2010 TK7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(2010 TK7) 2010 TK7

PIA14405-full crop.jpg
Астероїд обведений зеленим колом.
Інфрачервона світлина, 4.6 мікрон. WISE. 1 жовтня 2010.

Дані про відкриття
Дата відкриття 1 жовтня 2010 [1]
Відкривач(і) космічний телескоп WISE (NASA)
Місце відкриття
Позначення
Тимчасові позначення
Категорія група Аполлона,
крос-Земні астероїди
Орбітальні характеристики
Епоха: 27.08.2011 (2455800.5)
Велика піввісь 149 652 762 ± 59 км [1]
Перигелій 121 096 370 ± 189 км
Афелій 178 209 156 ± 70 км [1]
Орбітальний період 365.457953 ± 0.000215 діб [1]
Ексцентриситет орбіти 0.19081768 ± 1.47×10-6
Нахил орбіти 20.87985 ± 0.00012° до площини екліптики [1]
Середня аномалія 217.32946 ± 0.00024°
Аргумент перигелію 45.84599 ± 0.00030°
Фізичні характеристики
Діаметр 0.300 км [2]
Екліптична довгота 96.53915 ± 0.00030°
Стандартна зоряна величина +20.627 (СЗВ)

2010 TK7 — перший відкритий троянський астероїд Землі, обертається навколо точки Лагранжа L4 в системі координат СонцеЗемля. Точка L4 Випереджає Землю на 60° в її річному оберті. Перебуває в резонансі з планетою 1:1. Має світність 20.627, звідси вирахуваний діаметр у ~ 300 метрів. Відноситься до групи Аполлона[2]

Астероїд 2010 TK7 був виявлений у жовтні 2010 року в рамках програми NEOWISE, космічним телескопом WISE запущеному NASA, що працював в інфрачервоному діапазоні.

Відкриття[ред. | ред. код]

Астероїд 2010 TK7 обертається на підковоподібній орбіті навколо точок Лагранжа L4, L3 та L5.

Теоретично давно передбачалося, що в точках Лагранжа L4 та L5 системи СонцеЗемля можуть перебувати астрономічні об'єкти. Подібні об'єкти, що отримали назву троянці, були відкритті на орбітах низки планет: Юпітер, Нептун, Марс та у супутника Тефія (система Сатурна). Відкриття троянців Землі ускладнене через те що об'єкти в точках L4 та L5, на небосхилі віддаленні від Сонця на кут у 60° та малопомітні в його сяйві.

Виявити астероїд 2010 TK7 вдалося лише космічному телескопу WISE. Апарат був запущений агенцією NASA з військової бази в Каліфорнії 14 грудня 2009. WISE вперше сфотографував астероїд 2010 TK7 в жовтні 2010 року [3], в рамках другого етапу своєї місії — NEOWISE (режим роботи без охолодження). Астероїд потрапив на знімки при скануванні всього неба, що проводилося від січня 2010 до лютого 2011. Загалом було впольовано два астероїди кандидати на троянців Землі, проте щодо другого претендента після додаткових спостережень приналежність до земних троянців не підтвердилася. [2]

Вперше на ймовірність спів-орбіти астероїду 2010 TK7 та Землі вказав Мартін Коннорс (англ. Martin Connors) з університету Західного Онтаріо (Канада). Потім за першої змоги спостереження за астероїдом в нічний час його спостерігала міжнародна команда під керівництвом Крістіана Вейллета (фр. Christian Veillet) на телескопі CFHT, що на Гаваях (США). Базуючись на нових додаткових даних Пол Віеґерт (англ. Paul Wiegert) з університету Західного Онтаріо зміг провести комп'ютерне моделювання орбіти цього квазі-супутника. [3]

Орбіта[ред. | ред. код]

Астероїд 2010 TK7 обертається навколо Сонця та перебуває в резонансі із Землею 1:1. Астероїд рухається по складній орбіті навколо точки Лагранжа L4 (обганяє планету на 60°) системи Сонце-Земля. 2010 TK7 впродовж 395 річного циклу послідовно вимальовує петлі навколо земної орбіти, центри яких поступово впродовж двох століть віддаляються від Землі до точки L3 (антипод Землі, за 180°) і потім впродовж наступних двох століть наближаються до планети. [3]

Така специфічна орбіта посприяла відкриттю астероїда, оскільки кут між ним та Сонцем для земного спостерігача буває збільшується до 90°. Швидкість астероїду теж варіюється в широких межах, проте цикл обертання навколо Сонця складає сидеричний рік, себто 365.256 діб.

