Перейти до вмісту

3-тя бригада оперативного призначення НГ (Україна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 3-тя бригада.
3-тя бригада оперативного призначення
Нарукавний знак бригади
Засновано11 червня 2014
Країна Україна
Належність МВС
Вид Національна гвардія
У складі
 2 КНГУ
БазуванняХарків
ПрізвиськаСпартан
Оборонецьполковник
Петро Болбочан
ГаслоОб нас ламається ворог
Війни/битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
ВебсайтСайт бригади Спартан
Командування
Командир бригадиполковник Хільченко Олексій Васильович
Медіафайли на Вікісховищі

3-тя бригада оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» (3 БрОП, в/ч 3017) — військове формування Національної гвардії України. Входить до складу 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Бригада сформована вже після початку російської агресії, влітку 2014 року. Взимку 2015 року підрозділи бригади воювали під Дебальцевим. Воювала також в районі с. Кримське, під Маріуполем та Попасною.

З початку повномасштабного вторгнення підрозділи бригади обороняли місто Харків. Брали участь в контрнаступальній операції на Слобожанщині восени, у боях за Бахмут взимку. У рамках рекрутингової кампанії «Гвардія наступу» у 2023 році бригада отримала назву «Спартан».

Бригаді присвоєно ім'я Петра Болбочана — військового діяча УНР.

Історія

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014)

В кінці лютого 2014 року Росія розпочала військову агресію проти України, вторгшись до Криму та анексувавши його. В Україні почалася часткова мобілізація.

Докладніше: Хвилі мобілізації в Україні (2014—2015)

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Українська влада почала створення військових частин: батальйонів територіальної оборони в кожній області України під командуванням Міністерства оборони, підрозділів Національної гвардії і спеціальної міліції під командуванням Міністерства внутрішніх справ.

Докладніше: Війна на сході України

Створення

[ред. | ред. код]

Бригада створена наказом МВС від 11.06.2014 № 554.[1] Вона формувалася в Харківській області,[2] і комплектування особового складу відбувалося до жовтня 2014 року.[1]

Бригада брала участь в боях за Дебальцеве, де втратила 4 осіб загиблими.[2] Під час боїв за Дебальцеве в полон потрапив медик Орест Петришин.[3][4][5][6]

Станом на червень 2016 року бригада несла службу на блокпостах другої лінії в Луганській області.[2]

27 вересня 2017 року розрахунок зведеної зенітно-артилерійської батареї військової частини 3017 став переможцем змагань на кращий розрахунок ЗУ-23-2 між різними родами військ Збройних Сил України, хоч і брав участь у змаганнях поза конкурсом.[7]

На початку вересня 2018 року в містечку бригади запрацював новий тренінговий комплекс з «Team Building».[8]

За період війни на сході основними гарячими точками для бригади стали Дебальцеве, Кримське, Маріуполь та Попасна.[1]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

З початку російського вторгнення в Україну 2022 року бригада брала участь в оборонних боях за Харків. Так, в перший день широкомасштабного вторгнення та оборони міста Харкова, бригадою було знищено 4 російські танки на Харківській окружній дорозі, а також літак Су-25, пілота якого було взято в полон.[9] Бригада обороняла три виїзди з міста: на П'ятихатки, на Циркуни й на Вовчанськ.[10] Згодом брала участь у звільненні сіл Мала Рогань, Циркуни та селища Кутузівка поблизу Харкова.[9][11] В ході боїв бійці бригади ліквідували близько 2 рот російських військовослужбовців, 2 танки, 8 БМП, 2 установки ЗУ-23-2, 22 автомобілі та реактивну систему залпового вогню.[9][12]

Бригада брала участь в контрнаступальній операції на Слобожанщині восени 2022 року. У вересні брали участь у боях у Дергачівському районі: за Слатине, Козачу Лопань, Дементіївку.[10]

На березень 2023 року підрозділи бригади брали участь у боях за Бахмут.[10]

У рамках рекрутингової кампанії «Гвардія наступу» у 2023 році отримала назву «Спартан».[11][9]

На 2023 рік підрозділи бригади обороняли місто Харків, діяли у Харківській та Луганській областях, тримали оборону в районі Торецька на Донеччині.[9]

В жовтні 2024 бригада повідомила, що вони знищили 3 БМП. За допомогою OSINT було встановлено, що бій відбувся в районі села Журавлівка Білгородської області.[13]

