2С19 «Мста-С»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 2С19)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AlabinoTraining0904-34.jpg

2С19М2 на репетиції параду перемоги

2С19 «Мста-С»
Загальні дані
класифікація самохідна гаубиця
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
Росія Росія
розробник Уралтрансмаш
ОКБ-2
роки виробництва з 1983
кількість виробів, од. понад 500
роки експлуатації з 1989
війни Війна на сході України
Основні параметри
бойова маса, т 42
екіпаж, осіб 5
довжина, мм 6 040
ширина, мм 3 380
висота, мм 3 350
кліренс, мм 450
база, мм 4 520
Броня
тип броні стальна, катана, протикульова
Озброєння
основне озброєння гаубиця
калібр, марка та тип гармати 152-мм 2А64 нарізна
довжина ствола, кал. 47
кути ВН, ° −4…+68°
кути ГН ° 360°
дальність стрільби, км 6,5…29,06
боєкомплект гармати 50
приціли 1П22, 1П23, ПЗУ-5
кулемети 1 × 12,7-мм НСВТ
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
швидкість по шосе, км/год. 60
запас ходу по шосе, км 500
подоланний брід, м 1,2 м

2С19 «Мста-С» (індекс ГБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гармата 2А64 — Г. І. Сергєєв. САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони. Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямою наводкою, включаючи роботу в гірських умовах. При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту. В 1989 році нова самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії. Вперше демонструвалася на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.

Створення[ред. | ред. код]

Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проектувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких було велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і котки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Росія 2С19М1 — встановлена супутникова навігація, нова система керування вогнем «УСПЕХ-С».[2][3]

Оператори[ред. | ред. код]

2С19 «Мста-С» української армії під час параду в День Незалежності в Києві в 2008 році.
  • Азербайджан Азербайджан — укладено контракт з Росією в 2011—2012 роках на поставку 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Поставка розпочата в 2013 році
  • Білорусь Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Венесуела Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Грузія Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
  • Росія Росія — 600 одиниць 2С19 (450 у строю, 150 на зберіганні, станом на 2017 рік).[4](Перевірено 16 серпня 2018) З 2013 року розпочато поставки модернізованих САУ 2С19М2
  • Україна Україна — 35 одиниць 2С19, станом на 2017 рік[5](Перевірено 16 серпня 2018)
  • Ефіопія Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік

Потенційні[ред. | ред. код]

  • Індія Індія — є потенційним покупцем. Станом на 2014 рік, Міністерством оборони Індії проводиться тендер на поставку 155-мм самохідних гаубиць, як один з учасників заявлена САУ 2С19М1-155

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Російські установки САУ «Мста-С» були неодноразово зняті у серпні—вересні 2014 року на Маріупольському напрямку. Були ідентифіковані фото у Новоазовську.[6][7]

Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення[8][9]. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше[10].

Колони САУ, зокрема новітньої російської модифікації 2С19М1, було зафіксовано під час боїв за Дебальцеве у лютому 2015 року. 2С19М1 були ідентифіковані під м. Перевальськ,[2] смт. Селезнівка,[11] смт. Михайлівка неподалік Алчевська.[12]

Під с. Байрачки щонайменше одна установка була знищена українським контрбатарейним вогнем.[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 8.417-2002
  2. а б Askai (5:59 AM - 15 Feb 2018). На двух российских Мста-С колонны в Перевальске (февраль 2015) видны антенны спутниковой навигации - модернизированные САУ 2С19М1: https://youtu.be/uzhkbVUUVbA pic.twitter.com/Vwk2uETWtL. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  3. АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ НАВЕДЕНИЕМ И ОГНЕМ САМОХОДНОЙ АРТИЛЛЕРИИ (АСУНО) «УСПЕХ-С» - описание и технические характеристики. armsdata.net. Процитовано 2018-03-06. 
  4. The Military Balance, 2017, с. 212
  5. The Military Balance, 2017, с. 228
  6. Askai (2017-09-26). Российская САУ "Мста-С" 17-й ОМСБр в Новоазовске (47.126667, 38.085915), сентябрь 2014-го. Источник фото - статья https://fraza.ua/analytics/262740-hroniki-vtorzhenija-kogda-realno-russkaja-armija-voshla-na-donbass …pic.twitter.com/GvrdBAAhdF. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  7. Askai (5:21 AM - 14 Feb 2018). Ещё одно фото с того же места.pic.twitter.com/58Orr7eYaG. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  8. ОБСЄ оприлюднила текст мінського Меморандуму. Голос Америки. 20 вересня 2014. 
  9. У Мінську домовились про буферну зону на сході – Кучма. Громадське телебачення. 20 вересня 2014. 
  10. Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015. 
  11. Askai (5:01 AM - 7 Feb 2018). Российская самоходная установка Мста-С недалеко от Дебальцево (посёлок Селезнёвка, 48.398413, 38.789783). 20 февраля 2015-го года. Источник: http://visualrian.ru/media/2576683.html …pic.twitter.com/8dVQFMLEH2. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  12. Askai (3:53 AM - 8 Feb 2018). Российские арт. установки Мста-С под Алчевском (посёлок Михайловка, 48.491698, 38.893365). Вероятно, 20 февраля 2015-го года. Видео 1: https://youtu.be/OaBzbheTMwg Видео 2: https://youtu.be/s1lR-BXEqis?t=7m38s …pic.twitter.com/6x5w7iMV3d. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  13. Askai (6:42 AM - 23 Feb 2017). Видео "под Байрачками накрыли укры нашу сау": https://youtu.be/XZvzxOdqdr4  Возможно, одна из российских САУ "Мста-С", воевавших под Дебальцево.pic.twitter.com/EcBhVeVpFx. @askai707 (ru). Процитовано 2018-03-06. 

Посилання[ред. | ред. код]