16-та повітряна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
16-та повітряна армія СРСР
На службі 10 серпня 1942 — 1 травня 1945
Країна Flag of the Soviet Union (1936-1955).svg СРСР
Належність Сталінградський фронт
Донський фронт
Центральний фронт
Білоруський фронт
1-й Білоруський фронт
Вид Flag of the Soviet Air Force.svg ВПС
Тип Red Army flag.svg Червона армія
Роль RAF AF branch insignia1936.gif повітряна
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Форсування Дніпра
Білоруська операція
Бобруйська операція
Варшавсько-Познанська операція
Вісло-Одерська операція
Східно-Померанська операція
Битва за Берлін
Бойові відзнаки Орден Червоного Прапора
Командири
Визначні
командири
генерал-полковник авіації Руденко С.Г.

Commons-logo.svg 16-та повітряна армія (СРСР) у ВікіСховищі

Радянські «Іл-2» атакують колону суперника на Курській дузі. 1 липня 1943 р.

Шістна́дцята пові́тряна а́рмія (16 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Німецько-радянської війни.

Історія[ред.ред. код]

Сформована 10 серпня 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 8 серпня 1942 на базі управління та частин ВПС Брянського фронту у складі 220-ї, 238-ї винищувальних, 228-ї, 291-ї штурмової авіадивізій і двох окремих авіаполків.

Бойовий шлях почала у вересні 1942 на сталінградському напрямі. Діючи з 7 вересня у складі Сталінградського фронту, підтримувала його війська при обороні міста. У листопаді 1942 — січні 1943 брала участь у контрнаступі радянських військ під Сталінградом (19 листопада 1942 — 2 лютого 1943), повітряній блокаді оточеного угрупування противника і її розгромі.

У лютому 1943 армія перебазована в район Курська, де з 15 лютого увійшла до складу Центрального фронту 2-го формування (з 20 жовтня — Білоруського), в липні — серпні підтримувала і прикривала з повітря війська фронту в Курській битві (5 липня — 23 серпня), при звільненні Лівобережної України і форсуванні Дніпра.

У ході стратегічного наступу восени 1943 і взимку 1943 — 1944 підтримувала радянські війська на конотопсько-київському, черніговсько-мозирському і гомельсько-бобруйськом напрямках, внесла великий вклад до звільнення Лівобережної України та східних районів Білорусі.

З 1944 і до кінця війни армія послідовно входила до складу 1-го Білоруського фронту24 лютого), Білоруського фронту 2-го формування (з 6 квітня), 1-го Білоруського фронту 2-го формування (з 16 квітня). У червні — липні 1944 брала участь в Білоруській стратегічній операції (23 червня — 29 серпня), в оточенні і розгромі великого угрупування протівника в районі Бобруйська. Не менш значну роль зіграла армія в оточенні, розгромі мінського угрупування противника та наступному переслідуванні його військ, що відходили.

У другій половині 1944 частини і з'єднання армії брали участь в звільненні східних районів Польщі; у січні — лютому 1945 в ході Варшавсько-Познанської операції (14 січня — 3 лютого) підтримували бойові дії військ фронту після опанування Варшави, в боротьбі за плацдарми на Одері.

У лютому — квітні 1945 армія взяла участь у Східно-Померанської (10 лютого — 4 квітня), а в квітні — травні — Берлінській (16 квітня — 8 травня) стратегічних операціях.

За роки Німецько-радянської війни армія здійснила близько 280 тис. літако-вильотів, брала участь в 3 повітряних операціях.

За високу військову майстерність, відвагу і героїзм понад 27 500 авіаторів нагороджено орденами і медалями, більш 200 з них стали Героями Радянського Союзу, льотчики А. Є. Борових, В. М. Голубев та Є. Я. Савицький удостоєні цього звання двічі, а І. М. Кожедуб — тричі.

Склад[ред.ред. код]

Авіаційні корпуси[ред.ред. код]

Авіаційні дивізії[ред.ред. код]

Авіаційні полки[ред.ред. код]

Авіаційні ескадрильї[ред.ред. код]

Командування[ред.ред. код]

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • полковник Белов Н. Г. (5 серпня 1942 — 30 жовтня 1942);
  • генерал-майор авіації Косих М. М. (30 жовтня 1942 — 15 квітня 1943);
  • генерал-майор, з серпня 1944 — генерал-лейтенант авіації Брайко П. І. (15 квітня 1943 — до кінця війни).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968.
  • «Пятнадцатая Краснознаменная» (военно-исторический очерк о боевом пути 15-й воздушной армии), КВАТУ, 1985
  • «Советские Военно — Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941 — 1945 гг.», Москва, 1968
  • Михайлик Я. Д.,"Соколиная семья", Москва, 1971
  • Руденко С. И.,"Крылья Победы", Москва,1976
  • «16-я воздушная», Москва,1973
  • Пруссаков Г. К. и др. «Военно-исторический очерк о боевом пути 16-й воздушной армии (1942–1945)», Москва, Воениздат, 1973.
  • Сталинградская битва. Хроника, факты, люди.: в 2 кн. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — Кн. 1.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]