128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
128-ма окрема гірсько-штурмова бригада
(2018—дотепер)

128-ма окрема гірсько-піхотна бригада
(2012—2018)


128-ма окрема механізована бригада
(2004—2012)


128-ма механізована дивізія
(1992—2004)
128 ОГШБр к.svg
Нарукавний знак бригади, 2018 рік
На службі 19 січня 1992 — понині
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
У складі Оперативне командування «Захід» ОК «Захід»
Базування  Закарпатська область, Мукачево
Гасло «За Україну за її волю!»
Війни/битви

Війна на сході України, Війна в Україні (2022)

Нагороди
Відзнака Президента України — стрічка до Бойового Прапора «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Вебсайт 128brigade.com
Командування
Поточний
командувач
полковник Лисюк Дмитро Сергійович

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі
128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна). Карта розташування: Україна
128 ОГПБр
128 ОГПБр

128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада (128 ОГШБр, в/ч А1556, пп В4673) — з'єднання гірської піхоти Сухопутних військ України. Бригада перебуває у складі оперативного командування «Захід»; штаб бригади розміщений в Мукачеві, а підрозділи дислокуються на території Закарпатської області.

Бригада була створена після переформування 128-ї механізованої дивізії, що вела свою історію від 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії колишньої Радянської армії.

Історія[ред. | ред. код]

У 1991 році, командир 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії генерал Віктор Гречанінов став першим комдивом, який оголосив про підтримку української державності. 19 січня 1992 року особовий склад 128-ї дивізії склав присягу на вірність народу України. Того ж року вона була перетворена з мотострілецької на механізовану. Після реформування армій на корпуси дивізія стала складовою 38-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу ЗС України.

1 грудня 1993 року згідно з директивою начальника Головного штабу збройних сил України від 22 квітня 1993 року був розформований 374-й окремий ракетний дивізіон.

128-ма дивізія незмінно посідала провідні місця серед інших з'єднань ЗС України за рівнем бойової, виховної та фізичної підготовки. Зокрема, згідно з наказом Міністра оборони України від 24.10.1996 р. № 307 найкращий рівень фізичної підготовки показав офіцерський склад управління 128-ї механізованої дивізії.

Військовослужбовці дивізії відзначилися самовідданою працею при ліквідації наслідків повеней в Закарпатті у 1994, 1998, 1999 та 2001 рр. 128-ма дивізія налагодила дружні зв'язки та регулярний обмін досвідом з військовослужбовцями сусідніх держав — Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі. На базі з'єднання регулярно відбувалися міжнародні спортивно-військові змагання. У 1998—2000 рр. на базі дивізії сформували український компонент спільного українсько-румунсько-словацько-угорського батальйону «Тиса», створеного для оперативного реагування військовиків сусідніх держав на загрози повеней, а також кваліфікованої, високопрофесійної боротьби з наслідками стихійних лих, що постійно загрожують країнам Карпатського регіону.

27 травня 2000 р. міністр оборони України генерал армії Олександр Кузьмук вручив дивізії Бойовий прапор та зачитав Указ Президента України про присвоєння дивізії почесного найменування «Закарпатська». Відповідний Указ був виданий 10 січня 2000 р. під № 11/2000. Згідно з ним дивізія іменувалась 128-ма гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України.

У 2001 році, група військовослужбовців 128-ї дивізії, які брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатті, отримали нагороди від Президента України. Зокрема, орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено комдива генерал-майора Геннадія Воробйова та начальника інженерної служби дивізії підполковника Василя Сапігу, медаллю «За військову службу Україні» нагороджено командира інженерної роти 230-ї артбригади дивізії капітана Олександра Стасюка, медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня — командира танкової роти 398-го танкового полку дивізії старшого лейтенанта Олександра Волоха.

Після розформування 38-го армійського корпусу, дивізія увійшла до складу 13-го армійського корпусу. З 1 грудня 2004 р. 128-ма дивізія на підставі Директиви Міністра оборони України від 18.06.2004 р. була переформована на 128-му окрему механізовану бригаду із збереженням усіх почесних найменувань та нагород. Наприкінці 2012 р. була переформована в 34-ту окрему гірсько-піхотну Туркестанско-Закарпатську двічі Червонопрапорну бригаду. Через декілька місяців їй було повернуто попередній номер — 128.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Від початку війни на сході України військовослужбовці 128-ї бригади зайняли позиції в Луганській області, в районі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного.

