Перейти до вмісту

22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна дивізія
рос. 22-я гвардейская тяжёлая бомбардировочная авиационная дивизия
Нарукавний знак
Засновано1942
Країна Росія
Чисельністьдивізія
У складіКомандування дальної авіації Росії
Гарнізон/ШтабСаратовська область, Енгельський район, м. Енгельс
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)

Медіафайли на Вікісховищі

22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна Донбаська Червонопрапорна дивізія — авіаційна дивізія Дальньої авіації, що входила до складу 37-ї повітряної армії Верховного Головного командування. З 2009 року підпорядковується Командуванню дальної авіації Росії.

Історія найменувань дивізії

[ред. | ред. код]
  • 22-га змішана авіаційна дивізія;
  • 22-га авіаційна дивізія (05.11.1940 р.);
  • 62-га авіаційна дивізія дальньої дії (05.03.1942 р.);
  • 9-та гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії (18.09.1943 р.);
  • 9-та гвардійська авіаційна Донбаська дивізія дальньої дії (27.05.1944 р.);
  • 22-га гвардійська бомбардувальна авіаційна Донбаська дивізія (26.12.1944 р.);
  • 22-га гвардійська бомбардувальна авіаційна Донбаська Червонопрапорна дивізія (06.1945 р.);
  • 22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна Донбаська Червонопрапорна дивізія (06.1945 р.);
  • 6950-а гвардійська авіаційна база.

Участь в операціях та битвах

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

1942—1945

[ред. | ред. код]

62-га авіаційна дивізія дальньої дії

[ред. | ред. код]

Сформована як 62-га авіаційна дивізія дальньої дії на підставі постанови Державного Комітету Оборони від 05 березня 1942 року і наказу командувача авіацією далекої дії генерал-лейтенанта авіації Голованова від 06 березня 1942 року. Дивізія формувалася на авіабазі Дягілєво біля Рязані на базі 22-ї авіаційної дивізії[1].

Полки новоствореного військового підрозділу були озброєні важкими бомбардувальниками ТБ-3. До середини квітня 1942 року дивізія, що сформувалася, перебазувалася на підмосковні аеродроми Моніно і Ногінськ. На той момент дивізія входила до складу 6-го авіаційного корпусу дальньої дії(інші мови).

9-та гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії

[ред. | ред. код]

За виявлену відвагу в боях з німецькими військами, за стійкість, дисципліну та організованість, за героїзм, наказом НКО СРСР № 274 від 18 вересня 1943 року дивізії було присвоєно звання «гвардійська». Вона стала називатися 9-та гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії, а 18 вересня з того часу стало днем річного свята дивізії.

Почесні найменування

[ред. | ред. код]

9-й гвардійській авіаційній дивізії дальньої дії надано почесне найменування «Донбаська»[2]

22-га гвардійська бомбардувальна авіаційна Донбаська дивізія

[ред. | ред. код]

У зв'язку з перетворенням авіації дальньої дії на 18-ту ПА ВПС ЧА та розформуванням 6- го авіаційного Донбаського корпусу, авіадивізія з 22 грудня 1944 року увійшла до складу 3-го гвардійського бомбардувального авіаційного Сталінградського корпусу. Директивою Генерального штабу за номером Орг/10/315706 від 26 грудня 1944 дивізія була перейменована на 22-гу гвардійську бомбардувальну авіаційну Донбаську дивізію.

Перші вильоти екіпажі підрозділу виконали 16 квітня 1942 на Північно-Західному, Західному, Кримському і Воронезькому фронтах. Основним завданням була доставка вантажів військам. Екіпажі полків дивізії залучалися до постачання частин Червоної Армії, які тримали німців у Дем'янському мішку. За другу половину квітня було виконано 324 літако-вильоти, скинуто 323 т вантажів. Вантажі скидалися без парашутів з висот 100—400 м. У квітні дивізія зазнала перших втрат — кілька ТБ-3 було збито нічними винищувачами супротивника. У вересні 1942 року полки дивізії були переозброєні літаками Лі-2, які використовувалися як бомбардувальники. З вересня 1942 по лютий 1943 полки дивізії базувалися на аеродромах Мічурінського аеровузла і працювали для Сталінградського і Донського фронтів. Дивізія брала участь у Повітряних битвах на Кубані — з квітня по липень 1943 року. Завершувала війну дивізія в небі над Берліном і Свінемюнде. Останній наліт на Свінемюнде був здійснений 2 травня 1945г.

Указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при оволодінні столиці Німеччини — міста Берлін, і виявлені при цьому мужність і героїзм, дивізія нагороджена Орденом Червоного Прапора орденом Червоного Прапора.

За час війни екіпажі дивізії виконали 14 965 бойових вильотів, скинувши 14 178 тонн бомб, зруйновано 59 переправ, 10 залізничних вузлів, знищено 38 залізничних ешелонів, 30 літаків на землі, підірвано 43 склади з боєприпасами і паливом.

За чудові бойові дії у роки Радянсько-німецької війни авіаційна дивізія 13 разів удостоювалася подяки Верховного Головнокомандувача.

1945—1991

[ред. | ред. код]

У 1950 році льотний склад дивізії одним з перших у ВПС освоїв новий далекий бомбардувальник Ту-4. Потім, в 1955, першими в Далекій Авіації, реактивний бомбардувальник Ту-16, командири полків — Туманов, Капцевич. В 1969 році — надзвукові ракетоносці Ту-22. У 1986 році був освоєний дальній бомбардувальник Ту-22М3. На озброєнні 121-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного Севастопольського Червонопрапорного полку присутній стратегічний ракетоносець Ту-160. Екіпажам з'єднання належить першість у освоєнні дозаправки в повітрі надзвукових ракетоносців.

Ту-22М3 840-го важкого бомбардувального авіаційного полку, «22-ї тбад», Сольці, 14 березня 2007 року

Тривалий повоєнний час полки дивізії з частинами забезпечення дислокувалися в Білорусі, на аеродромах Бабруйськ, Барановичі, Мачулищі. З 1980 року дивізія входила до складу 46-ї повітряної армії ВГК.

У 1970—1972 роках дивізією командував генерал-майор Георгій Іванович Степанов.

З 1991 року (РФ)

[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР директивою Генерального штабу від 20 травня 1994 року управлінню дивізії наказувалося перебазуватися на авіабазу Енгельс. З 1 вересня 1994 року ця авіабаза є постійним місцем дислокації дивізії.

У 2004 році дивізія нагороджена вимпелом Міністра оборони РФ за мужність, військову доблесть та високу бойову виучку.

8 липня 2024 року, під час російсько-української війни, бомбардувальники дивізії нанесли удар по по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві. Технічною підготовкою удару займався майор, начальник Спеціальної інженерної служби полку Денис Шейнов.[3]

Командири

[ред. | ред. код]
  • полковник, генерал-майор авіації з 25.03.42 р. Тупіков Георгій Миколайович. Період перебування на посаді: 6 березня 1942 — 2 червня 1943.
  • полковник, генерал-майор авіації[4] Счотчиков Георгій Семенович. Період перебування на посаді: 3 червня 1943 — 18 вересня 1943
  • Полковник Щолкунов Василь Іванович. Період перебування на посаді: серпень 1953 року — січень 1956 року, звільнений у запас.
  • генерал-майор Олександр Блаженко
  • полковник, генерал-майор авіації[5] Нестеров Геннадій Дмитрович. Період перебування на посаді: 17.07.1981 — 1986.

Склад дивізії

[ред. | ред. код]

Склад дивізії під час радянсько-німецької війни 1941—1945 років

[ред. | ред. код]

11-й гвардійський бомбардувальний авіаційний Сталінський Червонопрапорний полк— називався так з 26.12.1944 по 09.05.1945. Раніше входив у дивізію під іншими найменуваннями: 14-й авіаційний полк дальньої дії (з 06.03.1942 по 26.03.1943); 11-й гвардійський авіаційний Сталінський Червонопрапорний полк далекої дії (з 26.03.1943 по 26.12.1944). Перебував у складі дивізії з 06.03.1942 по 01.05.1946.

