29-та гренадерська дивізія СС «Італія» (1-ша італійська)
| 29-та гренадерська дивізія СС «Італія» (1-ша італійська) 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1) | |
|---|---|
Емблема гренадерської дивізії СС «Італія» | |
| Засновано | 1945 |
| Країна | |
| Належність | |
| Вид | |
| Тип | Гренадери |
| Чисельність | гренадерська дивізія |
| У складі | Група армій «C» |
| Гасло | Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність») |
| Війни/битви | |
| Розпущено | 1945 |
| Командування | |
| Визначні командувачі | СС-оберфюрер Ервін Чоппе |
29-та гренадерська дивізія СС «Італія» (1-ша італійська) (нім. 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1)[Прим. 1] — з'єднання, гренадерська дивізія в складі військ Ваффен-СС Третього Рейху. Дивізія була сформована під номером 29, як і колишня 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська), що зазнала серйозних втрат під час придушення Варшавського повстання і була розформована у вересні 1944 року.
8 вересня 1943 року Королівство Італія підписало сепаратне перемир'я із союзниками у невеличкому італійському селищі Кассіблі (Сиракуза, Сицилія) про беззастережну капітуляцію італійських збройних сил. У відповідь німецька армія та Ваффен-СС роззброїли італійські війська, якщо вони не воювали на боці нацистської Німеччини. 23 вересня 1943 року була заснована нова Італійська Соціальна Республіка під орудою диктатора Беніто Муссоліні. 2 жовтня 1943 року Генріх Гіммлер та Готтлоб Бергер розробили «Програму розгортання італійських сил ополчення Ваффен-СС» (нім. Programm zur Aufstellung der italienischen Milizeinheiten durch die Waffen-SS), яку схвалили Адольф Гітлер та Беніто Муссоліні.
У жовтні 1943 року 15 000 італійських добровольців розпочали навчання на полігоні Мюнзінген, але 9 000 з них були визнані непридатними та звільнені для подальшого проходження служби в поліцейських частинах, Чорних бригадах або для трудової служби[1].
23 листопада 1943 року 13 батальйонів ополчення присягнули на вірність перед тим, як їх перевели до Навчального штабу СС в Італії. Підрозділом командував СС-обергрупенфюрер Карл Вольфф, і він називався Італійський добровольчий легіон СС, але невдовзі був перейменований на 1-шу штурмову бригаду Італійського добровольчого легіону.
У квітні 1944 року три батальйони італійських добровольців доволі успішно протистояли союзникам в боях за утримання плацдармів в Анціо та Неттуно, за що Генріх Гіммлер 3 травня 1944 року дозволив їм носити руни СС на чорному, а не на червоному, та бути повністю інтегрованими до складу Ваффен СС. Особовий склад підрозділу «Вендетти» під командуванням колишнього підполковника «чорносорочечників» Дельї Одді особливо відзначилися, відбивши рішучі спроби 3-ї американської піхотної дивізії опанувати їхні позиції та захопивши низку американських полонених.
7 вересня 1944 року формування перейменували на гренадерську бригаду Ваффен-СС (італійську № 1) під командуванням командира корпусу «Ломбардія» групи армій «C». До грудня 1944 року у складі з'єднання налічувалося 15 000 осіб. Навесні 1945 року дивізія під командуванням Ервіна Чоппе як бойова група «Бінц» воювала проти французьких частин у Ломбардії та партизанів у П'ємонті. 30 квітня 1945 року дивізія здалася американським військам у Горгонзолі в Ломбардії.
