1968 у легкій атлетиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1968 у легкій атлетиці
1968 Mexico emblem.svg
Найбільше змагання Олімпійські ігри
Світових рекордів 57
1967
1969

Найбільшим легкоатлетичним змаганням 1968 року стали старти легкоатлетів на Олімпійських іграх у Мехіко.

Найбільші змагання[ред. | ред. код]

Глобальні[ред. | ред. код]

Національні[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 липня 1968 харків'янина Геннадія Близнецова було нагороджено орденом «Знак пошани». Своєрідною відповіддю на високу нагороду було завоювання Близнецовим п'ятої золотої нагороди на чемпіонаті країни у стрибку з жердиною, та встановлення восени 1968 ще двох нових рекордів СРСР — 5,24 і 5,30.
  • За перемогу в Мехіко Володимир Голубничий був нагороджений медаллю Центральної ради Союзу спортивних товариств і організацій СРСР «За видатні спортивні досягнення», його ім'я було занесено до Книги Пошани ЦК ВЛКСМ. Як авторові найвидатнішого серед українських спортсменів досягнення за 1968 ЦК ЛКСМ України вручив Голубничому спеціальний пам'ятний приз, встановлений на честь 50-річчя ВЛКСМ[1].

Світові рекорди[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Дисципліна Результат Атлет Дата Місто Примітки
100 метрів 10,0 ПАР Пол Неш (ZAF) 2 квітня ПАР Крюгерсдорп
10,0 США Олівер Форд (USA) 31 травня США Альбукерке
10,0 США Чарлі Грін (USA) 20 червня США Сакраменто
10,0 Франція Роже Бамбюк (FRA) 20 червня США Сакраменто
9,9 США Джим Гайнс (USA) 20 червня США Сакраменто
9,9 США Ронні Рей Сміт (USA) 20 червня США Сакраменто
9,9 США Чарлі Грін (USA) 20 червня США Сакраменто
9,9 США Джим Гайнс (USA) 14 жовтня Мексика Мехіко
200 метрів 19,8 США Томмі Сміт (USA) 16 жовтня Мексика Мехіко
400 метрів 44,1 США Ларрі Джеймс (USA) 14 вересня США Ехо-Самміт
43,8 США Лі Еванс (USA) 18 жовтня Мексика Мехіко
800 метрів 1.44,3 Австралія Ральф Даубелл (AUS) 15 жовтня Мексика Мехіко
2 милі 8.19,6 Австралія Рон Кларк (AUS) 24 серпня Велика Британія Лондон
10 миль 47.02,2 Велика Британія Рональд Гілл (GBR) 6 квітня Велика Британія Лестер
46.44,0 Велика Британія Рональд Гілл (GBR) 9 листопада Велика Британія Лестер
3000 метрів з перешкодами 8.24,2 Фінляндія Йоуко Куха (FIN) 17 липня Швеція Стокгольм
400 метрів з бар'єрами 48,8 США Джофф Вандерсток (USA) 11 вересня США Ехо-Самміт
48,1 Велика Британія Дейв Гемері (GBR) 15 жовтня Мексика Мехіко
4×100 метрів 38,6 Ямайка Ямайка (JAM) 19 жовтня Мексика Мехіко
38,3 Ямайка Ямайка (JAM) 19 жовтня Мексика Мехіко
38,2 США США (USA) 20 жовтня Мексика Мехіко
4×400 метрів 2.56,1 США США (USA) 20 жовтня Мексика Мехіко
4×880 ярдів 7.14,6 ФРН ФРН (FRG) 13 червня ФРН Фульда
Стрибки з жердиною 5,41 США Боб Сігрен (USA) 12 вересня США Ехо-Самміт
Стрибки у довжину 8,90 США Боб Бімон (USA) 18 жовтня Мексика Мехіко
Потрійний стрибок 17,10 Італія Джузеппе Джентіле (ITA) 16 жовтня Мексика Мехіко
17,22 Італія Джузеппе Джентіле (ITA) 17 жовтня Мексика Мехіко
17,23 СРСР Віктор Санєєв (URS) 17 жовтня Мексика Мехіко
17,27 Бразилія Нельсон Пруденсіо (BRA) 17 жовтня Мексика Мехіко
17,39 СРСР Віктор Санєєв (URS) 17 жовтня Мексика Мехіко
Метання диска 66,54 США Джей Сільвестр (USA) 25 травня США Модесто
68,40 США Джей Сільвестр (USA) 18 вересня США Ріно
Метання молота 73,76 Угорщина Дьюла Живоцький (HUN) 14 вересня Угорщина Будапешт
Метання списа 91,98 СРСР Яніс Лусіс (URS) 23 червня Фінляндія Сааріярві

Жінки[ред. | ред. код]

