25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
25-та окрема повітрянодесантна бригада
25ОПДБр.png
Нарукавний знак бригади, 2019 рік
Засновано 5 червня 1993
Країна  Україна
Вид Емблема ДШВ.svg ДШВ України
Тип БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Чисельність бригада
Пункт базування смт Гвардійське, Дніпропетровська область
Гасло «Ніхто, крім нас!»
Марш «Двадцять п'ята бригада»
Війни/битви

Миротворчі операції:

Війна на Донбасі

Командування
Поточний
командувач
полковник
Олег Зенченко

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

25-та окре́ма Дніпропетро́вська пові́трянодеса́нтна брига́да (25 ОПДБр, в/ч А1126, пп В0440) — військове з'єднання Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Базується бригада у смт Гвардійське Дніпропетровської області.

Ця бригада є унікальним з'єднанням десантних військ України — лише вона здатна десантуватися парашутним способом майже у повному складі. Для цього у неї на озброєнні перебуває призначена для десантування з парашутом бронетехніка — БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9 «Нона».

25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна). Карта розташування: Україна
25 ОПДБр
25 ОПДБр
На карті України

Історія[ред. | ред. код]

Відповідно до наказу МО України від 5 травня 1993 року в місті Болград Одеської області на базі 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії почато формування 1-ї аеромобільної дивізії Збройних Сил України. На базі 217-го гвардійського парашутно-десантного полку зі складу 98 гв. ПДД формується 25-та повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії.

Формування бригади починав тимчасовий виконувач обов'язків першого командира 25-ї повітрянодесантної бригади — майор Мостика Василь Григорович, колишній заступник командира — начальник парашутно-десантної служби 217-го гвардійського парашутно-десантного ордена Кутузова III ступеня полку 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії.

Продовжував формування частини, призначений 24 травня 1993 на посаду командира бригади — підполковник Алещенко Іван Володимирович, перший командир 25-ї повітрянодесантної бригади.

5 червня 1993 року особовий склад 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії склав присягу на вірність народу України.

1 грудня 1993 року формування 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії було закінчено.

У період з травня по липень 2002 року 25-та повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії була передислокована в смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області.

16 липня 2002 року Президент України — Верховний головнокомандувач Збройних сил України Леонід Кучма вручив 25-й повітрянодесантній бригаді Бойовий прапор. Прапор на плацу частини з рук Президента отримав 5-й командир бригади полковник Луньов Ігор Васильович.

8 листопада 2002 року наказом Міністра оборони України 25-та окрема повітрянодесантна бригада була виведена зі складу 1-ї аеромобільної дивізії та передана до складу 6-го гвардійського армійського корпусу.

Бригада отримала назву 25-та окрема Дніпропетровська повітрянодесантна бригада.

З моменту формування особовий склад 25 ОПДБр брав участь у численних навчаннях, у тому числі й міжнародного масштабу, виконував різні завдання командування.

  • 1994 рік — тактичні навчання рот з практичним десантуванням п'яти БМД-1 і 360 чоловік десанту;
  • 1995 рік — десантування парашутно-десантної роти з трьома БМД під час проведення батальйонних тактичних навчань;
  • у червні 1997 року під час візиту до 1-ї аеромобільної дивізії Міністра оборони Китайської Народної Республіки, було проведено десантування 7-ї парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону з трьома БМД-1;
  • вересень 1997 року — військовослужбовці бригади брали участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-97», під час яких було проведено практичне десантування дванадцяти БМД з літаків Іл-76;
  • травень 1998 року — участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-98»;
  • жовтень 1999 року — військовослужбовці 25-ї повітрянодесантної бригади брали участь у навчаннях «Південний редут», в ході яких десантується 460 військовослужбовців і шість БМД;
  • липень 2000 року — спільне навчання 3 парашутно-десантного батальйону з військовослужбовцями 82-ї повітрянодесантної дивізії США на Рівненському полігоні, а також десантування дев'яти БМД;
  • липень 2002 року — практичне десантування особового складу 3 парашутно-десантного батальйону бригади під час проведення батальйонного тактичного навчання. Батальйон десантувався з трьома БМД-1 з аеродрому зльоту Болград, Одеської області на незнайомий і непідготовлений майданчик приземлення поблизу смт. Гвардійське, Дніпропетровської області. На навчаннях був присутній Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Кучма Л. Д.;
  • серпень 2002 року — військовослужбовці бригади беруть участь у міжнародних навчаннях «Форпост-2002». Під час навчань проводилося десантування парашутним і посадковим способами. Дії особового складу бригади отримали високу оцінку від Міністра оборони України.
  • вересень 2006 року — участь особового складу 25 ОПДБр на навчаннях «Чисте небо-2006». Особовий склад бригади десантується на полігони Криму, Миколаївської області. За навчаннями спостерігав Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Ющенко В. А.;
  • липень 2007 року — бригада бере активну участь у проведенні широкомасштабних навчань «Артерія-2007», здійснюючи практичне десантування особового складу й техніки (на МКС-350 десантовано 2 БМД-1) на Рівненському полігоні.