В грудні 2014 року, 200 військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади за ротацією прибули в м. Мукачево для короткого відпочинку. Громадськість урочисто зустріла своїх героїв-захисників на площі Миру[1].

Військовослужбовці 128-ї бригади брали участь у боях під Дебальцевим в районі м. Артемівська на початку 2015 року. 21 січня на опорному пункті «Льоха» 26 бійців під командуванням старшого лейтенанта Романа Жованика відбили атаку росіян, росіяни втекли, кинувши техніку[2]. Бій на висоті 307,9 метрів на опорному пункті «Валєра» біля села Санжарівка був одним з найбільш кривавих та складних для бійців бригади — 25 січня підрозділи 128-ї бригади зазнали серйозних втрат, було багато поранених, але висоту біля Санжарівки вони утримали. Проте цю висоту довелося залишити — у лютому вони разом з іншими військовослужбовцями бригади та інших збройних формувань, відступили з-під міста. При цьому, за деякими даними, бригада зазнала значних втрат, зокрема 5 бійців бригади потрапили у полон, 10 загинули при виході із оточення.

18 лютого 2015 року, згідно Указу Президента України командиру бригади полковнику Сергію Шапталі було присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». Про це повідомив Президент України Петро Порошенко на брифінгу щодо виведення військ з оточення поблизу Дебальцевого.

1 березня 2015 року з полону бойовиків було звільнено чотирьох військових бригади[3].

23 березня 2015 року, звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» було присвоєно командиру 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону бригади Василю Зубаничу.

У червні 2015 року військовослужбовці 128-ї бригади утримували позиції в Луганській області, зокрема біля Кондрашівки[4][5][6].

24 серпня 2015 року під час Маршу Незалежності на відзначення 24-ї річниці Незалежності України, що пройшов у Києві на Хрещатику, Президент України Петро Порошенко вручив бойовий прапор з відзнакою Президента України — стрічкою до Бойового Прапора «За мужність та відвагу» командиру бригади Герою України полковнику Сергію Шапталі.[7]

Від 1 червня 2018 року бригада була перейменована на гірсько-штурмову, а також отримала нову символіку[8][9].

27 березня 2019 року, у військових частинах Закарпаття, а саме в Ужгороді в/ч А1778, у Виноградові — в/ч А1927 та в Мукачево — в/ч А1556 відбулись урочистості з нагоди зустрічі військовослужбовців 128 ОГШБ, які повернулись з зони проведення ООС на постійне місце дислокації. Серед тих хто зустрічав були єпископ Варсонофій (Руднік) разом з духовенством Закарпатської єпархії ПЦУ, народний депутат Роберт Горват, Геннадій Москаль та інші[10][11].

16 липня 2019 року на території військової частини було відкрито монумент у пам'ять військовослужбовців 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які загинули у боях на Сході України. Пам'ятник освятив єпископ ПЦУ Варсонофій (Руднік), який також освятив місце під будівництво храму Юрія Переможця[12].

24 квітня 2022 року звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» було присвоєно заступнику командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковнику Чаюку Денису Валентиновичу.[13]

6 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[14].

2 вересня 2022 року День жалоби на Закарпатті по 128-й бригаді ЗСУ.

У жовтні 2022 року у ході контрнаступу ЗСУ у ворога почалася паніка. Росіяни здаються в полон та тікають з української землі. Воїни 128 ОГШБ звільняють Херсонську область.[15]

У листопаді 2022 року бійці Закарпатської бригади показали наслідки атак окупантів у прифронтовому місті.[16] Після цього російські ЗМІ почали активно поширювати фейки про 128-му Закарпатську бригаду. Вони навіть опублікували фото українця, який загинув обороняючи Україну на початку весни.[17]

Структура[ред. | ред. код]

2000[ред. | ред. код]

