2B1Q

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Двобінарний, одночетвертинний (2B1Q) — код з чотирма рівнями сигналу для кодування даних. Лінійний код, який використовується в U-інтерфейсі базової швидкості цифрової мережі з інтегрованими послугам (ISDN) і високошвидкісної цифрової абонентської лінії (HDSL) [1].

Принцип дії[ред. | ред. код]

2B1Q — це схема чотирирівневої амплітудно-імпульсної модуляції (PAM-4) без надлишковости, яка відображає два біти (2B) в один четвертинний символ (1Q). Конкуруючою технікою кодування в U-інтерфейсі базової швидкості ISDN, яка в основному використовується в Європі, є 4B3T. Щоб мінімізувати розповсюдження помилок, пари бітів (дібіти) призначаються рівням напруги відповідно до коду Грея таким чином:

Dibit Рівень сигналу
10 +450 mV
11 +150 mV
01 −150 mV
00 −450 mV

Якщо напруга неправильно зчитується як суміжний рівень, це спричиняє лише 1-бітову помилку в декодованих даних. Код 2B1Q не збалансований за постійним струмом.

Кожні два біти (2В) передаються за один такт сигналом, що має чотири стани (1Q). Парі біт 00 відповідає потенціал -2,5 В; парі біт 01 - потенціал -0,833 В; парі 11 - потенціал +0,833 В; а парі 10 - потенціал +2,5 В. При цьому способі кодування потрібні додаткові заходи, пов'язаними з довгими послідовностями однакових пар бітів, бо при цьому сигнал перетворюється в постійну складову. Кодом 2B1Q однією лінією можна передавати дані в два рази швидше, ніж за допомогою коду AMI або NRZI. Потужність передавача повинна бути вищою, щоб чотири рівні чітко розрізнялися приймачем на тлі перешкод.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Whitham D. Reeve (1995). Subscriber Loop Signaling and Transmission Handbook. IEEE Telecommunications Handbook Series (IEEE Press). ISBN 0780304403.