- 81-й ваффен-гренадерський полк СС (81 Reggimento Fanteria delle SS)
- 1-й ваффен-гренадерський батальйон
- 2-й ваффен-гренадерський батальйон «Неттуно» (раніше «Vendetta»)
- 3-й ваффен-гренадерський батальйон
- 82-й ваффен-гренадерський полк СС (82 Reggimento Fanteria delle SS)
- 1-й ваффен-гренадерський батальйон
- 2-й ваффен-гренадерський батальйон
- 3-й ваффен-гренадерський батальйон
- 29-й ваффен-артилерійський полк СС (29 Reggimento Artiglieria SS)
- 1-й артилерійський дивізіон
- 2-й артилерійський батальйон
- 29-й розвідувальний батальйон «Дебіца» (фузилерів)
- 29-й протитанковий батальйон
- 29-та інженерна рота СС (піонерів)
- 29-та рота зв'язку СС
- Резервний батальйон СС
- Офіцерський батальйон
- СС-оберфюрер Константін Гельдманн (нім. Constantin Heldmann) (10 лютого — ? 1945);
- СС-оберфюрер Ервін Чоппе (нім. Erwin Tzschoppe) (? 1945 — 30 квітня 1945).
- Італія (лютий — квітень 1945).
Форма дивізії відрізнялася тим, що солдати носили петлиці з рунами СС не на чорному, а на червоному тлі, на лівому рукаві орел тримав не свастику, а фасції. Емблемою дивізії також були фасції, хоч і в дещо зміненому в порівнянні зі звичайним видом[1].
- Список дивізій Ваффен-СС
- 34-та добровольча гренадерська дивізія «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська)
- 23-тя гірська дивізія СС «Кама» (2-га хорватська)
- Капітуляція Італії
- Операція «Дуб»
- 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)
- Іноземні формування Ваффен-СС
- Виноски
- ↑ З листопада по грудень 1943 — Італійський добровольчий союз/ легіон СС «Італія» (нім. Italienische-Freiwilligen-Verband / Legione SS Italia
з грудня 1943 по березень 1944 — 1-ша штурмова бригада Італійського добровольчого легіону (нім. 1. Sturmbrigade Italienische Freiwilligen Legion)
з березня по червень 1944 — 1-ша штурмова бригада «Італійський добровольчий легіон» (нім. I. Sturmbrigade "Italienische-Freiwilligen-Legion")
з червня по вересень 1944 — 9-та гренадерська бригада Ваффен-СС (1-ша італійська) (нім. 9. Waffen-Grenadier-Brigade der SS (italienische Nr. 1)
- Джерела
- R. Landwehr. Italian volunteers of the Waffen-SS: 24. Waffen-Gebirgs-(Karstjaeger) Division der SS and 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1). — Siegrunen, 1987. — 30 p.
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5(рос.)
- Guerra, N (2014) I volontari italiani nelle Waffen-SS. Pensiero politico, formazione culturale e motivazioni al volontariato. Solfanelli Editore, Chieti. (https://www.academia.edu/6392213/I_volontari_italiani_nelle_Waffen-SS._Pensiero_politico_formazione_culturale_e_motivazioni_al_volontariato [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]).
- Guerra, N (2013) «„La guerra è una brutta bestia e non andrebbe mai fatta, ci si trova sotto le bombe con la paura di morire e ci si trova in postazione per ammazzare“. La guerra e la morte: il destino nell'esperienza dei volontari italiani nelle Waffen-SS», Chronica Mundi — Volume 6-8, (https://www.academia.edu/5686730/_La_guerra_e_una_brutta_bestia_e_non_andrebbe_mai_fatta_ci_si_trova_sotto_le_bombe_con_la_paura_di_morire_e_ci_si_trova_in_postazione_per_ammazzare_._La_guerra_e_la_morte_il_destino_nellesperienza_dei_volontari_italiani_nelle_Waffen-SS [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.]).
- 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1). на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014. (англ.)
- 29th Waffen Grenadier Division of the SS. на desertwar.net. (англ.)
- 29.Waffen-Grenadier-Division der SS (ital.Nr.1). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 5 січня 2014. (англ.)
- 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 5 січня 2014. (нім.)
- 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr.1). на okh.it. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2014. (італ.)
- The 29th Waffen Divisionen der SS (Italianishe Nr. 1) [Архівовано 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (Italienische Nr.1)
- I volontari italiani nelle Waffen-SS [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]
