16-та окрема бригада спеціального призначення (РФ)
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 23 квітня 2024.
| 16-та окрема бригада спеціального призначення | |
|---|---|
| рос. 16-я отдельная бригада специального назначения | |
 Нарукавний знак | |
| Країна |
 Росія |
| Вид |
 Збройні сили РФ |
| Тип | спеціальні сили |
| Роль |
спеціальна розвідка спеціальні операції прямі бойові дії |
| Чисельність | бригада |
| У складі |
 ГРУ РФ |
| Дислокація |
Тамбов в/ч 54607 |
| Війни/битви |
Перша чеченська війна Війна на сході України Інтервенція Росії в Сирію Російське вторгнення в Україну (2022) |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
16-та окрема бригада спеціального призначення (16 ОБрСпП, в/ч 54607) — військове формування Російської Федерації, підпорядковане Головному розвідувальному управлінню Генерального Штабу Російської Федерації.
Військовослужбовці бригади брали участь у боях на Донбасі.
Історія[ред. | ред. код]
Перша чеченська війна[ред. | ред. код]
На базі 16-ї бригади було створено зведений загін для ведення бойових дій у Чечні. Основою створення загону послужив 370-й загін спеціального призначення. 13-15 січня 1995 року загін у складі 250 осіб здійснив марш за маршрутом Моздок-Беслан-Самашки-Грозний.
Перші втрати загін зазнав 23 січня в районі Чорноріченського мосту через Сунжу — загинули двое бійців. А наступного дня у будівлі, де дислокувалися спецназівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 40 людей.
У зв'язку з цим інцидентом щороку 24 січня у 16-й окремій бригаді спеціального призначення відзначається як День Пам'яті. 2 травня 1995 року загін був виведений з території Чечні і був повернутий до пункту постійної дислокації. За час бойових дій 370-й загін втратив убитими 48 вояків[1] за іншими даними — 50[2].
Російско-грузинська війна[ред. | ред. код]
У серпні 2008 року підрозділи 16-ї бригади брали участь у захопленні та знищенні баз постачання грузинських військ на території Абхазії[3].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
21 травня 2015 року журналіст Руслан Левієв опублікував детальне розслідування, у якому встановив імена і подробиці загибелі на Донбасі 5 травня 2015 року трьох військовослужбовців бригади — Антона Савельєва, Тимура Мамаюсупова та Івана Кардаполова. Згідно з матеріалами розслідування, кадрові контрактники загинули на окупованій території Луганської області[4][5][6].
Склад[ред. | ред. код]
Станом щонайменше на 2009 чисельність особового складу — 1800 чол., структура[7]:
- штаб (в/ч 54607)
- 273-й окремий загін спеціального призначення
- 370-й окремий загін спеціального призначення
- 379-й окремий загін спеціального призначення
- 664-й окремий загін спеціального призначення
- 669-й загін спеціального призначення
- 1-й батальйон
- 2-й батальйон
- 3-й батальйон (370-й окремий загін спеціального призначення)
- 4-й батальйон
- 5-й батальйон
Командування[ред. | ред. код]
- (1962—1967) — полковник Шипка Олександр Васильович
- (1967—1971) — полковник Фадєєв Г. Я.
- (1971—1973) — полковник Чупраков Е. Ф.
- (1973—1980) — полковник Тарасов Семен Михайлович
- (1980—1985) — полковник Овчаров А. А.
- (1985—1989) — полковник Неделько А. А.
- (1989—1991) — полковник Дементьєв А. М.
- (1993) — полковник Корунов В. Л.
- (1992—1993) — полковник Тішин Евгений Васильович
- (1993—1997) — підполковник Фомін Олександр Г.
- (2003—2007) — полковник Логінов Вадим Ернестович
- (листопад 2008) — підполковник Марзак О. Н., ймовірно тимчасовий виконувач обов'язків
- (жовтень 2008 — ?) — полковник Слободян Андрій Анатолійович
- (жовтень 2010 — 2016) — полковник Бушуєв Костянтин Семенович[8]
Втрати[ред. | ред. код]
Відомі втрати бригади:
| п/п | Прізвище, ім'я, по-батькові | Звання | Дата народження | Дата смерті | Місце смерті |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Тучин Олексій Іванович[9] (рос. Тучин Алексей Иванович) |
майор | 09.08.1967 | 29.12.1999 | Аргунська ущелина, Чечня |
| 2. | Родін Олексій Васильович[10] (рос. Родин Алексей Васильевич) |
старший лейтенант | 06.05.1976 | 27.02.2000 | Чечня |
| 3. | Медведєв Іван Андрійович[11] (рос. Медведев Иван Андреевич) |
рядовий[12] | 19.10.1990 | до 07.08.2014 | Україна |
| 4. | Савєльєв Антон Олександрович (рос. Савельев Антон Александрович) |
12.05.1994 | 05.05.2015 | Україна | |
| 5. | Мамаюсупов Тимур Бахтіяр (рос. Мамаюсупов Тимур Бахтияр) |
21.11.1993 | 05.05.2015 | Україна | |
| 6. | Кардаполов Іван Васильович (рос. Кардаполов Иван Васильевич) |
12.07.1992 | 05.05.2015 | Україна | |
| 7. | Захарченков Євген Олександрович[13] (рос. Захарченков Евгений Александрович) |
єфрейтор | 14.11.1987 | 07.09.2016 | Сирія |
| 8. | Мармус Дмитро Володимирович[14] (рос. Мармус Дмитрий Владимирович) |
старший прапорщик | 1986 | 27.02.2022 | Гостомель, Україна |
| 9. | Дубовицький Олександр Іванович[15] (рос. Дубовицкий Александр Иванович) |
молодший сержант | 09.07.1989 | 31.03.2022 | Україна |
| 10. | Романов Іван[16] (рос. Романов Иван) |
капітан | 24.04.2022 | Україна | |
| 11. | Самосудов Ілля[17] (рос. Самосудов Илья) |
лейтенант | 19.03.1997 | 20.05.2022 | Україна |