Дисципліна Результат Атлет Дата Місто Примітки
100 ярдів 10,3 США Вайомія Таєс (USA) 8 червня США Дейтон
100 метрів 11,1 СРСР Людмила Самотьосова (URS) 15 серпня СРСР Ленінакан
11,1 Польща Ірена Кіршенштейн (POL) 14 жовтня Мексика Мехіко
11,0 США Вайомія Таєс (USA) 15 жовтня Мексика Мехіко
200 метрів 22,5 Польща Ірена Кіршенштейн (POL) 18 жовтня Мексика Мехіко
800 метрів 2.00,5 Югославія Вера Ніколіч (YUG) 20 липня Велика Британія Лондон
80 метрів з бар'єрами 10,3 СРСР Віра Корсакова (URS) 16 червня СРСР Рига
10,2 СРСР Віра Корсакова (URS) 16 червня СРСР Рига
4×100 метрів 43,9 СРСР СРСР (URS) 16 серпня СРСР Ленінакан
43,6 СРСР СРСР (URS) 27 вересня Мексика Мехіко
43,4 США США (USA) 19 жовтня Мексика Мехіко
43,4 Нідерланди Нідерланди (NED) 19 жовтня Мексика Мехіко
42,8 США США (USA) 20 жовтня Мексика Мехіко
4×100 ярдів 45,0 Велика Британія Велика Британія (GBR) 14 вересня Велика Британія Портсмут
4×200 метрів 1.33,8 Велика Британія Велика Британія (GBR) 24 серпня Велика Британія Лондон
3×800 метрів 6.15,6 Нідерланди Нідерланди (NED) 20 серпня Нідерланди Сіттард
Стрибки у довжину 6,82 Румунія Віоріка Віскополяну (ROU) 14 жовтня Мексика Мехіко
Штовхання ядра 18,67 СРСР Надія Чижова (URS) 28 квітня СРСР Сочі
18,87 НДР Маргітта Гуммель (GDR) 22 вересня НДР Франкфурт-на-Одері
19,07 НДР Маргітта Гуммель (GDR) 20 жовтня Мексика Мехіко
19,61 НДР Маргітта Гуммель (GDR) 20 жовтня Мексика Мехіко
Метання диска 61,64 НДР Крістіне Шпільберг (GDR) 26 травня НДР Регіс-Брайтінген
62,54 ФРН Лізель Вестерманн (FRG) 24 липня ФРН Вердоль

1968 у легкій атлетиці України[ред. | ред. код]

Лідери сезону[ред. | ред. код]

За підсумками сезону українські легкоатлети були найкращими в СРСР у семи дисциплінах. У двох дисциплінах першими були киянин Віктор Кудинський (біг на 5000 метрів та 3000 метрів з перешкодами) та луганчанин В'ячеслав Скоморохов (біг на 200 та 400 метрів з бар'єрами). Першими серед рядянських атлетів у своїх дисциплінах були кияни Євген Аржанов (бігу на 800 метрів) та Олександр Синицин (біг на 110 метрів з бар'єрами), а також харків'янин Геннадій Близнецов (стрибки з жердиною). Українські легкоатлетки на найвищі сходинки у загальнорадянському рейтингу не піднімались.

У дужках після результатів лідерів сезону зазначене їх місце в списках найкращих легкоатлетів СРСР у сезоні в межах відповідної дисципліни

Чоловіки[ред. | ред. код]

