25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
25-та окрема повітрянодесантна бригада
25 ОПДБр.png
Нарукавний знак бригади
Засновано 5 червня 1993
Країна  Україна
Вид Емблема ДШВ.svg ДШВ України
Тип БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Чисельність 2000 чоловік[1]
Пункт базування смт Гвардійське, Дніпропетровська область
Гасло «Ніхто, крім нас!»
Марш «Двадцять п'ята бригада»
Річниці 16 липня 2002
Війни/битви

Миротворчі операції:

Війна на Донбасі

Командування
Поточний
командувач
полковник
Олег Зенченко

Commons-logo.svg 25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна) у Вікісховищі
Див. також: 25-та бригада

25-та окре́ма Дніпропетро́вська пові́трянодеса́нтна брига́да (25 ОПДБр, в/ч А1126) — військове з'єднання Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Ця бригада є унікальним з'єднанням десантних військ України — лише вона здатна десантуватися парашутним способом майже у повному складі. Для цього у неї на озброєнні перебуває призначена для десантування з парашутом бронетехніка — БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9 «Нона».

Базується бригада у смт Гвардійське Дніпропетровської області.

25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна). Карта розташування: Україна
25 ОПДБр
25 ОПДБр
На карті України

Історія[ред. | ред. код]

Бойова машина десанту БМД-2 на польових заняттях. 2002
Підготовлена до десантування БМД-1 в готовності до руху
Завантаження 3-х БМД-1 зі складу 25-ої опдбр в літак Іл-76 на військовому аеродромі Мелітополь. 19 вересня 2006

Відповідно до наказу МО України від 5 травня 1993 року в місті Болград Одеської області на базі 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії почато формування 1-ї аеромобільної дивізії Збройних Сил України. На базі 217-го гвардійського парашутно-десантного полку зі складу 98 гв. ПДД формується 25-та повітряно-десантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії.

Формування бригади починав тимчасовий виконувач обов'язків першого командира 25-ї повітрянодесантної бригади — майор Мостика Василь Григорович, колишній заступник командира — начальник парашутно-десантної служби 217-го гвардійського парашутно-десантного ордена Кутузова III ступеня полку 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії.

Продовжував формування частини, призначений 24 травня 1993 на посаду командира бригади — підполковник Алещенко Іван Володимирович, перший командир 25-ї повітрянодесантної бригади.

5 червня 1993 року особовий склад 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії склав присягу на вірність народу України.

1 грудня 1993 року формування 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії було закінчено.

У період з травня по липень 2002 року 25-та повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії була передислокована в смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області.

16 липня 2002 року Президент України — Верховний головнокомандувач Збройних Сил України Кучма Л. Д. вручив 25-й повітрянодесантній бригаді Бойовий прапор. Прапор на плацу частини з рук Президента отримав 5-й командир бригади полковник Луньов Ігор Васильович.

8 листопада 2002 року наказом Міністра оборони України 25-та окрема повітрянодесантна бригада була виведена зі складу 1-ї аеромобільної дивізії та передана до складу 6-го гвардійського армійського корпусу.

Бригада отримала назву 25-та окрема Дніпропетровська повітрянодесантна бригада.

З моменту формування особовий склад 25 ОПДБр брав участь у численних навчаннях, у тому числі й міжнародного масштабу, виконував різні завдання командування.

