18-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
18-й окремий батальйон морської піхоти
(з 2018)

18-й окремий мотопіхотний батальйон
(2014—2018)

18-й батальйон територіальної оборони «Одеса»
(2014)
Нарукавний знак батальйону
На службі 30 травня 2014
Країна  Україна
Вид  Морська піхота
У складі
 35 ОБрМП
Гарнізон/Штаб  Одеська область,
смт Сарата[1]
Гасло «Для нас немає перешкод»
Талісман Кабан
Війни/битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2022)

•Бої за Давидів Брід

Битва за Донбас (2022)

•Бої за Вугледар

Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2023)
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Не плутати з Батальйоном поліції «Шторм» — добровольчим формуванням Національної Поліції України з Одеської області.
Не плутати з Батальйоном «Одесса» — угрупованням проросійських бойовиків.

18-й окремий батальйон морської піхоти (18 ОБМП, в/ч А4210, пп В2317) — підрозділ морської піхоти ВМС Збройних сил України. Був створений в 2014 році як 18-й батальйон територіальної оборони «Одеса» з мешканців Одеської області. З 2018 року входить до складу 35-ї окремої бригади морської піхоти.

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Згідно з директивами й розпорядженнями Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних сил України, на території Одеської області у травні 2014 року розпочалося формування 18-го батальйону територіальної оборони. Розпочав формування 18 БТрО на початку травня голова Одеської обласної державної адміністрації Володимир Немировський[2].

30 травня 2014 року, новопризначений голова Одеської ОДА Ігор Палиця та командувач Південного оперативного командування генерал-лейтенант Анатолій Сиротенко в ході урочистої церемонії вручили особовому складу 18 БТрО Державний прапор України[3]. У пресі роз'яснили, що військовим підрозділам, які формуються на особливий період, бойові прапори не вручаються[4]. Командиром батальйону був призначений офіцер запасу, який в минулому командував однією з аеромобільних бригад; його ім'я - не розголошується[3].

До 18 БТрО були зараховані 420 солдатів і офіцерів віком від 18 до 55 років[5]. Заступник військового комісара Одеської області, начальник відділу територіальної оборони полковник Валерій Іщенко запевнив громаду Одещини, що до батальйону увійдуть виключно добровольці[6].

По інформації військового комісара Одеської області полковника Юрія Піскуна, до переліку штатного озброєння вояків батальйону увійшли пістолети, автомати, кулемети та гранатомети. Заняття з вогневої підготовки були проведені на базі Навчального центру Одеської військової академії[7]. 2 вересня для особового складу батальйону були придбані 420 бронежилетів четвертого класу захисту[8]. Їх закупив на власні кошти голова Одеської ОДА Ігор Палиця[9]. Після передислокації батальйону у вересні під Маріуполь почалися проблеми з матеріальним забезпеченням, які були частково подолані за рахунок благодійної допомоги[10].

Бойове злагодження особовий склад Одеського батальйону територіальної оборони пройшов у Навчальному центрі Військової академії (м. Одеса), частина солдатів навчалися в 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» в Чернігівській області.

Виконання бойових завдань[ред. | ред. код]

У червні 2014 року Генеральний штаб Збройних сил України вирішив направити 18 БТрО на посилення Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби на ділянці кордону з Придністров'ям. Місце для дислокації батальйону визначили у селі Петро-Євдокіївка Роздільнянського району Одеської області[11].

У середині вересня 2014 року особовий склад 18 БтрО був перекинутий у Донецьку область в Сектор «М» для посилення Маріупольського військового гарнізону[12]. Бійці батальйону почали нести службу на двох блокпостах на північно-східних підступах до Маріуполя. Були споруджені бліндажі та інші укріплення, відриті окопи[13].

18 жовтня 2014 року, під час обстрілу блокпосту загинуло 4 військовослужбовці батальйону:[14] Геннадій Бойченко, Євген Кравець, Микола Мокан, Олександр Орлик.

Переформатування[ред. | ред. код]

У листопаді 2014 року 18-й батальйон територіальної оборони був переформатований на 18-й окремий мотопіхотний батальйон 28-ї окремої механізованої бригади[15].

В 2018 році, 18-й окремий мотопіхотний батальйон було переформатовано на 18-й окремий батальйон морської піхоти та він увійшов до складу новоствореної 35-ї окремої бригади морської піхоти[16].

