1735 ІТА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 1735 ITA)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1735 ІТА
Відкриття
Відкривач Пелагея Шайн
Місце відкриття Сімеїз
Дата відкриття 10 вересня 1948
Позначення
Названа на честь Інстиут теоретичної астрономіїd
Тимчасові позначення 1948 RJ1
1929 DA
1931 RF1
1934 BC
1935 GC
1937 TN
1948 TB1
1948 TK
1951 DL
1951 EY
1952 HN2
1952 JB
A907 GC
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,139540792020 а. о.
Перигелій 2,731587338490 а. о.
Афелій 3,547494245551 а. о.
Ексцентриситет 0,129940485107
Орбітальний період 2031,877972536 д
Середня орбітальна швидкість 0,177175994260 °/д
Середня аномалія 345,3936983124°
Нахил орбіти 15,60578259687°
Довгота висхідного вузла 9,350085420794°
Аргумент перицентру 276,3104689081°
Фізичні характеристики
Розміри 62,34 км
Період обертання 12,599 год
Альбедо 0,0790
Стандартна зоряна величина 9,9
CMNS: 1735 ІТА у Вікісховищі

1735 ІТА (1735 ITA) — астероїд головного поясу, відкритий 10 вересня 1948 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,142.

Названий у 1979 році з нагоди 60-ї річниці заснування Інституту теоретичної астрономії (ІТА) Академії наук СРСР

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 1735 ІТА (англ.) . Процитовано 2014.05.08. Останнє спостереження 2014.03.30.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]