Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
15779 Скоттробертс
| Відкриття |
| Відкривач |
Керолін Шумейкер,
Девід Леві |
| Місце відкриття |
Паломарська обсерваторія |
| Дата відкриття |
26 липня 1993 |
| Позначення |
| Тимчасові назви |
1993 OA3
1984 AE |
| Категорія малої планети |
Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) |
| Велика піввісь |
2,324720488557 а. о. |
| Перигелій |
1,760600745076 а. о. |
| Афелій |
2,888840232037 а. о. |
| Ексцентриситет |
0,242661320471 |
| Орбітальний період |
1294,656457034 д |
| Середня орбітальна швидкість |
0,278066044504 °/д |
| Середня аномалія |
307,1013740428° |
| Нахил орбіти |
23,22429107400° |
| Довгота висхідного вузла |
283,0646355285° |
| Аргумент перицентру |
59,60255513021° |
| Фізичні характеристики |
| Стандартна зоряна величина |
13,2 |
 15779 Скоттробертс на Вікісховищі |
15779 Скоттробертс (15779 Scottroberts) — астероїд головного поясу, відкритий 26 липня 1993 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,430.
15779 Скоттробертс на Вікісховищі