  • 1994 рік — тактичні навчання рот з практичним десантуванням п'яти БМД-1 і 360 чоловік десанту;
  • 1995 рік — десантування парашутно-десантної роти з трьома БМД під час проведення батальйонних тактичних навчань;
  • у червні 1997 року під час візиту до 1-ї аеромобільної дивізії Міністра оборони Китайської Народної Республіки, було проведено десантування 7-ї парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону з трьома БМД-1;
  • вересень 1997 року — військовослужбовці бригади брали участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-97», під час яких було проведено практичне десантування дванадцяти БМД з літаків Іл-76;
  • травень 1998 року — участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-98»;
  • жовтень 1999 року — військовослужбовці 25-ї повітрянодесантної бригади брали участь у навчаннях «Південний редут», в ході яких десантується 460 військовослужбовців і шість БМД;
  • липень 2000 року — спільне навчання 3 парашутно-десантного батальйону з військовослужбовцями 82-ї повітрянодесантної дивізії США на Рівненському полігоні, а також десантування дев'яти БМД;
  • липень 2002 року — практичне десантування особового складу 3 парашутно-десантного батальйону бригади під час проведення батальйонного тактичного навчання. Батальйон десантувався з трьома БМД-1 з аеродрому зльоту Болград, Одеської області на незнайомий і непідготовлений майданчик приземлення поблизу смт. Гвардійське, Дніпропетровської області. На навчаннях був присутній Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Кучма Л. Д.;
  • серпень 2002 року — військовослужбовці бригади беруть участь у міжнародних навчаннях «Форпост-2002». Під час навчань проводилося десантування парашутним і посадковим способами. Дії особового складу бригади отримали високу оцінку від Міністра оборони України.
  • вересень 2006 року — участь особового складу 25 ОПДБр на навчаннях «Чисте небо-2006». Особовий склад бригади десантується на полігони Криму, Миколаївської області. За навчаннями спостерігав Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Ющенко В. А.;
  • липень 2007 року — бригада бере активну участь у проведенні широкомасштабних навчань «Артерія-2007», здійснюючи практичне десантування особового складу й техніки (на МКС-350 десантовано 2 БМД-1) на Рівненському полігоні.

Всього за період існування 25 ОПДБр з 1993 по 2008 рр. під час проведення навчань здійснено десантування парашутним способом 65 об'єктів, переважно БМД-1.

Російсько-український конфлікт[ред. | ред. код]

Революція гідності[ред. | ред. код]

28 січня 2014 року на закритій нараді в Кабміні Микола Азаров поставив завдання міністру оборони Павлу Лебедєву терміново передати до складу Внутрішніх військ два армійських з'єднання — 95-ту окрему аеромобільну бригаду (Житомир) і 25-ту окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Замість Житомирської бригади Лебедєв вирішив передати 79-й окремий аеромобільний полк (Миколаїв)[2].

Як повідомляли ЗМІ з посиланнями на Анатолія Гриценка[3][4], 19 лютого 2014 року в.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту окрему дніпропетровську повітряно-десантну бригаду та аеромобільний полк із Миколаєва[5][6][7].

Активісти на Дніпропетровщині заблокувати залізничну колію та зупинили потяг, який перевозив військових 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Поблизу залізничної станції Орлівщина 500—700 мітингувальників блокували залізничну колію, якою прямував потяг із військовими[8]. Тоді десантники 25 аеромобільної бригади почали вантажитися у вантажні автомобілі під Новомосковськом. За словами автора трансляції, десантники повідомили, що «точно потраплять у Київ», і що коли автор запитав, чи будуть солдати стріляти в людей, вони відповіли: «Якщо скажуть, то будемо»[9][10]. Колона машин 25-ї бригади ВДВ рухалася в напрямку Києва, однак одна потрапила в ДТП і перекинулася. Троє десантників загинуло, вісьмох у тяжкому стані було доправлено в реанімацію[8].

Вторгнення Росії до Криму[ред. | ред. код]

За повідомленням Анатолія Гриценка, рота десантників 25-ї бригади, чисельністю 80 осіб, ще до початку російської агресії була на планових навчаннях у Криму, у Перевальному. Не дочекавшись наказів із центру, десантники прийняли рішення прориватися на материк. Рота у повному складі, на КАМАЗах і бронетехніці, зі штатною зброєю покинула Крим. За словами Гриценка, через півострів десантників супроводжував і гарантував безпеку їхнього виходу на материк російський спецназ.[11]

В кінці березня — на початку квітня 2014 року підрозділи 1-го повітрянодесантного батальйону були висунуті в район Амвросіївки.[12]

Війна на Донбасі[ред. | ред. код]