Результат Атлет Дата Місто
100 метрів
10,2 (4) Харківська область Олексій Хлопотнов 15.06.1968 СРСР Рига
10,2 (4) Київ Валерій Борзов 26.09.1968 СРСР Одеса
10,3 Дніпропетровська область Федір Панкратов 08.06.1968 СРСР Москва
10,3 Харківська область Віктор Зоркін 28.08.1968 СРСР Харків
10,3 Одеська область Микола Трусов 23.10.1968 СРСР Ужгород
10,4 Дніпропетровська область Микола Кужукін ??.07.1968 СРСР Дніпропетровськ
10,4 Донецька область Геннадій Домрачев 24.08.1968 СРСР Донецьк
10,4 Донецька область Валерій Рябенко 28.08.1968 СРСР Харків
10,4 Одеська область Юрій Камаєв 20.09.1968 СРСР Одеса
10,4 Донецька область Євген Доленко 21.09.1968 СРСР Донецьк
200 метрів
21,0 (6) Київ Валерій Борзов 16.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
21,0 (6) Дніпропетровська область Микола Кужукін 25.08.1968 СРСР Ленінград
21,2 Львівська область Семен Демидов 17.08.1968 СРСР Ленінакан
21,3 Львівська область Володимир Погасій 06.05.1968 СРСР Львів
21,3 Харківська область Олексій Хлопотнов 25.06.1968 СРСР Москва
21,4 Дніпропетровська область Федір Панкратов 08.08.1968 СРСР Дніпропетровськ
21,4 Харківська область Віктор Зоркін 21.09.1968 СРСР Одеса
21,4 Одеська область Микола Трусов 24.10.1968 СРСР Ужгород
400 метрів
47,2 (5) Одеська область Григорій Свербетов 30.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
48,1 Київ Олександр Єрохін 23.10.1968 СРСР Ужгород
48,2 Одеська область Володимир Носенко 24.08.1968 СРСР Липецьк
48,2 АР Крим Володимир Сапельнін 23.10.1968 СРСР Ужгород
800 метрів
1.47,2 (1) Київ Євген Аржанов 14.07.1968 СРСР Ленінград
1.49,6 Київ Євген Волков 28.07.1968 СРСР Москва
1.49,8 Запорізька область Микола Мальцев 29.08.1968 СРСР Харків
1.50,4 Харківська область Володимир Пантелей 29.08.1968 СРСР Харків
1000 метрів
2.23,2 (10) Харківська область Володимир Дмитренко 04.08.1968 СРСР Харків
2.23,5 Харківська область Микола Носик 30.05.1968 СРСР Харків
2.23,8 Закарпатська область Геннадій Кузьменков 22.08.1968 Угорщина Ньїредьгаза
1500 метрів
3.44,1 (8) Київ Віктор Кудинський 12.06.1968 НДР Потсдам
3.44,3 Харківська область Володимир Пантелей 21.07.1968 СРСР Ленінград
3.45,5 Харківська область Олександр Хармац 23.06.1968 СРСР Москва
3.45,9 Запорізька область Євген Козлов 31.08.1968 СРСР Харків
3.46,8 Харківська область Ігор Щербак 28.08.1968 СРСР Ростов-на-Дону
3000 метрів
8.10,2 (i) Київ Віктор Кудинський 10.03.1968 Іспанія Мадрид
8.13,0 (i) Київ Борис Свешников 06.02.1968 СРСР Ленінград
5000 метрів
13.34,6 (1) Київ Віктор Кудинський 03.07.1968 Швеція Стокгольм
13.58,8 Запорізька область Євген Козлов 28.08.1968 СРСР Харків
14.00,0 Київ Степан Байдюк 30.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
14.01,8 Київ Борис Свешников 15.05.1968 СРСР Свердловськ
14.02,4 Луганська область Борис Єфімов 28.08.1968 СРСР Харків
10000 метрів
28.35,4 (4) Луганська область Борис Єфімов 21.07.1968 СРСР Ленінград
28.53,2 Донецька область Анатолій Скрипник 12.10.1968 СРСР Ялта
28.59,0 Львівська область Павло Андрєєв 21.07.1968 СРСР Ленінград
29.00,0 Київ Борис Свешников 31.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
29.14,6 Київ Степан Байдюк 12.06.1968 НДР Потсдам
29.28,0 Київ Віталій Сірман 21.07.1968 СРСР Ленінград
20000 метрів
1:01.46,2 (3) Київ Борис Свешников 12.06.1968 НДР Потсдам
30000 метрів
1:35.14,6 (6) Донецька область Анатолій Скрипник 12.06.1968 СРСР Москва
1:35.40,0 Дніпропетровська область Юрій Волков 12.06.1968 СРСР Москва
Марафон
До 25-ти найкращих в СРСР (час — до 2:22.00,0) українські спортсмени не потрапили
110 метрів з бар'єрами
13,7 (1) Київ Олександр Синицин 29.06.1968 Польща Варшава
13,9 Київ Олександр Демус 15.08.1968 СРСР Ленінакан
14,1 Луганська область В'ячеслав Скоморохов 15.06.1968 СРСР Луганськ
14,1 Львівська область Віталій Силаєв 15.08.1968 СРСР Ленінакан
14,2 Одеська область Євген Мазепа 26.07.1968 Югославія Доле
14,2 Дніпропетровська область Віктор Носенко 29.08.1968 СРСР Харків
14,4 Харківська область Анатолій Бондаренко 04.05.1968 СРСР Київ
14,4 Дніпропетровська область Олег Зайченко 29.08.1968 СРСР Харків
14,4 Донецька область Анатолій Варзеков 22.09.1968 СРСР Донецьк
14,4 Київ Володимир Гамалій 26.09.1968 СРСР Одеса
14,4 Одеська область Валерій Пегачев 26.07.1968 СРСР Одеса
14,5 Одеська область Микола Авілов 29.04.1968 СРСР Одеса
14,5 Львівська область Василь Москаленко 29.08.1968 СРСР Харків
14,5 Дніпропетровська область Віктор Хорольський 29.08.1968 СРСР Харків
14,5 Київ Леонід Литвиненко 26.09.1968 СРСР Одеса
200 метрів з бар'єрами
23,0 (1) Луганська область В'ячеслав Скоморохов 30.08.1968 СРСР Харків
23,1 Київ Василь Анисимов 31.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
23,2 Одеська область Михайло Семенцов 12.10.1968 СРСР Ялта
23,3 Київ Олександр Синицин 31.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
23,4 Львівська область Василь Москаленко 30.08.1968 СРСР Харків
23,5 Харківська область Юрій Синеков 30.08.1968 СРСР Харків
23,6 Київ Володимир Булатов 12.10.1968 СРСР Ялта
23,7 Одеська область Валерій Пегачев 30.08.1968 СРСР Харків
23,8 Київ Леонід Дюжаєв 26.06.1968 СРСР Київ
400 метрів з бар'єрами
49,1 (1) Луганська область В'ячеслав Скоморохов 15.10.1968 Мексика Мехіко
50,7 Київ Василь Анисимов 28.08.1968 СРСР Харків