220-й гвардійський бомбардувальний авіаційний Сталінградський Червонопрапорний полк— називався так з 26.12.1944 по 09.05.1945. Раніше входив у дивізію під іншим найменуванням: 250-й авіаційний полк дальньої дії (з 16.04.1942 по 18.08.1942); 4-й гвардійський авіаційний Сталінградський Червонопрапорний полк далекої дії (з 18.08.1942 по 26.12.1944). Перебував у складі дивізії з 06.03.1942 по 04.05.1946.

325-й авіаційний полк далекої дії — називався так з 06.03.1942 по 19.08.1944. Перебував у складі дивізії з 06.03.42 до 19.08.44.

339-й бомбардувальний авіаційний ордена Суворова полк— називався так з 26.12.44 по 9.07.47. Раніше входив у дивізію під іншим найменуванням: 339-й бомбардувальний полк дальньої дії (з 19.03.1944 по 26.12.44). Перебував у складі дивізії з 19.03.44 до 9.07.47.

Період 1945—1991

[ред. | ред. код]

Після перетворень початку 1960-х років у складі 22-ї гвардійської вбад знаходилися (у 1960-х-1980-х роках) :

  • 121-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (аеродром Мачуліщи, Білорусь)
  • 200-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (аэродром Бобруйск, Білорусь)
  • 203-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (аеродром Барановичі, Білорусь)
  • 111-й бомбардувальний авіаційний полк, розформований 1 лютого 1971 р.
  • 210-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк, виведений зі складу дивізії 13 листопада 1959г.
  • 330-й бомбардувальний авіаційний полк, розформований 24 листопада 1949г.

Наприкінці 1980-х років 121-й гвардійський і 203-й гвардійський тбап були підпорядковані управлінню 15-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (тбад), а до складу 22-ї тбад увійшов 260-й трап, який раніше входив до складу 15-ї тбад.

Станом на 1991 рік дивізія входила до складу 46-ї повітряної армії. У їїскладі дивізії були:

  • 200-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (літаки Ту-22М3, аеродром Бобруйск, Білорусь)[6], виведений зі складу дивізії в 1993 році у зв'язку з передислокацією з Білорусії за Урал.
  • 260-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (літаки Ту-22М3, Ту-16, аеродром Стрий, Україна)

1991—2012

[ред. | ред. код]

Командування дивізії знаходиться на авіабазі Енгельс.

  • 203-й гвардійський авіаційний Орловський полк (літаків-заправників), після передислокації в Рязань з 1 вересня 2000 року передано в безпосереднє підпорядкування Командувача 37 ПА
  • 182-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний Севастопольсько-Берлінський Червонопрапорний полк, виведений зі складу дивізії 1 травня 1998г.

Станом на 2004 рік до складу дивізії входили:

2009 рік

[ред. | ред. код]

До 1 червня 2009 року управління 22-ї гв. тбад, 121-го та 184-го тбап, 3477-а АвТехБ переформовані у 6950-му Гв. АвБ (1 розряду) (в/ч 06987, авіабаза Енгельс). Всього на 6950-й АвБ 16 Ту-160 і 18 Ту-95МС.

У тому ж році 52-й тбап (в/ч 13785) та 840-й тбап (в/ч 45167), 1387-а АвТехБ (в/ч 42195), 3630-а АвТехБ (в/ч 40444) переформовані в 69 -ту Гв. АвБ (1 розряду) (в/ч 40444, 249425, Калузька область, авіабаза Шайківка) та в Н-ську авіаційну комендатуру (в/ч 40444 А, 175040, Новгородська область, авіабаза Сольці її склад. Всього на 6951-й АвБ планувалося 48 Ту-22М3, з них 24 на зберіганні.