Нарукавні знаки дивізії
327 МП
315 МП
253 ЗРП
331 АП
  • 253-й зенітний ракетний Демблінсько-Померанський орденів Кутузова і Суворова полк розташовувався у Сваляві. Доступна інформація зенітним полком 128-ї бригади досить заплутана. Відомо, що з осені 1945 р. до складу дивізії належав 99-й гвардійський окремий зенітно-артилерійський дивізіон, який у 1954 р. був переформований у 2106-й гвардійський зенітно-артилерійський полк, який наступного року отримав № 975. У 1960 р. полк знову згорнули до гв. озад. У 1962 р. у складі 128-ї було створено вже без гвардійського статусу 102-й зап. У 1970 р. 102-й зап 128-ї гв. мсд проходив перенавчання у 184-му навчальному зенітному ракетному центрі (Росія). Місце постійної дислокації полку — саме Свалява, бойові стрільби полк проводив на полігоні Емба-2 (Казахстан) та на Чебаркульському полігоні (Росія). Високий бойовий рівень полку спричинив його відрядження 1973 р. до Єгипту, де він прикривав Асуанську греблю під час Жовтневої війни (Війни Судного дня). Після переформування 128-ї дивізії у бригаду цей полк вивели зі складу 128-ї та включили до військ ППО (за іншими даними — розформований повністю). У 128-й омбр сформований 10-й окремий зенітно-ракетний артилерійський дивізіон.
  • 331-й гвардійський самохідно-артилерійський Карпатський полк, смт. Перечин, розформований під час переформування дивізії на бригаду;
  • 757-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон базувався у Сваляві (в деяких джерелах вказується номер 752);
  • 47-й окремий розвідувальний батальйон розташовувався в селі Гать Берегівського району;
  • 534-й окремий інженерно-саперний батальйон дислокувався у селі Мала Бегань;
  • 133-й окремий медичний батальйон, Мукачево;
  • 150-й окремий гвардійський батальйон зв'язку, Мукачево;
  • 42-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту, Мукачево;
  • 85-й окремий ремонтно-відновлюваний батальйон, Мукачево;
  • 891-й окремий батальйон тилового забезпечення, Мукачево;
  • 31-ша окрема рота радіоелектронної боротьби, Мукачево.
  • За радянських часів на території Закарпатської області (у Виноградів) дислокувалася також 230-та артилерійська бригада, у 2000-х роках вона на короткий час була включена до складу 128-ї мсд з переформуванням у 17-й артилерійський полк. Зі створенням на базі дивізії бригади цю частину переформували у бригадну артилерійську групу.

2010[ред. | ред. код]

Бригаді підпорядковані[18]:

У 2018 році було прийняте рішення щодо формування окремого батальйону на базі одного з лінійних батальйонів з дислокацією в місті Берегове[19][20][21].

2022[ред. | ред. код]

У 2022 році під час повномасштабного вторгнення Росії на українські землі, в складі 128-ї ОГШБр воювали роми із Закарпаття, серед них і сам барон.[24]

Командування[ред. | ред. код]

Назви з'єднання[ред. | ред. код]

Нашивка нарукавна 128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон. 2016 р.
128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон. 2016 р.
  • 1992 — 128-ма гвардійська механізована Туркестанська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
  • 2000 — 128-ма гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
  • 2004 — 128-ма окрема гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2012 — 34-та окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2013 — 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2015 — 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Закарпатська бригада;
  • 2016 — 128-ма окрема гірсько-піхотна Закарпатська бригада.
    Нашивка нарукавна 128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон (кольорова).
    128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон (кольорова)

Традиції[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

128-аОГПБр РЕАДН
128-а ОГПБр Реактивно артилерійський дивізіон

29 липня 2019 року, стало відомо, що очільник Генштабу генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, серед яких була і 128-ма бригада[29][30].

12 липня 2021 року, в Маріуполі, військовослужбовці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади відзначили День створення частини. 400 військовослужбовців розгорнули 128-метровий прапор України, чим був встановлений національний рекорд[31].