Втрати[ред. | ред. код]

  1. Кравець Євген Володимирович, солдат, номер обслуги, загинув 18 жовтня 2014 року.
  2. Бойченко Геннадій Васильович, сержант, гранатометник, загинув 18 жовтня 2014 року.
  3. Мокан Микола Валерійович, старший солдат, стрілець-помічник гранатометника, загинув 18 жовтня 2014 року.
  4. Орлик Олександр Іванович, сержант, командир відділення, загинув 18 жовтня 2014 року.
  5. Святковський Михайло Вікторович, солдат, водій-електрик, загинув 4 листопада 2014 року[17].
  6. Агапій Іван Іванович, солдат, стрілець, загинув 20 березня 2015 року.
  7. Наумов Ігор Васильович, солдат, стрілець, загинув 10 липня 2015 року[18].
  8. Гетманчук Ігор Вікторович, старший лейтенант, командир взводу, загинув 21 грудня 2015 року[19].
  9. Дусь Іван Петрович, солдат, радіотелефоніст, загинув 18 травня 2016 року.
  10. Кривиденко Максим Ігорович, старший солдат, снайпер, загинув 9 вересня 2017 року.
  11. Лисаківський Володимир Юрійович, старший матрос, 12 квітня 2019 року помер від поранень[20].
  12. Дердуга Сергій Миколайович, підполковник, командир батальйону, загинув в бою з російськими окупантами в Миколаївській області[21][22].
  13. Пастеркевич Богдан Омельянович, старший сержант, командир відділення БМП, загинув 4 жотвня 2022 року в бою з російськими окупантами
  14. Лепеха Вадим Васильович, капітан, командир Десантно штурмової роти, загинув в бою з російськими окупантами 6 жовтня 2022 року в Херсонській області
  15. Кремінський Володимир, матрос, позивний Локі. Загинув 29 серпня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Білогірка Херсонської області. [1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Саратском районе Одесской области хотят разместить подразделение береговой обороны ВМСУ. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  2. ↑ В Одесі створюється батальйон територіальної оборони. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  3. ↑ а б Голова Одеської обласної держадміністрації вручив Прапор особовому складу батальйону територіальної оборони. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  4. ↑ Держпрапор замість бойового прапора: в Одесі завершилося формування батальйону територіальної оборони (фото). Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  5. ↑ В Одесі створюють батальйон територіальної оборони. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  6. ↑ На Одещині формують територіальну оборону. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  7. ↑ Особовий склад батальйону територіальної оборони вдосконалює навички з вогневої підготовки. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2014.
  8. ↑ Видані нові бронежилети. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  9. ↑ Одеський губернатор передав бійцям тербатальону бронежилети. Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  10. ↑ В Одеській області зріє невдоволення з боку родичів воїнів, які б'ються на сході України. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  11. ↑ «Південні кордони. Між невизнаною та окупованою»: Батальйон 18. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  12. ↑ 18-й батальйон мерзне під Маріуполем. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2014.
  13. ↑ В секторе М: как одесские гвардейцы, «плохиши» и «сурикаты» Мариуполь обороняют (фоторепортаж) [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Батальон теробороны «Одесса» потерял четырех бойцов | Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 3 жовтня 2016.
  15. ↑ Одеська мехбригада продовжує нести втрати в зоні АТО. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  16. ↑ Військово-Морські Сили. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  17. ↑ На Одещині попрощались із загиблим добровольцем (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  18. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
  19. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  20. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 4 жовтня 2019.
  21. ↑ В Одесі попрощаються із загиблим Героєм. 05.06.2022, 11:51
  22. ↑ У Миколаївській області загинув командир одеського батальйону морської піхоти. 05.06.2022, 10:54

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Збройні сили України
Батальйони територіальної оборони
у підпорядкуванні
Міністерства оборони України
Переформовані у
окремі штурмові
Переформовані у
у окремі мотопіхотні
Переформовані
у баталльйони
морської піхоти
Переформовані
у гірсько-штурмові
Переформовані
у лінійні
батальйони охорони
Переформовані
у лінійні
мотопіхотні
Розформовані
Патрульна служба
особливого призначення
у підпорядкуванні
МВС України
Переформовані
Розформовані
Національна гвардія
у підпорядкуванні
МВС України
Незалежні формування
Переформовані
Організації, що сприяють добровольчим формуванням
Національні формування
Розформовані
Курсивом позначені підрозділи, що саморозпустилися.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=18-й_окремий_батальйон_морської_піхоти_(Україна)&oldid=42350477