Попри те що 2010 TK7 відноситься до навколоземних астероїдів він не несе загрози падіння на Землю, оскільки синхронізований із нею. Згідно з моделювання впродовж найближчих 10 тисячоліть астероїд не наблизиться до Землі ближче аніж 20 Гігаметрів, що в 50 разів далі за Місяць. Впродовж найближчих ста років мінімальна відстань складе понад 24 Гігаметрів. [3][4]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Значні відстані та малі розміри більшості астероїдів, зокрема й 2010 TK7 не дозволяють чітко визначити їх розміри. Для визначення розмірів (ефективний діаметр) використовують абсолютну світність астероїдів (в межах сонячної системи зазвичай послуговуються стандартною зоряною величиною) та усереднений показник альбедо. Для навколоземних астероїдів усередненим альбедо приймається 0.14.[5]

Враховуючи зоряну величину тіла — 20.627m, діаметр астероїду має становити близько 300 метрів. Проте спектральний клас астероїду не вдалося визначити, тому зазначений розмір дуже орієнтовний і може бути в межах від 200 до 460 метрів. [6]

Гравітація на поверхні 2010 TK7 орієнтовно становить 0.00005 від земної.

Інтерес для науки[ред. | ред. код]

Троянські точки Лагранжа системи СонцеЗемля і об'єкти в них становлять значний інтерес в ракурсі теорії великого зіткнення. В точці L4 (найімовірніше) існувала впродовж ста мегаліт планета Тейя. Зрештою вона зіткнулася із Землею. Із залишків викинених в космос внаслідок цієї катастрофи сформувався Місяць[7][8]

Точка Лагранжа L4 становить інтерес в аспекті космонавтики оскільки через нюанси орбітальних рухів дістатися туди значно швидше та дешевше аніж навіть до Місяця. [4] Щоправда щодо 2010 TK7, то через специфічність його орбіти дістатися до нього складніше. [2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д База даних астрономічних об'єктів ((англ.)). на сайті JPL при NASA. Процитовано 10 серпня 20132011-08-29. 
  2. а б в г Charles Q. Choi (2011-07-27). First Asteroid Companion of Earth Discovered at Last ((англ.)). Ресурс Space.com. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2011-08-30. 
  3. а б в г Martin Connors, Paul Wiegert, Christian Veillet (2011-07-08). Earth's first Trojan asteroid: 2010 TK7. Департамент Фізики та Астрономії ((англ.)). Університет Західного Онтаріо. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2011-08-31. 
  4. а б Лєонід Попов (рос. Леонид Попов) (2011-06-28). Открыт первый троянский компаньон Земли ((рос.)). сайт «Membrana.ru». Процитовано 10 серпня 20132011-09-20. 
  5. Alan Chamberlin (2006-11-30). Near-Earth Asteroid Discovery Statistics. Глосарій на сайті Бази даних об'єктів Сонячної системи ((англ.)). NASA. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2011-09-05. 
  6. 2010TK7 ((англ.)). Near Earth Objects Dynamic Site (NEODS). 2011-05-24. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2011-09-05. 
  7. Маркус Човн (англ. Marcus Chown) (2011-03-06). Two planets found sharing one orbit ((англ.)). тижневик «New Scientist». Процитовано 10 серпня 20132011-09-20. 
  8. Дві планети на одній орбіті. на сайті Погляд. 2011-03-01. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2011-09-20. 

Примітки та посилання[ред. | ред. код]