| 12. | Мелехін Юрій Миколайович[18] (рос. Мелехин Юрий Николаевич) |
майор | 23.05.2022 | Україна | |
| 13. | Єремеєв Микита[19] (рос. Еремеев Никита) |
єфрейтор | до 26.05.2022 | Україна | |
| 14. | Заволянський Валерій Іванович (рос. Заволянский Валерий Иванович) |
старший лейтенант | 12.07.1993 | 28.05.2022 | Україна |
| 15. | Семенов Дмитро Володимирович[20] (рос. Семёнов Дмитрий) |
майор, начальник штабу бригади |
28.05.2022 | Україна | |
| 16. | Гераськов Ілля Володимирович[21] (рос. Гераськов Илья Владимирович) |
1999 | 05.07.2022 | Україна | |
| 17. | Васін Анатолій Сергійович[22] (рос. Васин Анатолий Сергеевич) |
підполковник, заступник командира бригади |
05.07.2022 | Україна | |
| 18. | Науменко Сергій Євгенович[23] (рос. Науменко Сергей Евгеньевич) |
сержант | 25.09.2022 | Україна | |
| 19. | Безсмертний Олександр Сергійович[24] (рос. Бессмертный Александр Сергеевич) |
прапорщик, заступник командира групи |
01.04.1999 | 21.02.2024 | Україна |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сергей Козлов. Спецназ ГРУ: Очерки истории. // Том 4. Безвременье. 1989-1999 гг.. — Москва: Русская панорама, 2010. — P. 71—148, 176, 187-195, 317. — 464 p. — 3000 экз. — ISBN 978-5-93165-137-8.,
- ↑ Фоторепортаж из 16-й отдельной бригады специального назначения. 23 ноября 2011 года
- ↑ 16-я обрспн на сайте Спецназ. Орг. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ Британський канал опублікував сюжет про спецназівців РФ, можливо, загиблих на Донбасі. Українська правда. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Левиевwrote, Руслан; 09:59:00, 2015-05-21 09:59:00 Руслан Левиев ruslanleviev 2015-05-21. (UPDATE) Расследование гибели спецназовцев 16-ой ОБрСпН ГРУ ГШ МО РФ (в/ч 54607). Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Inc., TV Rain,. Телеканал Sky News опубликовал расследование гибели троих российских спецназовцев. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ 16 ОБрСпН ГРУ ГШ МО (В/ч - 54607). spec-naz.org. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Интервью офицера Печорского полка К.С.Бушуева для радио "Эхо Москвы" и телеканала "Звезда" | Выше нас только звезды…. 1071g.ru. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 2017 — 04 — 24.
- ↑ Тучин Алексей Иванович 1967—1999. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- ↑ Родин Алексей Васильевич
- ↑ Медведев Иван - Груз 200. archive.ph. 1 березня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ "Груз 200" без могил и чести": появились первые списки убитых на Донбассе кадровых военных РФ. antikor.com.ua. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Захарченков Евгений Александрович 1987-2016. Proza.ru. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Старший прапорщик #16обрспн #гру Дмитрий Владимирович Мармус 1986 г.р. из Брянска ихтамнетил на Донбассе, "сопровождал колонны" в Сирии, поехал на учения в Беларусь и демилитаризовался в Гостомеле. Twitter. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Уроженец Новой Ляды Тамбовской обл. Дубовицкий Александр Иванович 1989 г.р. служил в #16обрспн #гру. Twitter. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Погиб в ходе спецоперации на Украине 33-летний Иван Романов из Бердска | Бердск Онлайн. berdsk-online.ru. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Уроженец Моршанска, выпускник РВВДКУ (шо, опять?!), командир разведгруппы #16обрспн #гру лейтенант Илья Самосудов получил царапину, но не внял и опять вернулся в СВОВУ. Где и демилитаризовался 20/05/22, показав этим свою силу духа. Twitter. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Отважный командир #1го отряда #16обрспн #гру майор Мелехин Юрий Николаевич из города Уварово Тамбовской обл. мужественно денацифицировался 23/05/22, причём прихватил с собой ещё 4х сослуживцев. Twitter. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ В Челябинске простились с погибшим на Украине разведчиком. 74.ru - новости Челябинска (рос.). 2 червня 2022. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Уроженец чувашской деревни Тренькасы, начальник штаба - заместитель командира отряда #16обрспн Дмитрий Семенов выполнил поставленную задачу и умер. Зато значок приехал вручать цельный генерал-майор. Twitter. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Юный мичуринец из #16обрспн Илья Владимирович Гераськов 1999 г.р. спокойно спал (наверно), когда 05/07/22 ровно в 4 часа на их базу подло упал снаряд и демилитаризовал бывшего кремлёвского водилу. Twitter. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ В Украине ликвидирован подполковник ГРУ. real-vin.com. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ 7133. Науменко Сергей. Telegram. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Гвардии прапорщик Александр Бессмертный из Курска погиб в ходе спецоперации
Джерела[ред. | ред. код]
- Michael Holm, 16th independent Special Forces Brigade GRU(англ.) // ww2.dk
- 16-я Отдельная Бригада спецназа ГРУ ГШ. Книга Памяти Ивановской области
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||