50,8 Харківська область Юрій Синеков 17.08.1968 СРСР Ленінакан
51,4 Одеська область Михайло Семенцов 14.10.1968 СРСР Ялта
51,9 Київ Володимир Булатов 28.08.1968 СРСР Харків
52,5 Київ Віктор Коровкін 25.10.1968 СРСР Ужгород
52,6 Донецька область Валерій Шкоткін 17.07.1968 СРСР Київ
52,7 Львівська область Михайло Морозов 28.08.1968 СРСР Харків
52,9 Одеська область Володимир Носенко 26.09.1968 СРСР Ялта
52,9 Київ Аркадій Ліпщеєв 14.10.1968 СРСР Ялта
1500 метрів з перешкодами
4.11,4 (7) Харківська область Микола Колесніченко 21.09.1968 СРСР Одеса
4.12,8 Дніпропетровська область Георгій Короткий 29.07.1968 СРСР Москва
4.16,9 Дніпропетровська область Анатолій Горбатюк 17.07.1968 СРСР Київ
3000 метрів з перешкодами
8.26,0 (1) Київ Віктор Кудинський 21.07.1968 СРСР Ленінград
8.42,2 Херсонська область Іван Кабанов 30.08.1968 СРСР Харків
8.48,0 Дніпропетровська область Анатолій Шерета 30.08.1968 СРСР Харків
8.48,4 Київ Микола Арсеєнко 30.08.1968 СРСР Харків
8.48,8 Дніпропетровська область Іван Беляєв 30.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
4×100 метрів
40,8 (16) УРСР
В. Кужукін
Є. Скорин
Я. Березницький
Віктор Зоркін
31.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
40,8 (16) Харківська область Харківська область
В. Гармаш
Антон Халаджи
Віктор Зоркін
Олексій Хлопотнов
30.08.1968 СРСР Харків
Ходьба 10 кілометрів *
42.27,0 (2) Київ Борис Яковлев 12.06.1968 НДР Потсдам
44.03,6 Харківська область Едуард Іванов 26.05.1968 СРСР Харків
44.07,0 Донецька область Віктор Царьов 16.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
44.54,6 Донецька область Віктор Помнящий 16.05.1968 СРСР Київ
Ходьба 20 кілометрів
1:25.26,0 (2) Сумська область Володимир Голубничий 21.07.1968 СРСР Ленінград
1:26.45,0 Київ Борис Яковлев 21.07.1968 СРСР Ленінград
1:27.12,0 Запорізька область Анатолій Пеньок 21.07.1968 СРСР Ленінград
Ходьба 30 кілометрів *
2:27.47,6 (18) Запорізька область Анатолій Пеньок 30.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
2:29.00,0 Харківська область Іван Ликов 27.09.1968 СРСР Краснодар
Ходьба 50 кілометрів
4:19.03,0 (7) Київ Юрій Андрющенко 22.10.1968 СРСР Ужгород
4:29.31,0 Київ Генріх Калугін 22.10.1968 СРСР Ужгород
Стрибки у висоту
2,12 (5) Київ Андрій Хмарський 13.06.1968 НДР Потсдам
2,11 Одеська область Микола Авілов 29.08.1968 СРСР Харків
2,11 Житомирська область Анатолій Мороз 30.08.1968 СРСР Харків
2,06 Дніпропетровська область Борис Каленников 03.07.1968 СРСР Київ
2,06 Одеська область Олександр Чадаєв 15.07.1968 СРСР Москва
2,06 Дніпропетровська область Віктор Слабчук 31.07.1968 СРСР Харків
2,06 Київ Олександр Красильников 22.08.1968 СРСР Волгоград
2,06 Житомирська область Рустам Ахметов 12.10.1968 СРСР Ялта
Стрибки з жердиною
5,30 (1) Харківська область Геннадій Близнецов 16.10.1968 Мексика Мехіко
5,00 Донецька область Юрій Волков 21.09.1968 СРСР Донецьк
4,90 Харківська область Валерій Шульга 03.05.1968 СРСР Київ
4,70 Київ Микола Рульов 14.09.1968 СРСР Київ
Стрибки у довжину
8,04 (3) Київ Леонід Борковський 20.07.1968 СРСР Ленінград
8,03 Харківська область Олексій Хлопотнов 30.08.1968 СРСР Харків
7,69 Київ Олександр Хамаза 30.08.1968 СРСР Київ
7,64 Одеська область Микола Авілов 19.10.1968 Мексика Мехіко
7,63 Харківська область Антон Халаджи 30.08.1968 СРСР Харків
7,57 Харківська область Віктор Тимофеєв 09.06.1968 СРСР Харків
7,56 Одеська область Юрій Махов 09.06.1968 СРСР Одеса
7,56 Полтавська область Володимир Сердюков 19.10.1968 СРСР Ужгород
Потрійний стрибок
16,20 (8) Київ Геннадій Вовк 09.06.1968 СРСР Київ
16,20 (8) Донецька область Анатолій Бойко 17.08.1968 СРСР Ленінакан
16,16 Львівська область Геннадій Савлевич 30.05.1968 СРСР Дніпропетровськ
15,77 Донецька область Олексій Калінін 20.10.1968 СРСР Донецьк
15,77 АР Крим Анатолій Овчаров 26.10.1968 СРСР Сімферополь
Штовхання ядра
17,16 (14) Київ В'ячеслав Бахтін 21.04.1968 СРСР Одеса
17,14 Донецька область Яків Соя 11.10.1968 СРСР Жданов
17,02 Одеська область Абрам Болтянський 21.04.1968 СРСР Одеса
17,01 Київ Станіслав Триліс 04.06.1968 СРСР Київ
17,01 Донецька область Віталій Белянський 21.09.1968 СРСР Донецьк
16,90 Дніпропетровська область Володимир Березуцький 21.09.1968 СРСР Дніпропетровськ
Метання диска
58,02 (8) Харківська область Валентин Ковтун 26.09.1968 СРСР Ялта
56,86 Київ В'ячеслав Бахтін 27.06.1968 СРСР Київ
56,74 Луганська область Віктор Журба 12.10.1968 СРСР Ялта
54,25 Дніпропетровська область Броніслав Боденко 25.09.1968 СРСР Харків
Метання молота
70,72 (2) Рівненська область Анатолій Бондарчук 30.06.1968 СРСР Москва
67,14 Київ Анатолій Максимов 09.11.1968 СРСР Київ
65,18 Луганська область Володимир Платонов 08.09.1968 СРСР Київ
64,36 Київ Валерій Валентюк 26.09.1968 СРСР Краснодар
64,32 Луганська область Іван Мойся 24.08.1968 СРСР Волгоград
Метання списа
76,86 (14) Львівська область Степан Бойко 28.06.1968 СРСР Львів
75,86 Одеська область Сергій Шурхал 15.07.1968 СРСР Одеса
74,20 Київ Георгій Платонов 16.05.1968 СРСР Київ
Десятиборство
7909 (3) Одеська область Микола Авілов 19.10.1968 Мексика Мехіко
7434 Київ Леонід Литвиненко 24.08.1968 СРСР Липецьк
7383 Одеська область Олександр Чадаєв 25.09.1968 СРСР Краснодар
7271 Київ Володимир Гамалій 23.05.1968 СРСР Тарту