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2017 року, 128-ма бригада втратила загиблими 144 людини[32].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повернення із пекла — зони АТО (ФОТО). Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 2 грудня 2018. 
  2. «Від вогню нашої артилерії там коїлося пекло, росіяни в хаосі тікали». Розповідь Романа Жованика про перші бої за Дебальцеве [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.], УП, 12 лютого 2022
  3. З полону звільнили чотирьох військовослужбовців. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 грудня 2018. 
  4. 128 закарпатська бригада: знайомтесь із героями (ФОТО, ВІДЕО). uzhgorod.net.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018. 
  5. Бійці 128-ї бригади потрапили у скандальну ситуацію в зоні АТО | PMG.ua — новини Закарпаття. PMG.ua — новини Мукачева та Закарпаття (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018. 
  6. У Станиці Луганській затримали контрабанду. Продовження (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018. 
  7. YouTube full-color icon (2017).svg Марш Незалежності на Хрещатику в Києві. Онлайн-трансляція. ТСН, Streamed live on Aug 24, 2015 на YouTube
  8. 128-МА БРИГАДА СТАЛА ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЮ. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018. 
  9. Закарпатський легіон отримав новий статус!. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 22 грудня 2018. 
  10. Закарпатська єпархія УПЦ (ПЦУ) взяла участь в урочистій зустрічі вояків 128-ї ОГШБр. (амер.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. 
  11. ЗУСТРІЧАЛИ ЗАХИСНИКІВ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. 
  12. ПАМ'ЯТІ ШТУРМОВИКІВ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019. 
  13. Указ Президента України від 24 квітня 2022 року № 271/2022 «Про присвоєння Д.Чаюку звання Герой України»
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №315/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу". 
  15. bbodnar813 (8 жовтня 2022). Воїни 128 закарпатської бригади показали, як орки здаються у полон (ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 8 жовтня 2022. 
  16. bbodnar813 (2 листопада 2022). Гори підручників посеред цегли: Бійці Закарпатської бригади показали наслідки атак окупантів (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 5 листопада 2022. 
  17. bbodnar813 (29 листопада 2022). російські ЗМІ поширюють фейки про 128-му Закарпатську бригаду (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 1 грудня 2022. 
  18. http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=1580&item_name=Закарпатська[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  19. Київ відреагував на заяви Угорщини про військову частину в Берегові та претензії до закону про освіту. https://nv.ua/. Новое Время. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 20 березня 2018. 
  20. Відродження руїн: Навіщо ЗСУ військова частина в Берегові. https://www.depo.ua/. Depo.ua. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 20 березня 2018. 
  21. Відродження військової частини в Берегові обговорили під посиленим наглядом поліції. http://www.mukachevo.net/. 10 лютого 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 20 березня 2018. 
  22. https://trubyna.org.ua/novyny/biitsi-zakarpatskoho-lehionu-zakhopyly-novitniu-bmp-3-foto/. 
  23. Окремий взвод ППО 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади. www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 листопада 2022. 
  24. bbodnar813 (9 листопада 2022). «З нами тут служить циганський барон!»: закарпатські роми захищають Україну в складі 128 бригади (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 10 листопада 2022. 
  25. У Мукачеві відкрили меморіальну дошку генерал-полковнику Геннадію Воробйову (ФОТО). 
  26. Uzhgorod.in. У Закарпатської "Залізної" новий комбриг / август / 2017 / Новини / UZHGOROD.in - Закарпатський інформаційно-діловий портал. uzhgorod.in (ua-UA). Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017. 
  27. «Щасти тобі, комбриг!» - кажуть земляки Сергію Собку - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 8 серпня 2017. 
  28. Герой України став комбригом, а йому тільки 33. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 15 серпня 2017. 
  29. Затверджені нові нарукавні знаки бойових підрозділів ЗСУ. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2019. 
  30. Генштаб затвердив нові нарукавні знаки для бойових підрозділів ЗСУ. https://novynarnia.com/. Новинарня. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019. 
  31. У Маріуполі з нагоди створення гірсько-штурмової бригади розгорнули 128-метровий прапор України (Фото). 12.07.2021, 12:11. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021. 
  32. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 24 листопада 2017. 

Матеріали[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Тинченко Я. Туркестанська чи Закарпатська. Деякі роздуми щодо традицій 128-ї механізованої дивізії // Військо України. — 1997. — № 5-6. — С. 33-35.
  • Слободянюк М. Артилеристи 128-ї Закарпатської механізованої дивізії: історія та символіка (1991 —2003) // Цитаделя: Львівський мілітарний альманах. — 2021. — № 19. — С. 87-95.

Посилання[ред. | ред. код]