2101 Адоніс
| 2101 Адоніс | |
|---|---|
.png) | |
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 12 лютого 1936[1]  |
| Відкривач(і) | Ежен Жозеф Дельпорт[1] |
| Місце відкриття | Королівська обсерваторія Бельгії[1] |
| Позначення | |
| Тимчасові позначення | 1936 CA[1] |
| Категорія | Група Аполлона[1] і пояс астероїдів |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха: 21 листопада 2025 рокуd[1] | |
| Велика піввісь | 1,8742301 а.о.[2] |
| Перигелій | 0,4415257 а.о.[2] |
| Афелій | 3,307 а.о.[2] |
| Орбітальний період | 2,57 рік |
| Ексцентриситет орбіти | 0,765 |
| Нахил орбіти | 1,349 ± 0,001 ° |
| Середня аномалія | 182,52987 °[2] |
| Довгота висхідного вузла | 349,57126 °[2] |
| Аргумент перигелію | 43,54919 °[2] |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 0,6 м[1] |
| Маса | 1 800 000 000 000 кг[3] |
| Прискорення вільного падіння | 0,0001 м/с²[3] |
| Геометричне альбедо | 0,2[3] |
| Температура поверхні | 197 K[3] |
| Стандартна зоряна величина | 18,8[2] |
 2101 Адоніс у Вікісховищі | |
2101 Адо́ніс (дав.-гр. Ἄδωνις) — навколоземний астероїд з групи Аполлона, який через сильно витягнуту орбіту в процесі свого руху навколо Сонця перетинає орбіти відразу трьох планет: Венери, Землі й Марса[4]. Був відкритий 12 лютого 1936 року бельгійським астрономом Еженом Дельпортом у Королівській обсерваторії Бельгії якраз під час такого зближення і був названий на честь героя давньогрецької міфології Адоніса — хлопця, який був такий гарний, що в нього закохалася навіть Афродіта[5].
Проведених тоді спостережень виявилося недостатньо, щоб обчислити орбіту Адоніса, тому тривалий час він був втраченим астероїдом, поки його знову не виявив 1977 року американський астроном Чарльз Коваль[en] (Паломарська обсерваторія)[6]. Астероїд став другим (після Аполлона) відкритим астероїдом, що зближується із Землею. Протягом XXI століття Адоніс 6 разів пролетить на відстані менше 30 млн км від Землі, а 2036 року наблизиться на 5,3 млн км[7].
Сильно витягнута орбіта Адоніса свідчить про те, що він може являти собою колишню комету. Дослідження показали, що об'єкт може бути прабатьком декількох малих метеорних потоків[8].
У серії коміксів «Дослідники Місяця» із серії «Пригоди Тінтіна» (автор — бельгійський художник Жорж Проспер Ремі) капітан Хеддок напивається й робить імпровізований вихід у відкритий космос, в результаті якого на короткий час стає супутником астероїда Адоніс, що пролітає між Землею й Місяцем. Тінтін рятує його.
У бельгійському коміксі, «Спайк і Сьюзі» (британська назва — «Spike and Suzy») мандрівники на своєму шляху до Марса зустрічають Адоніс і скидають на нього сміття.
- ↑ а б в г д е ж БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ а б в г д е ж https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=2101
- ↑ а б в г БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ JPL Close-Approach Data: 2101 Adonis (1936 CA). 2008-03-10 last obs. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 5 травня 2009.
- ↑ Schmadel, Lutz D. Dictionary of Minor Planet Names.
- ↑ Schmadel, L.D. (jun 1977). Long-lost planet 1936 CA («Adonis») recovered. Minor Planet Bulletin. 4: 35. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ NEODys (2101) Adonis. Department of Mathematics, University of Pisa, ITALY. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 5 травня 2009.
- ↑ Babadzhanov, P. B. (2003). Meteor showers associated with the near-Earth asteroid (2101) Adonis. Astronomy and Astrophysics. Т. 397. с. 319—323. doi:10.1051/0004-6361:20021506. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 18 травня 2009.