У листопаді 2024 року бригада була розгорнута під Запоріжжям, там очікувався російський наступ.[14]

В квітні 2025 року бригада увійшла до складу 2-го корпусу НГУ «Хартія».[15]

Структура

[ред. | ред. код]

Сучасна структура:[16]

[ред. | ред. код]
  • 1-й батальйон оперативного призначення
  • 2-й батальйон оперативного призначення
  • 3-й батальйон оперативного призначення
  • 4-й батальйон оперативного призначення
  • 2-й артилерійський дивізіон
  • 3-й артилерійський дивізіон
  • Автотранспортний батальйон
  • Батальон безпілотних систем
  • Батальон підримки
  • Медична рота
  • Рота ПТРК
  • Рота РЕБ
  • Рота розвідки спеціального призначення

2018

  • 1-й батальйон оперативного призначення
  • 2-й батальйон оперативного призначення
  • 3-й батальйон оперативного призначення
  • 4-й батальйон оперативного призначення
  • артилерійський дивізіон
  • зенітний ракетний дивізіон
  • медичний пункт
  • танкова рота
  • рота розвідки спеціального призначення
  • рота бойового забезпечення:[17]
  • стрілецька рота (резервна)[18]

Командування

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]

2015

[ред. | ред. код]

2016

[ред. | ред. код]
  • 20 січня 2016 — Лісанець Олексій Олексійович, старший сержант.[29]

2017

[ред. | ред. код]
  • 2 квітня 2017 — Слауцький Віталій Вікторович, солдат. Загинув у Донецькій області.[30]

2022

[ред. | ред. код]

2023

[ред. | ред. код]
  • 6 січня 2023 - Віталій Коваль 2001 року народження, лейтенант, Герой України, заступник командира  2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах). Загинув під час штурму позицій в Бахмуті[31].
  • 13 січня 2023 - Сергій Какадій, 47 років. Загинув біля Соледару на Донеччині[32].
  • 02023-01-1515 січня 2023 — Колісник Микита Станіславович. 1999. Загинув в місті Бахмут Донецької області.
  • 1 червня 2023 — Бомко Микола Дмитрович, штаб-сержант.
  • 28 червня 2023 — Барсуков Сергій Ігорович, старший лейтенант.
  • 9 серпня 2023 - Воронін Геннадій Юрійович ("Ворон"). Старший лейтенант, командир взводу управління мінометної батареї 2 батальйону оперативного призначення. Загинув: с. Роботине Пологівського району Запорізької області[33].
  • 18 серпня 2023 — Чижов Єгор Андрійович, солдат. Загинув поблизу Роботине Запорізької області.[34]
  • 31 серпня 2023 - Власов Данило Дмитрович. Лейтенант, командир взводу. Загинув: с. Роботине Пологівського району Запорізької області[35].
  • 21 вересня 2023 — Бурик Сергій Миколайович, сержант. Загинув у селі Роботине Запорізької області.[36]
  • 21 вересня 2023 — Мичка Віктор Мартинович, солдат.[37]
  • 02023-08-1919 серпня 2023 — Басюк Едуард. 45 років, селище Рокитне Рівненська область. Загинув у селі Роботине Запорізької області.[38]
  • 21 вересня 2023 - Бурик Сергій Миколайович. Штаб-сержант, командир відділення взводу. Загинув: с. Роботине Пологівського району Запорізької області[39].
  • 17 жовтня 2023 — Осадчик Микола Миколайович, солдат гранатометного взводу. Помер в лікарні міста Харків.[40]
  • 02023-10-2828 жовтня 2023 — Сядристий Андрій Ігорович («Буян»). 1991 р.н., с. Богуславка Ізюмського району на Харківщині.
  • 2 листопада 2023 — Ігор Колісник, 42 роки. Солдат, стрілець (помічник кулеметника) 1 відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення. Загинув у н.п. Новопрокопівка Запорізької області[41].
  • 5 листопада 2023 — Заболотний Артем Олександрович, солдат, помічник гранатометника. Загинув в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області.[42]
  • 7 листопада 2023 - Дмитро Березний. Загинув у селі Роботине Пологівського району Запорізької області[43].
  • 7 листопада 2023 - Пашков Сергій Анатолійович ("Паровоз"), молодший сержант. Загинув поблизу н.п. Новопрокопівка Запорізької області.
  • 8 листопада 2023 — Волчук Володимир Володимирович, сержант, бойовий медик. Загинув в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області.[44]
  • 13 листопада 2023 - Сергій Блажко, 49 років. Загинув на околиці Новопрокопівки Пологівського району Запорізької області під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил РФ[45].
  • 24 грудня 2023 - Дегтяренко Дмитро В'ячеславович ("Деймос"). Командир 3 взводу 3 батальйону (на бронетранспортерах). Загинув: м. Оріхів Пологівського району Запорізької області[46].