З 1 січня 2010 наказом Міністра оборони РФ від 28 вересня 2009 № 1048 створена в/ч 44402 (управління командування дальньої авіації) у формі федеральної бюджетної установи. Як філія до його складу увійшли 6950 АвБ (1 розряду) (в/ч 06987), 6951 АвБ (1 розряду) (в/ч 40444) і Н-ська авкмд (в/ч 40444А).

З 1 грудня 2010 року 6951-шу гвардійську авіаційну базу (1 розряд) (в/ч 40444, 249425, Калузька обл., Кіровський район, сел. Шайківка) переформовано в авіагрупу (3 ескадрильї) 6950-ї АвБ.

До 1 грудня 2010 року до складу 6950-ї авіаційної бази входили:

  • Управління авіабази (в/ч 06987, Саратовська область, авіабаза Енгельс);
  • Н-ська авіаційна група (? Авіаційних ескадрилій) (Саратовська область, авіабаза Енгельс)) — 16 літаків Ту-160, 18 літаків Ту-95МС;
  • Н-ська авіаційна група (3 авіаційних ескадрильї) (Калузька область, Авабаза Шайковка)).
  • Н-ська авіаційна комендатура (Новгородська область, авіабаза Сольці).

2017 рік

[ред. | ред. код]
  • 121-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний Севастопольський Червонопрапорний полк, в/ч 85927 (колишній в/ч 06987) (Саратівська обл., м. Енгельс). Техніка: 7 од. Ту-160М (02 «Василь Решетников», 04 «Іван Яригін», 10 «Микола Кузнєцов», 11 «Василь Сенько», 17 «Валерій Чкалов» 18 «Андрій Туполєв», 9 «Валентин Близнюк»), 9 Ту-160 (03 «Павло Таран», 05 «Олександр Голованов», 06 «Ілля Муромець», 07 «Олександр Молодчий», 08 «Віталій Копилов», 12 «Олександр Новіков», 14 «Ігор Сікорський», 15 «Володимир Судець» ", 16 «Олексій Плохов»)
  • 184-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Саратовська обл., м. Енгельс) Техніка: 18 од. Ту-95МС (10 «Саратов», 11 «Воркута», 12 «Москва», 14 «Вороніж», 15, «Калуга» 16 «Великий Новогород», 17, 18, 19 «Красноярськ», 20 «Дубна», 21 «Самара», 22 «Козельськ», 23, 24, 25, 27 «Ізборськ», 28 «Севастополь», 29 «Смоленськ»)
  • 52-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (вбап), в/ч 33310 (Калузька обл., П. Шайківка, авіабаза Шайківка). Техніка: 23 од. Ту-22М3 (01, 06, 12, 15, 16, 17, 21, 22, 24 «Михайло Шидловський», 25 «Юрій Денеко», 26, 28, 35, 36, 38, 41, 42, 43 , 44, 45, 46, 48, 49 «Олександр Березняк»)
    • авіаційна комендатура 52-го гв. вбап, в/ч 33310-А (Новгородська обл., м. Сольці, авіабаза Сольці)
  • 40-й змішаний авіаційний полк (зап), в/ч 36097 (Мурманська обл, м. Оленегорськ-8, п. Високий, авіабаза Оленья). Техніка: 4 од. Ан-12 (10, 11, 19, 26), 3 од. Мі-26 (80, 81, 82), 6 од. Мі-8MT (07, 17, 70, 77, …)
    • авіаційна комендатура 40-го змішаного авіаційного полку, в/ч 36097-А (республіка Комі, м. Воркута, аер. Радянський).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 65 років з дня присвоєння 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної Донбаської Червонопрапорної дивізії найменування «Гвардійська»; Журнал «Авіація та космонавтика», № 10, Жовтень 2008, C. 1-3; посилання — [1] [Архівовано 2012-03-30 у Wayback Machine.]
  2. Наказ НКО CCCP № 0137 від 27 травня 1944 року.
  3. Удар по "Охматдиту": ГУР назвало ім’я офіцера РФ, який готував атаку на лікарню. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
  4. з 13.03.44 р.
  5. з 1985 р.
  6. Нині 200-й тбап базується на аеродромі Біла в Іркутській області