Всього за період існування 25 ОПДБр з 1993 по 2008 рр. під час проведення навчань здійснено десантування парашутним способом 65 об'єктів, переважно БМД-1.

Революція гідності[ред. | ред. код]

28 січня 2014 року на закритій нараді в Кабміні Микола Азаров поставив завдання міністру оборони Павлу Лебедєву терміново передати до складу Внутрішніх військ два армійських з'єднання — 95-ту окрему аеромобільну бригаду (Житомир) і 25-ту окрему Дніпропетровську повітрянодесантну бригаду. Замість Житомирської бригади Лебедєв вирішив передати 79-й окремий аеромобільний полк (Миколаїв)[1].

Як повідомляли ЗМІ з посиланнями на Анатолія Гриценка[2][3], 19 лютого 2014 року в.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту бригаду та 79-ту аеромобільну бригаду із Миколаєва[4][5][6].

Активісти на Дніпропетровщині заблокувати залізничну колію та зупинили потяг, який перевозив військових 25-ї бригади. Поблизу залізничної станції Орлівщина 500—700 мітингувальників блокували залізничну колію, якою прямував потяг із військовими[7]. Тоді десантники бригади почали вантажитися у вантажні автомобілі під Новомосковськом. За словами автора трансляції, десантники повідомили, що «точно потраплять у Київ», і що коли автор запитав, чи будуть солдати стріляти в людей, вони відповіли: «Якщо скажуть, то будемо»[8][9]. Колона машин 25-ї бригади ВДВ рухалася в напрямку Києва, однак одна потрапила в ДТП і перекинулася. Троє десантників загинуло, вісьмох у тяжкому стані було доправлено в реанімацію[7].

Вторгнення Росії до Криму[ред. | ред. код]

За повідомленням Анатолія Гриценка, рота десантників 25-ї бригади, чисельністю 80 осіб, ще до початку російської агресії була на планових навчаннях у Криму, у Перевальному. Не дочекавшись наказів із центру, десантники прийняли рішення прориватися на материк. Рота у повному складі, на КамАЗах і бронетехніці, зі штатною зброєю покинула Крим. За словами Гриценка, через півострів десантників супроводжував і гарантував безпеку їхнього виходу на материк російський спецназ.[10]

В кінці березня — на початку квітня 2014 року підрозділи 1-го повітрянодесантного батальйону були висунуті в район Амвросіївки.[11]

Війна на Донбасі[ред. | ред. код]

16 квітня 2014 року — під час виконання бойового завдання в рамках АТО у місті Краматорську, бригада була заблокована сепаратистами[12][13], 6 одиниць техніки (БМД-2, БТР-Д, САУ «Нона») бригади було передано невідомим особам, які встановили на них російські прапори[14][15], після чого колона з 6 бронетранспортерів рушила у Слов'янськ. Близько 50 українських десантників перебували у актовому залі адміністрації Слов'янська. За словами заступника «народного» мера Слов'янська, вони здалися без єдиного пострілу[13]. Інша колона з 15 БМД (близько 500 десантників) була заблокована місцевими жителями у селищі Красноторка поблизу залізничного переїзду «Пчолкіне»[13][16]. Після переговорів, виконуючи наказ, який віддав командувач ПДВ України полковник Олександр Швець, ці підрозділи здали йому затвори від стрілецької зброї та повернулися до місця постійної дислокації у Дніпропетровській області[17].

17 квітня 2014 року на засіданні Верховної Ради України в.о. Президента України О. В. Турчинов оголосив про те, що бригаду буде розформовано[13][18] за боягузтво і здачу зброї. Генеральною прокуратурою України відкрито відповідне провадження[19][20].