* Відсутні дані про місце проведення змагань (доріжка стадіону чи шосейна траса)

Жінки[ред. | ред. код]

Результат Атлетка Дата Місто
100 метрів
11,3 (3) Харківська область Лілія Ткаченко 15.08.1968 СРСР Ленінакан
11,7 Одеська область Галина Зарубіна 26.09.1968 СРСР Одеса
11,7 Одеська область Надія Угрик 26.10.1968 СРСР Одеса
200 метрів
23,8 (6) Харківська область Лілія Ткаченко 28.09.1968 Мексика Мехіко
400 метрів
До 25-ти найкращих в СРСР (час — до 56,2) українські спортсменки не потрапили
800 метрів
2.09,4 (25) Донецька область Ніна Олександрова 23.06.1968 СРСР Москва
1500 метрів
4.24,8 (4) Хмельницька область Ганна Кавецька 14.09.1968 СРСР Одеса
80 метрів з бар'єрами
10,4 (2) Одеська область Галина Зарубіна 28.08.1968 СРСР Харків
10,9 Одеська область Олександра Гаєва 15.06.1968 СРСР Одеса
11,0 Одеська область Людмила Чикчина 26.09.1968 СРСР Одеса
100 метрів з бар'єрами
13,9 (2) Одеська область Лія Хитріна 02.09.1968 СРСР Київ
14,1 Харківська область Тамара Стратіус 10.10.1968 СРСР Сімферополь
14,1 Київ Марія Сухорукова 13.10.1968 СРСР Ялта
14,2 Одеська область Зінаїда Зайчикова 10.10.1968 СРСР Сімферополь
14,3 Запорізька область Лариса Браганцова 10.10.1968 СРСР Сімферополь
14,3 Донецька область Світлана Нестеренко 13.10.1968 СРСР Ялта
14,4 Донецька область Валентина Лемешко 10.10.1968 СРСР Сімферополь
14,5 Київ Неллі Марченко 25.06.1968 СРСР Київ
200 метрів з бар'єрами
27,9 (4) Київ Марія Сухорукова 27.09.1968 СРСР Краснодар
28,1 Донецька область Лариса Зленко 14.10.1968 СРСР Ялта
28,2 Львівська область Валерія Марченко 30.08.1968 СРСР Харків
28,2 Донецька область Марина Крапивна 11.10.1968 СРСР Сімферополь
28,2 Харківська область Тамара Стратіус 11.10.1968 СРСР Сімферополь
28,5 Донецька область Валентина Лемешко 11.10.1968 СРСР Сімферополь
4×100 метрів
47,1 (20) Харківська область Харків
П. Богороденко
С. Іванова
З. Щербакова
Лілія Ткаченко
30.08.1968 СРСР Харків
47,2 Дніпропетровська область Дніпропетровськ
Т. Новикова
Н. Супицька
О. Іванова
З. Іногородська
30.08.1968 СРСР Харків
4×200 метрів
1.41,7 (9) Київ Київ
Т. Вечерковська
В. Лапаренко
М. Сухорукова
Людмила Поппе
31.10.1968 СРСР Кисловодськ
1.43,4 Українська РСР «Динамо»
Є. Ярошенко
С. Сухенко
Л. Качайло
В. Назаренко
27.09.1968 СРСР Краснодар
Стрибки у висоту
1,82 (2) Київ Валентина Козир 04.10.1968 Мексика Мехіко
1,72 Полтавська область Віра Бут 30.09.1968 СРСР Ялта
1,71 АР Крим Любов Кулик 06.09.1968 СРСР Черкаси
1,70 Харківська область Людмила Комлева 17.06.1968 СРСР Харків
1,69 Запорізька область Лариса Браганцова 30.09.1968 СРСР Ялта
1,69 Київ Ольга Шурепова 13.09.1968 СРСР Київ
1,68 Одеська область Наталія Шевченко
Стрибки у довжину
6,13 (19) Запорізька область Любов Старостенко 17.08.1968 СРСР Ленінакан
6,12 Луганська область Марія Крапивна 13.09.1968 СРСР Дніпропетровськ
6,11 Одеська область Олександра Гаєва 26.09.1968 СРСР Краснодар
Штовхання ядра
15,35 (11) Луганська область Людмила Мошарова 15.06.1968 СРСР Луганськ
Метання диска
52,96 (9) Запорізька область Альбіна Єлькіна 05.05.1968 СРСР Київ
51,72 Дніпропетровська область Світлана Жиліна 17.08.1968 СРСР Ленінакан
50,84 Харківська область Віра Гуліокас 17.06.1968 СРСР Київ
50,60 Черкаська область Ніна Нестеренко 29.08.1968 СРСР Харків
Метання списа
56,46 (2) Харківська область Валентина Еверт 15.06.1968 СРСР Рига
55,94 Львівська область Лідія Цимаш 06.07.1968 СРСР Москва
53,30 Харківська область Ніна Маракіна 11.10.1968 СРСР Сімферополь
53,02 Полтавська область Галина Висоцька 30.08.1968 СРСР Харків
51,78 Дніпропетровська область Олександра Садовнича 11.10.1968 СРСР Сімферополь
П'ятиборство
4749 (5) Полтавська область Віра Бут 01.10.1968 СРСР Ялта
4687 Київ Валентина Шапкіна 01.10.1968 СРСР Ялта
4555 Одеська область Олександра Гаєва 15.06.1968 СРСР Одеса
4521 Харківська область Зінаїда Босенко 31.10.1968 СРСР Одеса
4497 Запорізька область Олена Другальова 01.10.1968 СРСР Ялта
4496 Запорізька область Лариса Браганцова 01.10.1968 СРСР Ялта

