16-та зенітна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
16-та зенітна дивізія (Третій Рейх)
16. FlaK-Division
Прапор командира дивізії Люфтваффе
На службі 1 квітня 1942 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Роль Війська протиповітряної оборони
Чисельність зенітна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Лілль
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Рудольф Айбенштайн

16-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 16. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія[ред. | ред. код]

16-та зенітна дивізія була сформована 1 квітня 1942 року на території окупованої Бельгії та Північної Франції. Головним завданням з'єднання було керівництво всіма протиповітряними силами в повітряному районі «Бельгія-Північна Франція», особливо в прибережних районах. Першим командиром дивізії став генерал-лейтенант Курт Штойдеманн 15 червня 1942 року зі штабом поблизу Лілля. Менш ніж за півроку бойових дій підпорядковані полки дивізії зуміли відзначитися 200-м збитим літаком противника. 1 березня 1943 року відбулася перша зміна керівництва дивізії. Новим командиром дивізії став генерал-майор Рудольф Айбенштайн, який керував дивізією до 30 квітня 1944 року.

З 29 серпня 1944 року дивізії було передано командування всіма протиповітряними силами в зоні відповідальності групи армій «B» під командуванням генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя. З просуванням союзників перший командний пункт у Ліллі довелося нарешті залишити та перенести до Хейтер-Гейде (Голландія) з 22 вересня 1944 року. Протягом цього часу полки 16-ї зенітної дивізії залучалися до протидії союзницькій операції «Маркет-Гарден». Дії зенітників були настільки успішні, що 26 вересня 1944 року дивізія була відзначена у звіті Вермахту.

У зв'язку з продовженням наступу Об'єднаних сил союзників командний пункт дивізії знову довелося передислокувати. 23 жовтня 1944 року його перевели до Дутінхема, де підпорядкували III корпусу ППО. На початок грудня 1944 року дивізія мала у своєму складі 77 важких і 85 середніх і легких зенітних батарей, що робило її найсильнішим підрозділом військ ППО на Західному фронті. На кінець січня 1945 р. у строю залишалося ще 49 важких і 67 середніх і легких батарей.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Корпус Командування/Флот Штаб
1942
березень Командування Люфтваффе «Бельгія-Північна Франція» Бельгія/Північна Франція
1943
1 січня Командування Люфтваффе «Бельгія-Північна Франція» Бельгія/Північна Франція
1944
1 січня Командування Люфтваффе «Бельгія-Північна Франція» Бельгія/Північна Франція
15 вересня III корпус ППО 3-й повітряний флот Нідерланди
20 вересня 1-ша парашутна армія Нідерланди
28 вересня III корпус ППО Командування Люфтваффе «Захід» Нідерланди
22 листопада Командування Люфтваффе «Захід» Нідерланди
1945
1 січня Командування Люфтваффе «Захід» Нідерланди

Склад[ред. | ред. код]

Квітень 1943[1] Листопад 1943 Червень 1944 Жовтень 1944
3-й зенітний полк
11-й зенітний полк
20-й зенітний полк
37-й зенітний полк
95-й зенітний полк
129-й зенітний полк
132-й зенітний полк
195-й зенітний полк
431-й зенітний полк
656-й зенітний полк
136-й дивізіон повітряної розвідки[Прим. 1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Luftnachrichten-Abteilung 136
Джерела
  1. 16. Flak-Division.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
  • Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.