2С8 «Ландиш»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2С8 «Ландиш»
122-мм самохідний міномет 2С8 «Ландиш»
122-мм самохідний міномет 2С8 «Ландиш»
Тип самохідний міномет
БМД-1
Історія виробництва
Розробник ЦНИИ «Буревестник»
Виробник СРСР СРСР
Виготовлення 1970-ті
Варіанти 2С9 «Нона»
Характеристики
Вага 10
Довжина 5 765
Ширина 2 650
Висота 2 180
Обслуга 4

Калібр 120-мм казнозарядний М-120

Броня алюмінієва, катана, протикульова
Головне
озброєння
міномет
Другорядне
озброєння
зв'язок: Р-123
Двигун
Питома потужність 24
Підвіска індивідуальна гідропневматична
тиск на ґрунт: 0,55
Дорожній просвіт 100—400
Швидкість шосе: 62
бездоріжжя: 45…50
(9-10 на плаву)
Прохідність нахил: 18°
підйом: 35°
стінка: 0,7
рів: 2
брід: плаває

Самохі́дний міномет 2С8 «Ландиш» (рос. 2С8 «Ландыш») — 120-мм радянський самохідний міномет, що розроблявся для повітряно-десантних військ. Гусеничний, броньований, плаваючий, аеротранспортабельний, десантувався парашутним та посадочним способами. У серійне виробництво запущений не був.

Постанова Ради Міністрів СРСР про розробку «Ландиша» вийшла 13 вересня 1969. Також для Сухопутних військ, але на іншому шасі, проектувався 120-мм самохідний міномет «Астра», аналогічний «Ландишу». Вибір для «Фіалки» та «Ландишу» шасі БМД-1, що тільки-но проходила випробування і ще не була офіційно прийнятою на озброєння, диктувався необхідністю десантування артсистеми разом з основною технікою авіадесантовних підрозділів.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Холявский Г. Л. Энциклопедия бронетехники. Гусеничные боевые машины. — Харвест, 2001. — 656 с. — ISBN 985-13-0035-7