2024

[ред. | ред. код]
  • 7 лютого 2024 — Монтрезор Сергій.[47]
  • 11 лютого 2024 — Дем'янчук Руслан Анатолійович, старший кулеметник. Загинув поблизу н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області.[48]
  • 17 лютого 2024 — Руслан Івахненко, начальник групи радіозв'язку. Загинув поблизу села Роботиного Запорізької області.[49]
  • 9 листопада 2024 — СМОЛЮХ Іван Ігорович, 27 років. Солдат, помічник гранатометника 2 відділення 3 взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення, позивний «Япончик». Загинув року під час виконання бойового завдання в районі с. Нестерянка Пологівського району Запорізької області[50].

2025

[ред. | ред. код]
  • 1 травня 2025 — Максим Тельний, старший солдат. Загинув на Покровському напрямку[51],
  • 17 грудня 2025 - Сергій Подорога, 47 років. Загинув на Покровському напрямку в районі села Молодецького внаслідок удару російського дрона[52].
  • 17 грудня 2025 - Максим Бондаренко, 46 років. Загинув внаслідок удару російським БпЛА в районі Молодецького Покровського району Донецької області[53].

Традиції

[ред. | ред. код]

14 жовтня 2020 року Указом Президента України № 436/2020 бригаді присвоєно почесне найменування «імені полковника Петра Болбочана».[54]

27 липня 2022 року Указом Президента України № 537/2022 бригаду відзначили почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[55]

У рамках рекрутингової кампанії «Гвардія наступу» у 2023 році отримала назву «Спартан».[1][11][9]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Нагороджені