Основні події[ред. | ред. код]

1968 пройшов під знаком підготовки до XIX Олімпійських ігор у Мехіко.

Початок сезону[ред. | ред. код]

У кросі на приз газети «Правда» 9 травня в Москві команда республіки посіла 2-е місце. Киянин Борис Свешников переміг на дистанції 8000 м — 23.18,2.

На відміну від минулих років, весняна міжвідомча першість УРСР відбулася не на Південному узбережжі Криму, а в столиці. У ряді видів було досягнуто високих результатів. Валентина Еверт (Харків) метнула спис на 54,18, запорожанка Альбіна Єлькіна, учасниця ще мельбурнської Олімпіади, метнула диск на 52,96. Валентина Козир повторила свій же рекорд УРСР у стрибку в висоту — 1,75. У командному заліку авангардівцям вдалося випередити збірну «Буревісника».

15–16 травня в Дніпропетровську зустрілися команди п'яти областей та Києва. Одеситка Лія Хитріна встановила рекорд республіки в бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,1.

З інтересом очікувався всесоюзний матч «великої четвірки» (збірних РРФСР, УРСР, Москви та Ленінграда). 1967 року вперше в історії перемогла команда України. Матч у Дніпропетровську 30–31 травня 1968 показав, що то був не «щасливий збіг обставин», а свідчення зрослого класу українських легкоатлетів. І цього разу вони серйозно претендували на першість. Перед останнім видом програми збірна УРСР випереджала команду РРФСР на 3 очки. Лише перемога з високим результатом досвідчених бігунів РРФСР Миколи Свиридова та В'ячеслава Аланова (10 000 метрів за 28.34,4) вивела їхній колектив на 1-е місце. У підсумку команда РРФСР набрала 796,5 очка, УРСР — 792,5, Москви — 742, Ленінграда — 665. На цих змаганнях успішно виступив киянин Валерій Борзов. Молодий бігун переміг на обох спринтерських дистанціях: 100 метрів — 10,5, 200 метрів — 21,0. До числа найсильніших метальників молота СРСР висунувся ровенчанин Анатолій Бондарчук, який переміг з результатом 68,66. Також перші місця посіли одеситка Лія Хитріна в бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,1 (повторення рекорду УРСР), молодий киянин Євген Аржанов у бігу на 800 метрів — 1.49,5, Валентина Еверт, Віктор Кудинський, Олександр Синицин, Василь Анисимов, Леонід Борковський.

Продовження сезону[ред. | ред. код]

Після матчу легкоатлети протягом двох з половиною місяців в основному виступали на відомчих та міжнародних змаганнях. За цей період вони досягли багатьох успіхів. Ровенчанин Анатолій Бондарчук, виступаючи в Парижі на Меморіалі Мерікамфа, пересунув прапорець республіканського рекорду в метанні молота за 70-метрову позначку — 70,60. На Меморіалі Януша Кусочинського у Варшаві киянин Олександр Синицин пробіг 110 метрів з бар'єрами за 13,7. Це був також рекорд УРСР. 2 липня в Швеції на змаганнях з бігу на 5000 метрів з участю найсильніших стаєрів світу киянин Віктор Кудинський перевищив рекорд Радянського Союзу — 13.34,6. На жаль, цей рекорд не був офіційно затверджений. Молодий київський бігун на середні дистанції Євген Аржанов відзначився в матчі НДРПНРСРСР у Ленінграді. У боротьбі з сильними бігунами Дітером Фроммом (НДР) і Xенриком Шордиковським (Польща) він установив рекорд України на дистанції 800 метрів — 1.47,2. Це досягнення поступалося лише рекордові СРСР Валерія Булишева на 0,3 с.

Цілу серію перемог українські легкоатлети здобули на одинадцятому меморіалі братів Знаменських 20–21 липня в Ленінграді. Незважаючи на дощ і низьку температуру повітря, вони поліпшили 4 республіканські рекорди, 2 з яких перевищували офіційні світові рекорди. Віктор Кудинський пробіг 3000 метрів з перешкодами за 8.26,0 і перевищив рекорд бельгійця Гастона Рулантса — 8.26,6. Проте на той час кращий в світі результат вже мав фінський бігун Йоуко Куха. Сумчанин Володимир Голубничий фінішував другим через 4,6 с, після Геннадія Агапова (РРФСР). Обидва результати (1:25.21,4 та 1:25.26,0) перевищували світове досягнення у ходьбі на 20 км. Проте дистанція в Ленінграді була виміряна недбало, і рекорди затверджені не були. Одеситка Лія Хитріна поліпшила рекорд УРСР у бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,0. Рекорд республіки встановив і ворошиловградець Борис Єфімов, пробігши 10000 метрів за 28.35,4. Успішно виступили на меморіалі братів Знаменських й інші українські легкоатлети. Перші місця посіли Євген Аржанов у бігу на 800 метрів — 1.49,4 (в забігу — 1.48,0), Андрій Хмарський в стрибку у висоту — 2,12, Леонід Борковський у стрибку в довжину — 8,04, Геннадій Близнецов у стрибку з жердиною — 5,00. З шести фіналістів у бігу на 400 м з бар'єрами п'ятеро були спортсменами УРСР. Переміг В'ячеслав Скоморохов — 50,1, далі фінішували Василь Анисимов — 50,8, Юрій Синеков — 50,9.