16 квітня 2014 року — під час виконання бойового завдання в рамках АТО у місті Краматорську, бригада була заблокована сепаратистами[13][14], 6 одиниць техніки (БМД-2, БТР-Д, САУ «Нона») бригади було передано невідомим особам, які встановили на них російські прапори[15][16], після чого колона з 6 бронетранспортерів рушила у Слов'янськ. Близько 50 українських десантників перебували у актовому залі адміністрації Слов'янська. За словами заступника «народного» мера Слов'янська, вони здалися без єдиного пострілу[14]. Інша колона з 15 БМД (близько 500 десантників) була заблокована місцевими жителями у селищі Красноторка поблизу залізничного переїзду «Пчолкіне»[14][17]. Після переговорів, виконуючи наказ, який віддав командувач ПДВ України полковник Олександр Швець, ці підрозділи здали йому затвори від стрілецької зброї та повернулися до місця постійної дислокації у Дніпропетровській області[18].

17 квітня 2014 року на засіданні Верховної Ради України в.о. Президента України О. В. Турчинов оголосив про те, що бригаду буде розформовано[14][19] за боягузтво і здачу зброї. Генеральною прокуратурою України відкрито відповідне провадження[20][21].

17 квітня 2014 року. Керівник групи «Інформаційний опір» (ІО) Дмитро Тимчук прокоментував заяву в.о. президента Олександра Турчинова. За даними ІО, озвучена Турчиновим версія подій не відповідає дійсності[18][22].

18 квітня 2014 року Міністерством оборони України повідомлено про повернення двох з шести втрачених 25-ю бригадою одиниць техніки у результаті спецоперації[23][24]. Десантники, які повернулися у Гвардійське, розповіли деталі захоплення бронетехніки:

На під'їзді до Слов'янська дорогу перекрив натовп з жінок, дітей, літніх людей. Вони заблокували техніку, а з-за їх спин вийшли цивільні люди зі зброєю і кинулися роззброювати наших хлопців. Ми могли б чинити опір, але у нас був наказ не стріляти.
Оригінальний текст(рос.)
На подъезде к Славянску дорогу перекрыла толпа из женщин, детей, пожилых людей. Они заблокировали технику, а из-за их спин вышли гражданские люди с оружием и бросились разоружать наших парней. Мы могли бы сопротивляться, но у нас был приказ не стрелять.

Крім того, за словами колишнього заступника командира 25-ї бригади, цей підрозділ було укомплектовано резервістами, а за тиждень підготувати десантника неможливо. До того ж вони були з Дніпра, Харкова, Донецька, Луганська[13].

9 червня 2014 року зведена рота десантників й військовослужбовців Національної гвардії обороняла блокпост на Краматорськ. Сержант Сергій Адамьонок зазнав поранення, з поля бою на собі його виніс лейтенант Андрій Вашкур.[25]

14 червня 2014 року літак Іл-76, який заходив на посадку в луганський аеропорт, було збито терористами так званої ЛНР за допомогою російської ПЗРК «Ігла». 40 десантників та 9 членів екіпажу загинули.

31 липня 2014 батальйон 25-ї бригади намагався взяти штурмом місто Шахтарськ, внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області багато вояків загинулоРосійські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото й потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви в парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко; зниклим вважається старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович.

Змагання[ред. | ред. код]

За підсумками змагань на кращий танковий взвод України в 2018 році перемогла команда 25-ї бригади, і вона буде представляти Україну нв змаганнях Strong Europe Tank Challenge — 2019.[26]

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на 20 жовтня 2016 року, 25-та повітрянодесантна бригада втратила 134 бійця загиблими внаслідок російської агресії.[27]

Структура[ред. | ред. код]

  • HQ 25.gif Штаб та управління бригади
  • 1 pdb.png 1-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • 2 pdb.png 2-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • 3 pdb.png 3-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • взвод снайперів
  • 25BrAG.png бригадна артилерійська група
    • самохідний артиллерійский дивізіон (2С9 «Нона-С», 1В119);
    • гаубичний артиллерійский дивізіон (Д-30);
    • реактивний артиллерійский дивізіон (БМ-21 «Град»);
  • Zradn.gif зенітно-ракетний артилерійський дивізіон
  • польовий вузол зв'язку
  • 25abrec.JPG розвідувально-десантна рота
  • танкова рота
  • Isr.png інженерно-саперна рота
  • 25abcc.jpg рота РХБ захисту
  • 25abrc.jpg ремонтна рота
  • 25absc.jpg рота десантного забезпечення
  • рота матеріального забезпечення
  • 25abmc.jpg медична рота
  • 25abrange.jpg полігон
  • БПТКР (Батарея ПТКР)[джерело?]