[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Від звільнення Харківщини до оборони Бахмута та Соледара — шлях штурмової бригади “Спартан”. mvs.gov.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2024.
  2. ↑ а б в Як бійці 3-ї бригади оперативного призначення НГУ святкували 2 річницю створення. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 2 вересня 2016.
  3. ↑ Били руками, ногами, прикладами, касками – полонений. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  4. ↑ Гашенко, Кристина (6 листопада 2015). Львів’янина Ореста Богдановича врятували від розстрілу у полоні. podrobnosti. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  5. ↑ Орест Петришин: "Сепаратисты зверели, когда слышали, что я из Львова" (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  6. ↑ Орест Петришин: історія медика, який провів 8 місяців у неволі бойовиків. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  7. ↑ Національна гвардія України (6 листопада 2017), Зенітний розрахунок 3 оперативної бригади став кращим серед підрозділів ППО (укр.), процитовано 31 липня 2023
  8. ↑ У частинах НГУ почали створювати тренінгові містечка. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 6 вересня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  9. ↑ а б в г д е ЧАС ПОВЕРТАТИ СВОЄ. storm.mvs.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  10. ↑ а б в Юлія Давидова, Ганна Силаєва (4 березня 2023). Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан". suspilne.media.
  11. ↑ а б в «Гвардія наступу»: як набирають бійців, вимоги, зарплата та пільги
  12. ↑ Гвардія наступу. Одеська міська рада. 28 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ На Бєлгородщині нацгвардійці знищили три БМП. Мілітарний. 15 жовтня 2024. Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  14. ↑ а б Тищенко, Катерина (24 листопада 2024). The Economist: Біля Запоріжжя будують фортифікації в очікуванні наступу РФ. Українська правда. Архів оригіналу за 30 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  15. ↑ У Нацгвардії створили корпус «Хартія»
  16. ↑ СПАРТАН | 3 БрОП НГУ. spartan.army (укр.). Процитовано 14 лютого 2026.
  17. ↑ Військові інженери: завжди попереду перших [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://www.ngu.gov.ua/ [Архівовано 18 березня 2021 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. Issuu. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
  19. ↑ Залік на готовність до дій у третій бригаді оперативного призначення. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
  20. ↑ МОЛОТКОВ, СЕРГІЙ (17 січня 2022). Командир спецпризначенців Нацгвардії пояснив, чому важливо ставити рекорди. Хроники (укр.). Процитовано 22 липня 2022.
  21. ↑ "Про відзначення Почесною грамотою Київської обласної державної адміністрації військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України". Київська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 27 липня 2022.
  22. ↑ Андруник Петро Петрович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  23. ↑ Вовк Богдан Ігорович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Процитовано 19 лютого 2023.
  24. ↑ Хорошковський В'ячеслав Дмитрович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  25. ↑ Чабан Сергій Петрович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  26. ↑ Гриценко Василь Миколайович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Процитовано 19 лютого 2023.
  27. ↑ Ткаченко Сергій Анатолійович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  28. ↑ Гудзенко Юрій Олегович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  29. ↑ Олексій Лісанець. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  30. ↑ Слауцький Віталій Вікторович | 3 БРИГАДА ОПЕРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. sptn.army. Процитовано 19 лютого 2023.
  31. ↑ Пам’ять 22 полеглих захисників з Полтавщини вшанували на Алеї воїнів: згадаємо їхні імена. ЗМІСТ (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 листопада 2025.
  32. ↑ Пащенко, Юлія (1 лютого 2026). Втрати Харкова та області у січні 2026 року — загиблі війсковослужбовці поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 лютого 2026.
  33. ↑ Редактор. Воронін Геннадій Юрійович ("Ворон"). sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2025.
  34. ↑ Загинув, рятуючи поранених побратимів: 25 серпня у Шостці прощатимуться із 23-річним Єгором Чижовим. ШосткаNews.City (укр.). Процитовано 7 листопада 2024.
  35. ↑ Редактор. Власов Данило Дмитрович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2025.
  36. ↑ Завтра, 28 вересня, Шостка прощатиметься із двома своїми захисниками. ШосткаNews.City (укр.). Процитовано 7 листопада 2024.
  37. ↑ У бою за Україну загинув захисник із Сарненщини Віктор Мичка. Горинь інфо (укр.). Процитовано 4 травня 2025.
  38. ↑ Едуард Басюк. Платформа пам'яті Меморіал.
  39. ↑ Редактор. Бурик Сергій Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2025.
  40. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 19 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 23 жовтня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  41. ↑ ternopilcity.gov.ua (22 січня 2025). Ігор Колісник. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 19 серпня 2025.
  42. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 32 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 13 листопада 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  43. ↑ Дмитро Ігорович Березний – Герої професійно-технічної освіти Львівщини (укр.). Процитовано 26 листопада 2025.
  44. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 4 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  45. ↑ Пащенко, Юлія (1 лютого 2026). Втрати Харкова та області у січні 2026 року — загиблі війсковослужбовці поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 лютого 2026.
  46. ↑ Редактор. Дегтяренко Дмитро В'ячеславович ("Деймос"). sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2025.
  47. ↑ Ковалишена, Юлія (24 лютого 2024). 24 місяці війни: загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  48. ↑ Менська ОТГ. mena.cg.gov.ua. Процитовано 2 травня 2024.
  49. ↑ Цьомик, Ганна (1 квітня 2024). Втрати Харківщини у березні. Згадуємо загиблих захисників поіменно. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 30 квітня 2024. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  50. ↑ ternopilcity.gov.ua (27 червня 2025). Іван Смолюх. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 17 серпня 2025.
  51. ↑ Соболенко, Єлизавета Меньшикова, Марія Солодовнік, Ганна Цьомик, Альона (1 червня 2025). Втрати Харківщини у травні 2025 року: згадуємо загиблих захисників поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 10 серпня 2025.
  52. ↑ Пащенко, Юлія (1 лютого 2026). Втрати Харкова та області у січні 2026 року — загиблі війсковослужбовці поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 лютого 2026.
  53. ↑ Равлюк, Юлія (31 грудня 2025). Втрати Харківщини у грудні 2025 року: згадуємо загиблих захисників поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 лютого 2026.
  54. ↑ Про присвоєння почесного найменування 3 бригаді оперативного призначення Національної гвардії України. www.president.gov.ua (Українська) . 14 жовтня 2022.
  55. ↑ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ (27 липня 2022). Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу». www.president.gov.ua (українська) .

Посилання

[ред. | ред. код]
3-тя бригада оперативного призначння
у соціальних мережах
3-тя бригада оперативного призначння на сайті Facebook

Новини

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=3-тя_бригада_оперативного_призначення_НГ_(Україна)&oldid=47487776