17 квітня 2014 року керівник групи «Інформаційний опір» (ІО) Дмитро Тимчук прокоментував заяву в.о. президента Олександра Турчинова. За даними ІО, озвучена Турчиновим версія подій не відповідає дійсності[17][21].

18 квітня 2014 року Міністерством оборони України повідомлено про повернення двох з шести втрачених 25-ю бригадою одиниць техніки у результаті спецоперації[22][23]. Десантники, які повернулися у Гвардійське, розповіли деталі захоплення бронетехніки:

На під'їзді до Слов'янська дорогу перекрив натовп з жінок, дітей, літніх людей. Вони заблокували техніку, а з-за їх спин вийшли цивільні люди зі зброєю і кинулися роззброювати наших хлопців. Ми могли б чинити опір, але у нас був наказ не стріляти.
Оригінальний текст (рос.)
На подъезде к Славянску дорогу перекрыла толпа из женщин, детей, пожилых людей. Они заблокировали технику, а из-за их спин вышли гражданские люди с оружием и бросились разоружать наших парней. Мы могли бы сопротивляться, но у нас был приказ не стрелять.

Крім того, за словами колишнього заступника командира 25-ї бригади, цей підрозділ було укомплектовано резервістами, а за тиждень підготувати десантника неможливо. До того ж вони були з Дніпра, Харкова, Донецька, Луганська[12].

9 червня 2014 року зведена рота десантників й військовослужбовців Національної гвардії обороняла блокпост на Краматорськ. Сержант Сергій Адамьонок зазнав поранення, з поля бою на собі його виніс лейтенант Андрій Вашкур.[24]

14 червня 2014 року літак Іл-76, який заходив на посадку в луганський аеропорт, було збито терористами так званої ЛНР за допомогою російської ПЗРК «Ігла». 40 десантників та 9 членів екіпажу загинули.

31 липня 2014 батальйон 25-ї бригади намагався взяти штурмом місто Шахтарськ, внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області багато вояків загинуло. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото й потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви в парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко; зниклим вважається старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович.

Бої 2019[ред. | ред. код]

На початку 2019 року бригада вирушила в зону бойових дій. Тримала позиції на Луганщині.[25]

16 серпня 2019 року бригада повернулася на ротацію в ППД із зони бойових дій. Бригада там провела понад сім місяців. Було залучено порядка 1000 бійців.[25]

Змагання[ред. | ред. код]

За підсумками змагань на кращий танковий взвод України в 2018 році перемогла команда 25-ї бригади,[26] і вона буде представляти Україну на змаганнях Strong Europe Tank Challenge — 2019.[27]

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на 20 жовтня 2016 року, 25-та повітрянодесантна бригада втратила 134 бійця загиблими внаслідок російської агресії.[28]

Структура[ред. | ред. код]

Нарукавні знаки бригади, 2000-ні
управління
БРАГ
розвідрота
медрота
  • Штаб та управління бригади
  • 1-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • 2-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • 3-й парашутно-десантний батальйон (БМД, БТР-Д, БТР);
  • взвод снайперів
  • бригадна артилерійська група
    • самохідний артилерійський дивізіон (2С9 «Нона-С», 1В119);
    • гаубичний артилерійський дивізіон (Д-30);
    • реактивний артилерійський дивізіон (БМ-21 «Град»);
    • батарея ПТРК[джерело?]
  • зенітно-ракетний артилерійський дивізіон
  • польовий вузол зв'язку
  • розвідувально-десантна рота
  • танкова рота
  • інженерно-саперна рота
  • рота РХБ захисту
  • ремонтна рота
  • рота десантного забезпечення
  • рота матеріального забезпечення
  • медична рота
  • полігон

Командування[ред. | ред. код]

Командувачі

Заступники

  • (2019) в.о. Ігор Чорнобай[25]

Традиції[ред. | ред. код]

16 липня 2002 року бригаді присвоєно почесну назву «Дніпропетровська».[29]

Девіз[ред. | ред. код]

Девіз 25 опдбр «Ніхто, крім нас!» веде своє походження зі слів легендарного Командувача повітряно-десантними військами генерала армії Василя Маргелова, які він висловив після масштабних навчань «Двіна»[ru] у березні 1970 року, які згодом стали девізом Повітрянодесантних військ СРСР. З 1993 року він став девізом 1 АеМД, а з 1999 року — Аеромобільних військ України.

