched Earth», де розгортається дія на Східному фронті, гравець може комплектувати радянські артилерійські частини гаубицею М-30 (у грі вона називається просто «12.2 cm»). Там вона є доступною гравцю з початку війни, але застаріває з середини 1943 року, після появи гаубиці-гармати МЛ-20, що дуже не відповідає дійсності — виробництво обох цих гармат і комплектування ними нових частин тривали протягом усієї війни. М-30 можна побачити в російських іграх, зокрема, у стратегіях реального часу «Бліцкриг», «Сталінград» та «Sudden Strike» («Протистояння 4», «Протистояння. Азія у вогні») «У тилу ворога 2: Штурм ». Відображення особливостей використання М-30 у цих іграх також далеке від реальності.
Оператори[ред. | ред. код]
Алжир — 60 М-30 станом на 2017 .[1]
Бангладеш — 57 тип 54 (М-30) станом на 2017[2]. 20 тип 54 станом на 2007[3]
Болівія
В'єтнам
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Reference. The Military Balance. Т. 117, № 1. 2017-01. с. 573—576. doi:10.1080/04597222.2017.1271220. ISSN 0459-7222. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Reference. The Military Balance. Т. 117, № 1. 2017-01. с. 573—576. doi:10.1080/04597222.2017.1271220. ISSN 0459-7222. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Asia. The Military Balance 2021. Routledge. 25 лютого 2021. с. 218—313.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}