19-та окрема ракетна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
19-та окрема ракетна бригада
19 ОРБр.png
Нарукавний знак бригади
Засновано 16 серпня 1940
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ РВТА (2016).png Ракетні війська та артилерія
Базування м.Хмельницький
Оснащення комплекс 9К79-1 «Точка-У»
Війни/битви

Друга світова війна
(7-ма артдивізія прориву)
Російська збройна агресія проти України

Командування
Поточний
командувач
полковник
Федір Ярошевич

19-та окрема ракетна бригада (19 ОРБр, в/ч А4239) — підрозділ Збройних сил України безпосередньо підпорядкоапний Командуванню Сухопутних військ України. Головне призначення бригади — здійснення високоточного вогневого ураження противника на тактичну глибину побудови його бойових порядків шляхом нанесення групових та поодиноких ракетних ударів по військах та важливих об'єктах, а при діях на приморському напрямку — для поразки ударних угрупувань флоту противника, його воєнно-морських баз, портів, морських десантів.

Історія[ред.ред. код]

Відлік існування 19 дивізії РВСП почався з директиви МО СРСР від 1.12.1960, на підставі якої на базі 7-ї артилерійської Запорізької Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії прориву сформовано ракетну дивізію зі збереженням почесного найменування та орденів. Штаб і один полк — у м. Гайсин Вінницької області, ще три полки — у Хмельницькому, Ярмолинцях та Вінниці.

Дивізія отримала на озброєння 42 ракети середньої дальності Р-12 та Р-14, які були як наземного (30 ракет), так і шахтного (12 ракет) базування, мали дальність польоту від 2 до 4,5 тисяч кілометрів.

З 1964 разом зі штабом дислокувалася у сел. Ракове (зараз — мікрорайон м. Хмельницький). Вже за рік після остаточного перебазування почалося переоснащення та підготовка до прийняття на озброєння нової міжконтинентальної ракети УР-100. Поява нових ракет викликала потребу сформувати у дивізії ще два полки, а також супутні технічні підрозділи.

З 1972 року на Хмельниччині почалося формування ще трьох полків. В результаті 19-та ракетна дивізія отримала остаточну структуру — 9 ракетних полків, шахтний командний пункт та 10 шахтних пускових установок. Таким чином, навколо Хмельницького базувалося 90 міжконтинентальних ракет УР-100Н (за міжнародною класифікацією — SS-19 «Стилет»). Одна така ракета мала 6 роздільних боєголовок по 550 кілотонн кожна.

30 листопада 1999 року 19-та ракетна дивізія була розформована. На її базі було створено 1-шу ракетну дивізію Сухопутних військ України. До складу якої ввійшли:

Власне як 19-та ракетна бригада з'єднання виступає з 1999 року, після реорганізації та скорочення в/ч 33874 з дивизії до бригади. Тоді частина була озброєна комплексами 9К72 «Ельбрус» з баз зберігання. Частина агрегатів пройшла капітальний ремонт.

У 2005 році 1-й і 2-й дивізіони переозброєні на тактичні ракетні комплекси 9К79-1 «Точка-У». Комплекс 9К72 залишився на озброєнні тільки в 3-му дивізіоні, але восени 2007, коли комплекси 9К72 в Україні були зняті з озброєння, бригада остаточно перейшла на «Точку-У».

Війна на Донбасі[ред.ред. код]

За словами українського журналіста Серж Марко, начальник Генерального Штабу ЗС України Віктор Муженко зазначив, що Збройні Сили України досить інтенсивно використовували комплекси «Точка-У» проти російських терористів та підрозділів регулярної російської армії на території України. Перші випадки використання комплексу стались під час боїв за Савур-Могилу в серпні 2014 року. За два роки війни всього було випущено близько ста ракет комплексу «Точка-У» з різними бойовими частинами для виконання різних завдань[1].

Згідно припущення ІнформНапалм, танк Т-72БА, що був знищений у базовому таборі 21-ї мотострілецької бригади РФ західніше с. Кумачове під час боїв за Іловайськ, міг бути вражений саме ракетним ударом «Точки-У».[2]

У жовтні 2014 року бойовики заявили, що ракета влучила у їх військову базу, яка була облаштована в приміщенні військової частини № 3023 в окупованому Донецьку неподалік від аеропорту ім. Прокоф'єва[3].

В серпні 2016 року волонтери міжнародної спільноти Інформнапалм перевірили інформацію щодо застосування тактичних ракетних комплексів 9К79-1 «Точка-У» та реактивних систем залпового вогню 9К58 «Смерч» проти підрозділів ЗС РФ влітку 2014 року та знайшли певні збіги між відомими втратами російських військових та можливими пусками ракет «Точка-У»[4].

