24-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер»
На службі 16291918
Країна  Священна Римська імперія
Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Тип піхота
Штаб Відень (1884, 1908—1913)
Львів (1880, 1892, 1914),
Станиславів (1903—1907)
Оборонець Генріх Куммер фон Фалькенфельд
Кольори          
Річниці 27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866)
Війни/битви
Почесні найменування Галицько-буковинський
Казарми Радецького, Відень.

24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер» (нім. Galizisch-bukowina’sches Infanterieregiment Nr. 24) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія[ред. | ред. код]

Полк було створено в 1629 році.

Штаби: Мішкольц (1873), Будапешт (1873), Бієліна (1878), Вишеград (1879), Львів (1880, 1892, 1914), Коломия (1883), Відень (1884, 1908—1913), Тульн-ан-дер-Донау (1887), Перемишль (1888—1892), Станиславів (1903—1907). Округ поповнення: Коломия.

У Відні полк дислокувався в казармах Радецького (вул. нім. Gablenzgasse 62).

Полкова мова — українська.

Полкове свято відзначалося 27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866).

Військовослужбовці полку брали участь в Листопадовому чині 1918 року. На базі полку було створено Запасний стрілецький полк ім. гетьмана Петра Дорошенка УНР. 24-й запасний стрілецький полк славився високою організацією, під командуванням освіченого австрійського офіцера, чеха за походженням, Франца Тінкля (згодом командира 2-ї Коломийської бригади).[1]

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Полк брав участь у боях з росіянами в 1914 р. у Сілезії та Галичині, в 1915 р. під Томашівом-Мазовецьким і Заверцях.

У 1918 р. за умовами Берестейської угоди з урядом УНР полк знаходився в складі австро-угорського угрупування на півдні та сході України.

Склад[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 79 % — українці;
  • 20 % — словаки;
  • 1 % — інші національності.[2]

Почесні шефи[ред. | ред. код]

  • 1662—1664: Лукас Шпікх цу Уйбергау унд Лангенау;
  • 1665—1675: Якуб фон Леслі;
  • 1675: князь Генріх Франц фон Мансфельд;
  • 1702: Крістоф Генріх фон Гехлен;
  • 1703—1741: Максиміліан Адам фон Стархемберг;
  • 1741—1771: Емануель Міхаель фон Стархемберг;
  • 1771—1797: Йоганн Франц Йозеф фон Прейс;
  • 1801: Карл Йозеф Франц фон Ауершперг;
  • 1808—1836: Готфрід фон Штраух;
  • 1836—1883: герцог Парми і П'янченци Карл II;
  • 1885—1910: барон Вільгельм фон Рейнландер;
  • 1910—1918: генерал кавалерії Генріх Куммер фон Фалькенфельд.

Другі почесні шефи:

  • 1836—1857: Йозеф Карл фон Одельга;
  • 1857—1872: Матіас Карл Траттнер фон Петроча.

Командування[ред. | ред. код]

  • 1873—1876: полковник Йозеф Скудієр;
  • 1876—1879: полковник Савва Давідович;
  • 1879—1882: полковник Адольф Фідлер фон Ісарборн;
  • 1882—1884: полковник Йозеф Боцціано;
  • 1884—1889: полковник Едвард фон Мецгер;
  • 1889—1894: полковник Пауль фон Тосс;
  • 1894– ?: полковник Йоганн Сторм;
  • 1903—1904: полковник Герман фон Колард;
  • 1905—1908: полковник Франц Шольц;
  • 1908—1911: полковник Карл Йогн;
  • 1912—1913: полковник Августин фон Рошель;
  • 1914: полковник Франц Шнецер.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

В 1889 році полк в входив до складу 48-ї піхотної бригади 24-ї піхотної дивізії, а 3-й батальйон у Коломиї підпорядковувався команданту 22-ї піхотної бригади 11-ї піхотної дивізії, а з 1890 р. — командиру 59-ї піхотної бригади 30-ї піхотної дивізії.

З 1892 року полк підпорядковувався 60-й піхотній бригаді 30-ї піхотної дивізії.

В 1914 році полк (без 1-го батальйону) входив до складу 50-ї піхотної бригади 25-ї піхотної дивізії, а 1-й батальйон підпорядковувався командиру 59-ї стрілецької бригади 30-ї стрілецької дивізії.

Однострій[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Військовослужбовці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гуцульський полк морської піхоти та інші. Галицький Кореспондент (укр.). 27 листопада 2018. Процитовано 12 серпня 2022.
  2. k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 12 серпня 2022.
  3. Стрільці Української Галицької Армії, поховані на Янівському цвинтарі міста Львова | КП Доля (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.