Вшанування[ред. | ред. код]

Нагороджені[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під покровом ночі готується злочин: передача армійських десантників до складу Внутрішніх військ МВС Захарченка
  2. Армія з народом, усі питали й напружено чекали? Дочекалися.
  3. Гриценко: Міністр оборони віддав наказ залучити військових
  4. В.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту окрему дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Архів оригіналу за 10 квітень 2014. Процитовано 17 квітень 2014. 
  5. Лебедєв наказав перекинути до Києва десантників з Дніпропетровська та аеромобільний полк із Миколаєва
  6. Начальник Генштаба Ильин по приказу Лебедева бросил армию против Майдана. Такие шифрограммы поступили командующим 25-й отдельной воздушно-десантной бригадой (Днепропетровск), 79-й отдельной воздушно-десантной бригадой (Николаев), 73-м морским центром спецназначения (Очаков) и 1-й отдельной бригадой морской пехоты
  7. а б Дніпропетровські активісти заблокували потяг із десантниками. Протестувальники відчепили вагони від локомотиву
  8. Дніпропетровські десантники, яких не пустили у Київ пересідають на вантажні автомобілі, — трансляція
  9. Проти Майдану поставлять 1,5 тис. десантників, 400 морпехів і спецназівців. Найближчим часом скорше всього буде зачистка
  10. Гриценко захоплюється десантниками, які місяць тому мали розганяти Майдан. espreso.tv. Процитовано 2018-08-02. 
  11. Цензор.НЕТ. Пам'яті справжнього офіцера. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-01-04. 
  12. а б Против кого применять оружие, если там были женщины и дети? // Вести, Приднепровье. Ярослав Маркин, 18 апреля 2014 8:32
  13. а б в г Колонна чемоданов без ручек. Репортаж из Краматорска и Славянска // Илья Азар, специальный корреспондент сайта «Эхо Москвы». 17 апреля 2014, 14:41
  14. БМД під російськими прапорами увійшли в Слов'янськ. Архів оригіналу за 18 квітень 2014. Процитовано 17 квітень 2014. 
  15. Бес, Фикс, Роман и голубоглазый. «Зеленые человечки» сняли маски. Кто под ними оказался // Павел КАНЫГИН. Новая газета № 42 от 18 апреля 2014
  16. У Краматорську місцеві жителі заблокували українську військову техніку (фото додаються)
  17. а б Тимчук: Десантники не здавали зброю екстремістам // uapress, Илья Скибинский 17 квітня 2014, 12:33]
  18. Олександр Турчинов доручив розформувати 25 повітряно-десантну бригаду, військові якої проявили боягузтво та здали зброю. Архів оригіналу за 20 квітень 2014. Процитовано 17 квітень 2014. 
  19. За здачу зброї десантниками у Краматорську відкрито провадження. Архів оригіналу за 29 квітень 2014. Процитовано 17 квітень 2014. 
  20. Турчинов: підрозділ, який здав зброю під Краматорськом, розформують (ВІДЕО) // uapress, Саша Юрчук 17 квітня 2014, 10:29
  21. Тимчук запевняє, що військові у Краматорську не здавали зброю сепаратистам // 17 квітня 2014, 14:07
  22. Десантники відбили у екстремістів два захоплених БМД Архівовано 19 квітень 2014 у Wayback Machine. // Hromadske.tv. П'ятниця, 18 квітня 2014
  23. Міністерство оборони України. В рамках спецоперації десантники вилучили у екстремістів дві захоплених БМД
  24. http://helpua.info/novini-2/za-vryatovane-zhittya-spasibi-komandiru/
  25. а б в Кожен чекав свого героя: як з передової зустрічали бійців 25-ї бригади ЗСУ. 5 канал (uk-UK). Процитовано 2019-10-02. 
  26. Найкращі танкісти Збройних Сил України проходять службу в лавах 25-ї окремої Дніпровської повітрянодесантної бригади ДШВ (фото + відео). Десантно-штурмові війська (uk). 2018-09-08. Процитовано 2019-09-15. 
  27. Визначено кращий танковий взвод України!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-08. Процитовано 9 вересня 2018. 
  28. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 2016-12-31. 
  29. Указ Президента України Про присвоєння почесного найменування "Дніпропетровська" 25 окремій повітрянодесантній бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-09-18. 

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]