226-та стрілецька дивізія (СРСР, I формування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
226-та стрілецька дивізія (95-та гвардійська стрілецька дивізія)
На службі липень 1941 — ????
Країна СРСР СРСР
Вид стрілецькі війська
Тип Червона армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Курська битва
Кіровоградська операція
Умансько-Ботошанська операція
Львівсько-Сандомирська операція
Сандомирсько-Сілезька операція
Нижньо-Сілезька операція
Верхньо-Сілезька операція
Берлінська операція
Празька операція
Почесні найменування "Полтавська"

226-та стрілецька дивізія 1-го формування — радянська стрілецька дивізія часів радянсько-німецької війни сформована в липні—серпні 1941 року в Запорізькій області.

Історія[ред. | ред. код]

На початку війни у складі 6-ї армії Південного фронту, потім ряду армій Південно-Західного фронту брала участь в боях на річці Дніпрі на північний схід Дніпропетровська і під Полтавою. На 20 вересня 1941 року перебувала у складі 38-ї армії на харківському напрямі приблизно за 120 км на захід від Харкова. Пізніше вела бойові дії на бєлгородському і валуйсько-розсошанському напрямках.

В середині жовтня 1942 року включена в 66-ту (з квітня 1943 року 5-та гвардійська) армію і в її складі брала участь у Сталінградській битві17 липня 1942 року по 6 серпня 1942 року і з 18 жовтня 1942 року по 2 лютого 1943 року).

4 травня 1943 року перетворена в 95-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Вела бої на Курській дузі. Брала участь у відвоюванні Лівобережної України, у Кіровоградській, Умансько-Ботошанській, Львівсько-Сандомирській, Сандомирсько-Сілезькій, Нижньо-сілезькій, Верхньо-сілезькій, Берлінській і Празькій наступальних операціях.

Склад[ред. | ред. код]

  • 985, 987 і 989 стрілецький полки;
  • 875 (806) артилерійський полк;
  • 329 окремий винищувально-протитанковий дивізіон (з 30 січня 1942 року);
  • 409 зенітна артилерійська батарея (538 окремий зенітний артилерійський дивізіон);
  • 348 розвідувальна рота;
  • 553 саперний батальйон;
  • 625 окремий батальйон зв'язку (до 9 вересня 1942 року);
  • 153 окрема рота зв'язку (з 9 вересня 1942 року);
  • 328 медико-санітарний батальйон;
  • 290 окрема рота хімзахисту;
  • 417 автотранспортна рота;
  • 298 (717) польова хлібопекарня;
  • 52 (681) дивізійний ветеринарний лазарет;
  • 986 польова поштова станція;
  • 833 польова каса Держбанку[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

За бойові заслуги удостоєна почесного найменування «Полтавська» (23 вересня 1943 року)[2], нагороджена орденами Леніна, Червоного Прапора (за участь у відвоюванні Знам'янки й Олександрії), Суворова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня (за відвоювання Новоукраїнки)[3].

14 тисяч її воїнів нагороджені орденами і медалями, 12 удостоєні звання Героя Радянського Союзу[4].

Командування[ред. | ред. код]

Дивізією командували:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дивізії Червоної армії [Архівовано 16 серпень 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Приказ Верховного Главнокомандующего от 23 сентября 1943 года № 22. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник. — М.: Воениздат, 1975. С. 46-47. Електронна версія на сайті Бібліотеки Михайла Грачова [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Сайт Кіровограда. Архів оригіналу за 3 лютий 2015. Процитовано 22 квітень 2012. 
  4. Военный энциклопедический словарь. — под. ред. Н. В. Огаркова. — Москва : Военное издательство, 1983. — С. 574. — ISBN ББК 68я2 В63. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Олейников А., «Рожденная на землях запорожских», 2-е изд., Київ, 1980.