2020 CD3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2020 CD3
Зображення 2020 CD3, отримане обсерваторією Джеміні 24 лютого 2020 року
Відкриття [1][2]
Відкривач

Огляд Маунт-Леммон

  • Теодор Пруйне
  • Качпер Вежхос[1]
Місце відкриття Обсерваторія Маунт-Леммон (Каталінський огляд)
Дата відкриття 15 лютого 2020 р.
Позначення
Позначення 2020 CD3
Тимчасові позначення C26FED2 [3][4]
Категорія малої планети аполлонці [5] · Амури [2] · НЗО · тимчасовий супутник[en] [1]
Орбітальні характеристики [5]
Епоха 31 травня 2020 р. (JD 2459000.5)
Велика піввісь 1,0227 а. о.
Перигей 1,0051 а. о.
Апогей 1,0403 а. о.
Ексцентриситет 0,01722
Орбітальний період 1,03 року (377,8 доби)
Середня орбітальна швидкість 0,9529925°/добу
Середня аномалія 117,032°
Нахил орбіти 0,6403°
Довгота висхідного вузла 83,002°
Довгота перицентру 46,943°
Є супутником Земля
Фізичні характеристики
Середній радіус 1.0–1.8 м (оцін.)[6]
Видима зоряна величина 23,0[1][7]
Стандартна зоряна величина 31.72±0.30[5]
31.8[2]
Атмосфера[8]
CMNS: 2020 CD3 у Вікісховищі

2020 CD3 — маленький навколоземний астероїд і тимчасовий супутник Землі. Астероїд був відкритий 15 лютого 2020 року астрономами Теодором Пруйне (Theodore A. Pruyne) і Качпером Вежхосом (Kacper W. Wierzchoś) в обсерваторії Маунт-Леммон, США.

При відкритті астероїд отримав тимчасову назву C26FED2. Після підтвердження об'єкта, йому було присвоєно попереднє позначення 2020 CD3[9].

Астероїд на момент відкриття рухався по геоцентричній орбіті і був тимчасовим супутником Землі[10][11].

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Астероїд має низьку яскравість. Стандартна зоряна величина близько 32. Передбачається, що об'єкт має низьке альбедо (0,1—0,6) і належить до астероїдів спектрального класу С.

Розмір астероїда оцінюється в 1—6 метрів[12].

Орбіта[ред. | ред. код]

Згідно з розрахунками астероїд 2020 CD3 раніше належав до групи Аполлона, але був захоплений Землею 2017 року. Найменша відстань, на яку об'єкт підходив до Землі — 0,01664 а. о. (2 489 300 км). До середини 2020 року 2020 CD3 мав рухатися по геоцентричній орбіті, а потім залишити сферу дії Землі і перейти на геліоцентричну орбіту.

Надалі об'єкт буде зближуватися із Землею і може бути захоплений повторно[13].

Зближення астероїда 2020 CD3 з Землею після 2020 року
Рік Мінімальна відстань
2044 0,0221881
2060 0,0129178
2077 0,0157489
2095 0,0135979

У траєкторії руху не помічено ознак збурень через сонячне випромінювання і не виявлено жодного зв'язку з відомими штучними об'єктами[9].

Перший подібний захоплений об'єкт 2006 RH120 було виявлено 2006 року. У 2007 році астероїд пішов на геліоцентричну орбіту. Ще кілька потенційних таких об'єктів виявилися штучними[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г MPEC 2020-D104 : 2020 CD3: Temporarily Captured Object. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  2. ↑ а б в 2020 CD3. Minor Planet Center. International Astronomical Union. Процитовано 25 лютого 2020.
  3. ↑ 2020 CD3. NEO Exchange. Обсерваторія Лас-Кумбрес[en]. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  4. ↑ "Pseudo-MPEC" for C26FED2. Project Pluto. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  5. ↑ а б в JPL Small-Body Database Browser: 2020 CD3 (2020-02-27 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  6. ↑ Crane, Leah (27 лютого 2020). Gemini Telescope Images "Minimoon" Orbiting Earth — in Color!. National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory (Пресреліз). National Science Foundation. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  7. ↑ 2020CD3. Near Earth Objects – Dynamic Site. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  8. ↑ …
  9. ↑ а б MPEC 2020-D104 : 2020 CD3: Temporarily Captured Object. minorplanetcenter.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  10. ↑ а б Александр Войтюк. Открыт новый временный спутник Земли. nplus1.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  11. ↑ Новости Mail.ru (26 лютого 2020). Ученые нашли новый спутник Земли (ru-RU) . Новости Mail.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  12. ↑ 2020 CD3 details | LCO NEOx. neoexchange.lco.global. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  13. ↑ NEODyS. newton.spacedys.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2020_CD3&oldid=39103466