Командувачі[ред. | ред. код]

Традиції[ред. | ред. код]

Девіз[ред. | ред. код]

Девіз 25 опдбр «Ніхто, крім нас!» веде своє походження зі слів легендарного Командувача повітряно-десантними військами генерала армії Маргелова В. П., які він висловив після масштабних навчань «Двіна»[ru] у березні 1970 року, які згодом стали девізом Повітрянодесантних військ СРСР. З 1993 року він став девізом 1 аемд, а з 1999 року — Аеромобільних військ України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Танины война и мир(рос.)
  2. Під покровом ночі готується злочин: передача армійських десантників до складу Внутрішніх військ МВС Захарченка
  3. Армія з народом, усі питали й напружено чекали? Дочекалися.
  4. Гриценко: Міністр оборони віддав наказ залучити військових
  5. В.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту окрему дніпропетровську повітряно-десантну бригаду
  6. Лебедєв наказав перекинути до Києва десантників з Дніпропетровська та аеромобільний полк із Миколаєва
  7. Начальник Генштаба Ильин по приказу Лебедева бросил армию против Майдана. Такие шифрограммы поступили командующим 25-й отдельной воздушно-десантной бригадой (Днепропетровск), 79-й отдельной воздушно-десантной бригадой (Николаев), 73-м морским центром спецназначения (Очаков) и 1-й отдельной бригадой морской пехоты
  8. а б Дніпропетровські активісти заблокували потяг із десантниками. Протестувальники відчепили вагони від локомотиву
  9. Дніпропетровські десантники, яких не пустили у Київ пересідають на вантажні автомобілі, — трансляція
  10. Проти Майдану поставлять 1,5 тис. десантників, 400 морпехів і спецназівців. Найближчим часом скорше всього буде зачистка
  11. Гриценко захоплюється десантниками, які місяць тому мали розганяти Майдан. espreso.tv. Процитовано 2018-08-02. 
  12. Цензор.НЕТ. Пам'яті справжнього офіцера. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-01-04. 
  13. а б Против кого применять оружие, если там были женщины и дети? // Вести, Приднепровье. Ярослав Маркин, 18 апреля 2014 8:32
  14. а б в г Колонна чемоданов без ручек. Репортаж из Краматорска и Славянска // Илья Азар, специальный корреспондент сайта «Эхо Москвы». 17 апреля 2014, 14:41
  15. БМД під російськими прапорами увійшли в Слов'янськ
  16. Бес, Фикс, Роман и голубоглазый. «Зеленые человечки» сняли маски. Кто под ними оказался // Павел КАНЫГИН. Новая газета № 42 от 18 апреля 2014
  17. У Краматорську місцеві жителі заблокували українську військову техніку (фото додаються)
  18. а б Тимчук: Десантники не здавали зброю екстремістам // uapress, Илья Скибинский 17 квітня 2014, 12:33]
  19. Олександр Турчинов доручив розформувати 25 повітряно-десантну бригаду, військові якої проявили боягузтво та здали зброю
  20. За здачу зброї десантниками у Краматорську відкрито провадження
  21. Турчинов: підрозділ, який здав зброю під Краматорськом, розформують (ВІДЕО) // uapress, Саша Юрчук 17 квітня 2014, 10:29
  22. Тимчук запевняє, що військові у Краматорську не здавали зброю сепаратистам // 17 квітня 2014, 14:07
  23. Десантники відбили у екстремістів два захоплених БМД // Hromadske.tv. П'ятниця, 18 квітня 2014
  24. Міністерство оборони України. В рамках спецоперації десантники вилучили у екстремістів дві захоплених БМД
  25. http://helpua.info/novini-2/za-vryatovane-zhittya-spasibi-komandiru/
  26. Визначено кращий танковий взвод України!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-08. Процитовано 9 вересня 2018. 
  27. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 2016-12-31. 

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]