23–25 серпня в Лейпцигу відбулися II Європейські ігри юніорів з легкої атлетики. У складі збірної СРСР виступало четверо українських спортсменів. Киянин Валерій Борзов завоював три золоті медалі: в бігу на 100 метрів — 10,4, на 200 метрів — 21,0 і в естафеті 4×100 метрів. Набравши 7434 очки, 1-е місце в десятиборстві посів також студент Київського інституту фізкультури Леонід Литвиненко. Віктор Журба (Ворошиловград) був нагороджений срібною медаллю в метанні диска — 51,54, а Рустам Ахметов (Бердичів) — бронзовою медаллю в стрибку у висоту — 2,04.

Чемпіонат СРСР[ред. | ред. код]

Іспит на готовність представляти радянський спорт в олімпійському Мехіко легкоатлети складали з 12 до 22 серпня на чемпіонаті країни.

Першими на трасу біля високогірного озера Севан у Вірменії вийшли скороходи й марафонці. Чемпіонові римської Олімпіади і бронзовому призерові токійської сумчанину Володимир Голубничий на той час виповнилося вже 32 роки. І ветеран завойовав право на участь у третій олімпіаді. 20 кілометрів він пройшов за 1:33.30,4, здобувши свою четверту золоту медаль чемпіона СРСР на цій дистанції. У Геннадія Агапова він виграв 5,4 с, а у Миколи Смаги — 15 с. Золоту медаль того ж дня завоював марафонець з Кривого Рога Юрій Волков. 42195 метрів він пробіг за 2:26.32,0. 30-річний вихованець тренера І. М. Токаря до того був більше відомий як кросмен і стаєр. Він був багаторазовим призером республіканських змагань з бігу на 5000 і 10000 метрів. Правильно оцінивши власні можливості, Юрій вирішив перейти на марафонський біг. У цьому виді він дебютував на чемпіонаті СРСР. Спроба, як бачимо, виявилася вдалою. На жаль, напередодні олімпійського старту, вже у Мехіко, Юрію Волкову було зроблено операцію з приводу апендициту, і він не зміг узяти участь у змаганнях.

15–18 серпня чемпіонат СРСР було продовжено на стадіоні в Ленінакані. Львів'янка Лідія Цимаш-Ясинська перша в історії спорту в республіці завоювала золоту медаль чемпіонки СРСР у метанні списа — 55,64. Цікаво, що її тренер, випускник Львівського інституту фізкультури В. О. Запорожанов, свого часу спеціалізувався в стрибку з жердиною і був навіть рекордсменом країни серед юнаків у цьому виді. Чемпіоном у бігу на 400 метрів з бар'єрами став В'ячеслав Скоморохов — 50,4. Його успіх підкріпив харків'янин Юрій Синеков, завоювавши срібну медаль (50,8). Стрибнувши з жердиною на 5,12, уп'яте звання найсильнішого в країні підтвердив харків'янин Геннадій Близнецов. Малої золотої медалі в естафеті 4×100 метрів було удостоєно харків'янку Лілію Ткаченко. Стрибок у висоту 18-річної Валентини Козир на 1,80 (новий рекорд України) приніс їй срібну медаль, а також путівку до Мехіко. П'яту медаль на чемпіонаті країни у стрибку в довжину — цього разу срібну — здобув киянин Леонід Борковський — 7,91. Бронзовими медалями були нагороджені одесити Галина Зарубіна у бігу на 80 метрів з бар'єрами (10,7) та Микола Авілов у десятиборстві (7905 очок). Причому Микола Авілов, лише вдруге виступаючи на чемпіонатах країни, виконав норматив майстра спорту міжнародного класу.

Заключні старти чемпіонату в Цагкадзорі принесли успіх киянинові Віктору Кудинському. З результатом 8.49,6 у бігу на 3000 метрів з перешкодами він завоював п'яту золоту медаль чемпіона СРСР. Ворошиловградець Борис Єфімов був бронзовим призером в бігу на 10000 м — 30.06,2.

Чемпіонат УРСР[ред. | ред. код]

Після всесоюзної першості олімпійську команду країни було в основному сформовано. Тим українським легкоатлетам, чиє право на місце в збірній СРСР було ще не доведене, лишалася остання нагода для цього — чемпіонат УРСР 28 липня — 3 серпня в Харкові. Відмінно устаткований стадіон «Металіст» з бітумним покриттям доріжок і секторів став місцем народження ряду нових рекордів.

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Останнім етапом у спортивному календарі 1968 і загалом чотириріччя були XIX Олімпійські ігри в Мехіко. За рівнем досягнень, кількістю рекордів і напруженням спортивної боротьби XIX Олімпіада значно переважала всі змагання минулого. І передусім це стосується легкої атлетики. Змагання 13–20 жовтня на університетському стадіоні в Мехіко значно розширили уявлення про можливості спортсменів. До збірної СРСР було включено 13 українських легкоатлетів.

