2-га парашутна дивізія (Третій Рейх)
| 2-га парашутна дивізія 2. Fallschirmjäger-Division | |
|---|---|
 Емблема 2-ї парашутної дивізії | |
| На службі | лютий 1943 — квітень 1945 |
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Люфтваффе |
| Тип |
 повітряно-десантні війська |
| Чисельність | повітряно-десантна дивізія |
| У складі |
7-ма армія 52-й армійський корпус 25-й армійський корпус 88-й армійський корпус 63-й армійський корпус |
| Прізвиська |
«Зелені дияволи» (нім. Grüne Teufel) |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке |
2-га парашу́тна диві́зія (нім. 2. Fallschirmjäger-Division) — парашутна дивізія, з'єднання у складі повітряно-десантних військ Німеччини, що брала участь у бойових діях на Західному фронті та Східному фронті Другої світової війни.
Історія[ред. | ред. код]
У січні 1943 Верховне командування Вермахту ухвалило рішення про створення ще одної парашутної дивізії. З метою формування нового з'єднання зі складу 1-ї парашутної дивізії був виведений 2-й парашутний полк, що мав багато ветеранів бойових дій. Зокрема, особовий склад, що надходив до складу дивізії комплектувався з інших десантних підрозділів та частин, які зазнали серйозних втрат в боях.
У травні 1943 остаточно не завершив формування дивізії, десантна дивізія була направлена в Авіньйон у Франції, де вона, разом з 1-ю парашутною, увійшла до складу 9-го повітряного корпусу. Влітку 1943 корпус був перекинутий до Італії й був включений до складу резерву 10-ї армії.
9 вересня 1943 року після капітуляції Італії дивізія була введена у Рим, де брала участь в операції із роззброєння частин італійських збройних сил. Протягом дня десантники встановили контроль над Римом і подавили всі невеликі осередки опору італійців, найзначніша сутичка мала місце у Монтеротондо, де діяв 2-й батальйон 6-го парашутного полку. Через 3 дні 1-ша парашутна рота 7-го полку брала участь у спеціальній операції з врятування Муссоліні з гірського готелю в районі гори Гран Сассо д'Італія (італ. Gran Sasso d'Italia).
У той же час 1-й батальйон 2-го парашутного полку був висаджений на острові Лерос в Егейському морі, який зайняли британські війська після капітуляції італійців. До 16 листопада 1943 острів був відбитий у британців.
У жовтні 1943 дивізія була відправлена на Східний фронт, в районі на захід від Києва, де стримувала наступ частин Червоної Армії. 15 грудня 1943 дивізія була перекинута авіацією в район Кіровограда для протидії прориву радянських військ. У районі Кіровограда дивізія займала оборону до березня 1944, коли поновився наступ Червоної Армії. Через загрозу оточення наприкінці березня 1944 дивізія відступила за річку Буг.
У травні 1944 дивізія намагалася ліквідувати радянський плацдарм за річкою Дністер. Наприкінці травня, через великі втрати, була виведена на переформовування до Німеччини, в район Кельна.
6 червня 1944 року під час висадки англо-американських військ в Нормандії, 6-й парашутний полк дислокувався на півострові Котантен, недалеко від місця висадки американської 101-ї повітряно-десантної дивізії. 6-й полк брав участь в боях, у тому числі в обороні міста Сен-Ло. 13 червня 1944 останні підрозділи дивізії були екстрено направлені з Кельна в район Бреста (Франція), хоча поповнення ще не було завершене. У липні 1944 залишки 6-го парашутного полку були знищені у Фалезькому котлі.
9 серпня 1944 решта підрозділів дивізії, а також 343-тя піхотна дивізія і деякі підрозділи кригсмарине, були оточені і обложені в Бресті (Франція), американським 8-м армійським корпусом. Німецький гарнізон в Бресті (під командуванням генерала парашутних військ Бернхарда Рамке) оборонявся до 20 вересня 1944. Потім залишки гарнізону капітулювали, лише одному батальйону 2-го парашутного полку удалося прорватися.
У вересні 1944 дивізія розпочала друге формування в місті Амерсфорт (Голландія) й у грудні була готова до ведення бойових дій. З січня 1945 брала участь в боях на заході Німеччині, закінчила війну у квітні 1945 в Рурському котлі.
|
|
|
|
Американські солдати на місті
загибелі німецьких десантників зі складу 6-го парашутного полку 2-ї дивізії. На задньому плані знищена машина Volkswagen Typ 166 |
Райони бойових дій дивізії[ред. | ред. код]
- Франція (лютий — червень 1943);
- Італія (червень — листопад 1943);
- СРСР (південний напрямок) (листопад 1943 — травень 1944);
- Німеччина (травень 1944);
- Франція (травень — вересень 1944);
- Нідерланди та Німеччина (жовтень 1944 — квітень 1945).
Склад дивізії[ред. | ред. код]
| Бойовий склад 2-ї пдд[1][2][3] | ||||||
| лютий 1943 | ||||||
| лютий 1943 |
| |||||
| жовтень 1944 | ||||||
| жовтень 1944 |
| |||||
Командири дивізії[ред. | ред. код]
- генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке (13 лютого — 8 вересня 1943);
- оберст-лейтенант Курт Медер-Еггеберт (8 вересня — 13 вересня 1943) ТВО;
- генерал-майор Вальтер Барентін (13 вересня — 14 листопада 1943);
- генерал-лейтенант Густав Вільке (14 листопада 1943 — 17 березня 1944);
- генерал-майор Ганс Крох (17 березня — 1 червня 1944);
- генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке (1 червня — 11 серпня 1944);
- генерал-майор Ганс Крох (11 серпня — 15 листопада 1944);
- генерал-лейтенант Вальтер Лакнер (15 листопада 1944 — квітень 1945).
Нагороджені дивізії[4][ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Дивізія «Герман Герінг»
- 1-ша парашутна дивізія (Третій Рейх)
- 1-ша танкова дивізія (Третій Рейх)
- Операція «Ледброук»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 2. Fallschirmjäger-Division. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ 2. Fallschirmjägerdivision. Архів оригіналу за 20 вересень 2010. Процитовано 18 вересень 2010.
- ↑ 2. Fallschirmjäger-Division. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ 2. Fallschirmjäger-Division (Notable members). Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- 2.Fallschrim-Jäger-Division [Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- 2. Fallschirmjägerdivision(нім.)
- 2. Fallschirm-Jäger-Division [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- 2. Fallschirmjäger-Division [Архівовано 6 вересня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
- 6th Fallschirmjager Regiment of 2nd Fallschirmjager Division[недоступне посилання з грудня 2018] (англ.)
- Fallschirmjäger (англ.)
- 2. Fallschirmjäger-Division [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- 2. Fallschirmjäger-Division(нім.)
Література[ред. | ред. код]
- Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936—1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
- James Lucas — Storming Eagles: German Airborne forces in World War II
- Volkmar Kühn: Deutsche Fallschirmjäger im Zweiten Weltkrieg. Motorbuch-Verlag 12. Auflage 1999
- Willi Kammann: Der Weg der 2. Fallschirmjäger-Division. 3. Auflage. Schild, München 1998
- Volker Griesser: Die Löwen von Carentan. Das Fallschirmjäger-Regiment 6 1943—1945. VS-Book
- James Lucas: Die Wehrmacht von 1939—1945: Zahlen, Daten, Fakten. Tosa, 2004
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
