29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)
29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (1-я русская)
RONApatch.png

Герб дивізії
На службі 1 серпня 1944 — вересень 1944
Країна Flag of the German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність Піхота
Вид Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен СС
Чисельність Дивізія
Гасло Meine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битви Друга світова війна
Варшавське повстання 1944 року[1]
Словацьке національне повстання
Командири
Визначні
командири
Б. В. Камінський
К. П. Воскобойнік
Кристоф Дим
Генрих Юрс

Commons-logo.svg 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) у ВікіСховищі

29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) (нім. Waffen-Grenadier Division der SS (russische Nr. 1) — колабораційне тактичне з'єднання Ваффен-СС укомплектоване вояками Російської Визвольної Народної Армії (РОНА) сформоване наприкінці Другої Світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

Восени 1941 року внаслідок швидкого просування німецьких військ територіями СРСР, було окуповано Орловську та Брянську області. На окупованих теренах в районі 2-ї танкової армії Вермахту німцями було санкціоновано утворення Локотського району, невдовзі розширеного до округу. Ці територіальні формації відоміші в історії під назвою Локотська республіка. Збройні сили Локотської республіки отримали назву «Російська Визвольна Народна Армія» (РОНА). РОНА була укомплектована етнічними росіянами, що мали антирадянські погляди та солдатами-червоноармійцями, котрі опинились в оточенні німецьких військ. З 1942 року РОНА почала проводити мобілізацію до своїх лав не на добровільних, а на примусових засадах. На початок 1943 РОНА нараховувала у своєму складі 5 стрілецьких полків і ряд окремих з'єднань, поміж яких і бронедевізіон. Загальна чисельність РОНА на той час сягала 12 000 воїнів. Хоча головним завданням РОНА була боротьба з партизанами, окремі її частини брали участь у боях із Червоною армією.[2]

Переформатування у дивізію[ред.ред. код]

В серпні 1943 року після початку відступу німецьких військ РОНА було перекинуто до Вітебської області Білорусі, де вона отримала поповнення білоруськими поліцейськими та взяла участь в ряді антирадянських операцій. Незабаром РОНА була включена до складу Ваффен-СС як штурмова бриагада, з подальшим розгортанням у гренадерську дивізію СС.

Придушення Варшавського повстання[ред.ред. код]

1 серпня 1944 року у Варшаві піднімається антинацистське повстання, за збігом обставин того ж дня очільник РОНА Броніслав Камінський отримує підвищення до генерал-майора Ваффен-СС. Німецьке командування відправляє дивізію СС «РОНА» на придушення повстання. Дивізія брала участь у придушенні повстання в районі Охота і проявила надзвичайну жорстокість.[3][4] Саме РОНА Камінського, разом із добірними частинами СС, по звірячому придушили повстання і знищили Варшаву у серпні 1944 р. Довгі роки радянська і польська комуністична пропаганда, а нині польська екстремістсько-шовіністична преса, свідомо перекручують факти і приписують ці злочини дивізії «Галичина». За вказівкою командувача каральних сил генерала СС Е. фон дем Бах Залєвського, Камінського було розстріляно через непослух і звірства вояків РОНА.[5]

Після страти Камінського[ред.ред. код]

Новим командиром 29-та гренадерської дивізії СС «РОНА» став бригадефюрер СС, генерал-майор Ваффен-СС Кристоф Дим, а заступником лишився полковник РОНА ваффен-оберштумбаннфюрер СС Георгій Белай. Залишки вояків дивізії були відправлені на придушення Словацького національного повстання. Вже у листопаді 1944 році колишні вояки 29-та гренадерської дивізії СС «РОНА» були влиті до 1-ї дивізії РОА під керівництвом Власова, незважаючи на протести останнього.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]