24-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер»
На службі 1629—1918
Країна  Священна Римська імперія →
Австрійська імперія Австрійська імперія →
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Тип піхота
Штаб Відень (1884, 1908—1913)
Львів (1880, 1892, 1914),
Станиславів (1903—1907)
Оборонець Генріх Куммер фон Фалькенфельд
Кольори          
Річниці 27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866)
Війни/битви
Почесні найменування Галицько-буковинський
Казарми Радецького, Відень.

24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер» (нім. Galizisch-bukowina’sches Infanterieregiment Nr. 24) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія[ред. | ред. код]

Полк було створено в 1629 році.

Штаби: Мішкольц (1873), Будапешт (1873), Бієліна (1878), Вишеград (1879), Львів (1880, 1892, 1914), Коломия (1883), Відень (1884, 1908—1913), Тульн-ан-дер-Донау (1887), Перемишль (1888—1892), Станиславів (1903—1907). Округ поповнення: Коломия.

У Відні полк дислокувався в казармах Радецького (вул. нім. Gablenzgasse 62).

Полкова мова — українська.

Полкове свято відзначалося 27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866).

Військовослужбовці полку брали участь в Листопадовому чині 1918 року. На базі полку було створено Запасний стрілецький полк ім. гетьмана Петра Дорошенка УНР. 24-й запасний стрілецький полк славився високою організацією, під командуванням освіченого австрійського офіцера, чеха за походженням, Франца Тінкля (згодом командира 2-ї Коломийської бригади).[1]

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Полк брав участь у боях з росіянами в 1914 р. у Сілезії та Галичині, в 1915 р. під Томашівом-Мазовецьким і Заверцях.

У 1918 р. за умовами Берестейської угоди з урядом УНР полк знаходився в складі австро-угорського угрупування на півдні та сході України.

Склад[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 79 % — українці;
  • 20 % — словаки;
  • 1 % — інші національності.[2]

Почесні шефи[ред. | ред. код]

  • 1662—1664: Лукас Шпікх цу Уйбергау унд Лангенау;
  • 1665—1675: Якуб фон Леслі;
  • 1675: князь Генріх Франц фон Мансфельд;
  • 1702: Крістоф Генріх фон Гехлен;
  • 1703—1741: Максиміліан Адам фон Стархемберг;
  • 1741—1771: Емануель Міхаель фон Стархемберг;
  • 1771—1797: Йоганн Франц Йозеф фон Прейс;
  • 1801: Карл Йозеф Франц фон Ауершперг;
  • 1808—1836: Готфрід фон Штраух;
  • 1836—1883: герцог Парми і П'янченци Карл II;
  • 1885—1910: барон Вільгельм фон Рейнландер;
  • 1910—1918: генерал кавалерії Генріх Куммер фон Фалькенфельд.

Другі почесні шефи:

  • 1836—1857: Йозеф Карл фон Одельга;
  • 1857—1872: Матіас Карл Траттнер фон Петроча.

Командування[ред. | ред. код]

  • 1873—1876: полковник Йозеф Скудієр;
  • 1876—1879: полковник Савва Давідович;
  • 1879—1882: полковник Адольф Фідлер фон Ісарборн;
  • 1882—1884: полковник Йозеф Боцціано;
  • 1884—1889: полковник Едвард фон Мецгер;
  • 1889—1894: полковник Пауль фон Тосс;
  • 1894– ?: полковник Йоганн Сторм;
  • 1903—1904: полковник Герман фон Колард;
  • 1905—1908: полковник Франц Шольц;
  • 1908—1911: полковник Карл Йогн;
  • 1912—1913: полковник Августин фон Рошель;
  • 1914: полковник Франц Шнецер.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

В 1889 році полк в входив до складу 48-ї піхотної бригади 24-ї піхотної дивізії, а 3-й батальйон у Коломиї підпорядковувався команданту 22-ї піхотної бригади 11-ї піхотної дивізії, а з 1890 р. — командиру 59-ї піхотної бригади 30-ї піхотної дивізії.

З 1892 року полк підпорядковувався 60-й піхотній бригаді 30-ї піхотної дивізії.

В 1914 році полк (без 1-го батальйону) входив до складу 50-ї піхотної бригади 25-ї піхотної дивізії, а 1-й батальйон підпорядковувався командиру 59-ї стрілецької бригади 30-ї стрілецької дивізії.

Однострій[ред. | ред. код]

  • Лейтенант 24-го піхотного полку
  • Мундир цугсфюрера 24-го піхотного полку

Пам'ять[ред. | ред. код]

Військовослужбовці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гуцульський полк морської піхоти та інші. Галицький Кореспондент (укр.). 27 листопада 2018. Процитовано 12 серпня 2022.
  2. ↑ k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 12 серпня 2022.
  3. ↑ Стрільці Української Галицької Армії, поховані на Янівському цвинтарі міста Львова | КП Доля (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.
Піхотні полки Спільної армії
Боснійсько-герцоговинські піхотні полки
Піхотні полки австрійського ландвера
Піхотні полки Королівського угорського гонведа
Піхотні полки Королівського хорватського домобранства
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=24-й_піхотний_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=39976524