13-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богемський полк драгунів Євгена Савойського №13
На службі 1682 — 1918
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Кавалерія (Драгуни)
Тип Vojna zastava Avstro-ogrske monarhije Збройні сили Австро-Угорщини
Роль Кавалерія
Чисельність Полк
У складі 21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битви Велика турецька війна, Війна Аугсбурзької ліги, Війна проти куруцівВійна за іспанську спадщину, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за польську спадщину, Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни[1], Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Австро-Прусська війна[2], Австро-італо-французька війна, Перша світова війна.
Медіафайли на Вікісховищі

13-ий драгунський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини. Почесний шеф — принц Євген Савойський.

Повна назва: Кайзерівський та королівський Богемський полк драгунів принца Євгена Савойського № 13 (нім. K.u.k. [kaiserlich und königlich] Böhmisches Dragoner-Regiment «Eugen Prinz von Savoyen» Nr. 13)

Утворений 1682-го року.

Під час наполеонівських воєн називався «5-ий полк Австрійської імперії».

1915-го року втратив почесну назву «Богемський полк драгунів принца Євгена Савойського» і став називатись просто «13-ий полк драгунів».

Склад полку[ред. | ред. код]

Штаб

Допоміжні служби:

  • взвод розвідників (піонерів)
  • телеграфна служба
  • допоміжна служба

2 дивізіони, у кожному з яких:

  • 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Літомержиці.

Етнічний склад полку (1914) — 51% чехів, 48% німців, 1% інших.[3]

Мови полку (1914) — чеська і німецька.

Інформація про дислокацію[ред. | ред. код]

  • 1914 рік — штаб і ІІ-ий дивізіон — Клятови, І-ий дивізіон — Штрібро.[4].
  • 1914 — входить до складу VIII корпусу, 1 Бригада кавалерії.

Командири полку[ред. | ред. код]

  • 1879: Альфред Берре фон Перес[5]
  • 1908: Густав фон Урбан[6]
  • 1914: Пауль Регнер фон Бляйлебен[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
  2. ↑ Darko Pavlović: The Austrian Army 1836–1866: Cavalry (1999), str. 35.
  3. ↑ Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  6. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  7. ↑ - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 січня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Juliusz Bator — «Wojna Galicyjska», Kraków 2008, ISBN 978-83-7396-747-2. (пол.)
  • Maximilian Ehnl, Edwin Sacken. Österreich-Ungarns letzter Krieg. 1914–1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, 1930 (нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=13-й_драгунський_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=39450746