Одним з героїв змагань був Володимир Голубничий. Мало хто вірив, що 32-річний сумчанин, досвід і тактика якого були ретельно вивчені суперниками, знайде в собі сили повторити римський тріумф 1960. Зі старту вперед вишли американець Рудольф Халуза і Володимир Голубничий. Вони й лідирували до половини дистанції, але там стався випадок, який міг позбавити майбутнього переможця золотої медалі: захопившись боротьбою, Голубничий і Халуза пропустили позначку повороту і судді завернули їх назад вже після того, як скороходи пройшли зайвих 100 метрів. Їм довелося наздоганяти Миколу Смагу і мексіканця Хосе Педрасу. До того ж Голубничий одержав від суддів попередження і повинен був продовжувати ходьбу обережно. Мексіканець, про якого до Олімпіади ніхто не чув, відчайдушно намагався вийти вперед. На останніх кілометрах дистанції він вдався до порушення правил, яке було видно всім, але ніхто з суддів не наважився зняти з дистанції представника господарів Олімпіади. Перед входом на стадіон мексіканець вже просто біг, випередив Халузу, потім Смагу, але Голубничий виграв в нього кілька метрів і знову став олімпійським чемпіоном. В активі Голубничого це була третя олімпійська медаль за кар'єру. На наступних іграх в Мюнхені він виграє четверту — срібну. У перемогах чемпіона була велика заслуга його тренера — заслуженого тренера СРСР Василя Іполитовича Полякова.

З бронзовою медаллю повернулася додому з Мехіко Валентина Козир. Змагаючись з такими сильними і досвідченими суперницями, як Ріта Шмідт (НДР), Мілослава Резкова, Марія Файтова та Ярослава Валентова (всі — Чехословаччина), подругами по команді Антоніною Окороковою і Вірою Грушкіною, їй, 18-річній дівчині, важко було розраховувати на медаль. І все ж вона її здобула. Подолавши з третьої спроби 1,80, В. Козир за кількістю спроб поступилася А. Окороковій, а чемпіонці Олімпіади М. Резковій програла лише 2 см. Особливо великої зібраності вимагала від Валентини висота 1,80 — зупинившись на рубежі 1,78, вона залишилася б без медалі. Валентина Козир дуже швидко пройшла шлях від новачка до майстра світового класу. У цьому заслуга тренера Ф. А. Бродського, який вчасно помітив неабиякий спортивний хист у чернівецької школярки і зумів правильно спланувати тренувальний процес.

У 20-річного десятиборця Миколи Авілова суперники виявилися не менш відомі і сильні. Він, однак, боровся з ними на рівних, пропустивши наперед лише трьох — майбутнього рекордсмена світу Білла Тумі (США) — 8193, Ганса-Йоахіма Вальде — 8111 та рекордсмена світу Курта Бендліна (обидва — ФРН) — 8064. Результат Авілова був його особистим рекордом — 7909. Готував спортсмена заслужений тренер УРСР Володимир Кацман.

Всього себе віддав тривалій спортивній боротьбі ворошиловградець В'ячеслав Скоморохов. Щоб вийти до фіналу бігу на 400 метрів з бар'єрами, він мусив на півсекунди поліпшити особистий рекорд — 49,6. Причому, фінішувавши у півфіналі лише четвертим, Скоморохов навіть з таким результатом мав небагато шансів на успіх. І от фінал. Темп бігу просто шалений. Ще задовго до фінішу ясно, що зовсім «свіжий» рекорд світу (49,1) буде перевершено. Першим закінчує дистанцію англієць Дейв Гемері з фантастичним результатом 48,1. За ним — група бігунів. Лише 0,1 с програв В'ячеслав срібному призерові Герхарду Генніге (ФРН) і посів 5-е місце — 49,1. Це був новий рекорд Радянського Союзу і повторення офіційного світового рекорду, який існував до цього видатного забігу.

Як завжди мужньо боровся за перемогу харківський стрибун з жердиною Геннадій Близнецов. Він зробив усе, що міг — встановив свій п'ятнадцятий всесоюзний рекорд — 5,30. Лише 10 см і аж п'ять місць відділили його від олімпійського чемпіона Боба Сігрена (США).

Високо розцінювалися шанси чемпіона Європи в бігу на 3000 метрів з перешкодами киянина Віктор Кудинський. Але перед самим фінальним забігом спортсмен, який з 1965 не програв жодного змагання на своїй дистанції, пошкодив ногу. У фіналі він зійшов з доріжки.

Киянин Леонід Борковський посів 11-е місце в стрибку у довжину — 7,90. Львів'янка Лідія Цимаш-Ясинська була десятою у метанні списа — 53,40, а харків'янка Валентина Еверт — чотирнадцятою — 51,16. Харків'янин Олексій Хлопотнов з результатом 10,4 був лише четвертим у забігу на 100 метрів. Киянин Євген Аржанов у забігу завоював право продовжувати змагання з результатом 1.48,4, але лікарі не дозволили йому виступати далі.

Українські легкоатлети принесли до командного заліку збірної СРСР 16 очок  — більше, ніж у Гельсінкі, Мельбурні і Токіо, але менше, ніж у Римі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бєлих М. О., Богачик П. Т., Синицький З. П. Легкоатлети України. Видання друге, доповнене і перероблене. — Київ : «Здоров'я», 1979. — С. 126-127, 129-130.

Джерела[ред. | ред. код]