У травні 2017 року проросійський ресурс LostArmour опублікував розлоге розслідування щодо використання «Точки-У» у війні на Донбасі. Згідно аналізу, з 24 ракет, у яких вдалося встановити місце розривів їх боєприпасів, щонайменше 4 випадки були результативними у знищенні російських військ вторгнення та нерегулярних проросійських формувань:[5]

  • 27 серпня 2014 касетна «Точка» вразила фортифікований табір неподалік села Павлівське. У цьому таборі фіксувалася російська військова броне- та інженерна техніка (зокрема, екскаватори ЕОВ-3521) та десантники 247-го десантно-штурмового полку РФ.
  • 26—29 серпня 2014 касетна «Точка» вразила батарею гаубиць Д-30 неподалік села Чумаки. В цій місцевості спостерігалися позиції 1065-го артилерійського полку РФ.[6]
  • 3 лютого 2015 ракета спричинила вибух складу вибухівки у Донецьку.
  • 14 лютого 2015 касетна «Точка» вразила електропідстанцію залізничного вокзалу в Іловайську, на той час контрольованого проросійськими бойовиками.[7]

Деякі випадки непрямо вказують на успішне застосування:[5]

  • 23 серпня 2014 касетна «Точка» завдала удару на виїзді з міста Сніжне, де неподалік був блокпост бойовиків, і ймовірно міг проходити конвой росіян.
  • 1—2 вересня 2014 ракета «Точка» завдала удару прямо по Луганському аеропорту, з якого 31 серпня вийшли українські війська і зайняли росіяни і бойовики.

Аналізуються також нещасні випадки та інциденти:[5]

  • 22 серпня 2014 внаслідок удару касетної «Точки» по Ровенькам загинуло 3 цивільних.
  • 23—24 серпня 2014 при запуску ракети під Логвиновим відбувся збій і двигун ракети вибухнув над пусковою установкою. Пускова установка не зазнала суттєвих пошкоджень.

Автор аналізує характер уражень касетними боєприпасами позицій української артилерії в районі Логвиного, і припускає, що це може бути результат роботи російських БМ-30 «Смерч», які у вересні вели вогонь з захопленої на той час Маринівки.[5][8]

Структура[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

Станом на початок 2014 року бригада мала на озброєнні 12 пускових установок 9К79-1 «Точка-У».[9][10]

Командири[ред.ред. код]

  • 19 ракетна дивізія
    • генерал-майор Кобзар Дмитро Олександрович (27.08.1960 — 22.03.1963)
    • генерал-майор Краснощок Олександр Трохимович (22.03.1963 — 31.08.1970)
    • генерал-майор Єгоров В'ячеслав Федорович (31.08.1970 — 09.1975)
    • генерал-майор Архипов Валентин Васильович (09.1975 — 1978)
    • генерал-майор Алташін Іван Іванович (1978 — 02.1985)
    • генерал-майор Пронін Геннадій Іванович (02.1985 — 06.1990)
    • генерал-майор Карімов Рустам Бакіевич (06.1990 — 01.1994)
    • генерал-майор Швець Віктор Володимирович (01.1994 — 10.1997)
    • генерал-майор Сподарук Юрій Арсентійович (10.1997 — 10.1999)
  • 19 ракетна бригада
    • полковник Карга Володимир Борисович (1999–2002)
    • полковник Грицай Віктор Володимирович (2002-2004)
    • полковник Близнюк Ігор Олександрович (2004-2008)
    • полковник Ярошевич Федір Сергійович (2008-досі)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marco, Serge (10 березня 2016). Когда боги артиллерии ставят точку… У. Пётр и Мазепа. Процитовано 11 березня 2016. 
  2. Точка-У, втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014 - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2016-07-24. Процитовано 2016-07-26. 
  3. Ракета «Точка-У» попала в базу террористов возле донецкого аэропорта obozrevatel.com, 8 жовтня 2014
  4. Михайло Кузнецов (5 серпня 2016). Точка-У: втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014. Військові сторінки України. 
  5. а б в г «Точки» над Ü. Лостармор (en). Процитовано 2017-07-04. 
  6. Як російські війська 23 серпня заходили на Донбас - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2017-07-04. 
  7. Електропідстанція на карті: Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Процитовано 2017-07-04. 
  8. «Точки» над Ü. archive.is. 2017-07-04. Процитовано 2017-07-04. 
  9. Який останній аргумент має Україна у війні проти гібридів Путіна. www.depo.ua. Процитовано 2017-04-03. 
  10. Утраченная армия обретенной державы. АРГУМЕНТ. Процитовано 2017-04-03.