3-тє послання Івана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Богослов (Альбрехт Дюрер).

Третє соборне послання апостола Йоана Богослова — одна з книг Нового Заповіту, та є останнім, з трьох послань Святого Івана Богослова.

Авторство та адресанти[ред. | ред. код]

Друге послання адресоване «улюбленому Гаєві». Він перестерігає його від злих вчинків, та дає настанови і хвалить його.

Більшість біблеїстів вважають, що всі три послання від Івана належать одній людині, автору четвертого Євангелія, який традиційно ототожнюється з апостолом Іваном Богословом.

У третьому посланні як і другому автор називає себе старшим. Написані вони, швидше за все, в 90-х роках I століття у Ефесі, майже відразу за його Євангелієм. Послання прийняте до канону з часів Лаодикійського собору (363 рік).

Основні теми[ред. | ред. код]

У порівнянні з другим посланням яке піднімає загальні питання, третє носить більш приватний характер. Воно звернене до «улюбленому Гаєві», а також засуджує Діотрефа.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.