320-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
320-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
320. Infanterie-Division
320th Infanterie-Division Logo 2.svg
Емблема 320-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі 2 грудня 1940 — 9 жовтня 1944
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота
Чисельність дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Любек
Війни/битви

Друга світова війна
Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-майор Георг-Вільгельм Постель
Знаки розрізнення
Варіант 320th Infanterie-Division Logo 1.svg

320-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 320. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія сформована наприкінці 1940 року, виконувала окупаційні функції у Франції та Бельгії. З січня 1943 року на Східному фронту, бої в Україні, Молдові; розгромлена в ході Яссько-Кишинівської операції.

Історія[ред. | ред. код]

320-та піхотна дивізія розпочала процес формування 2 грудня 1940 року в Любеку в X-му військовому окрузі під час 13-ї хвилі мобілізації Вермахту. На укомплектування з'єднання надійшли окремі підрозділи 58-ї та 254-ї дивізій. Особовий склад з'єднання набирався за рахунок військовозобов'язаних північних регіонів Німеччини, міст Гамбурга, Любека, Вандсбека, Маленте, Ратцебурга, Ітцего, Кремпе, Мельна та Фленсбурга.

У травні 1941 року дивізію передислокували на північ Франції та підпорядкували XXXVII командуванню 15-ої армії групи армій «D». Основним завданням формування стали берегова оборона узбережжя поблизу Дюнкерка, патрулювання, окупаційні та адміністративні функції у визначеному районі, боротьба з французькими партизанами.

Наприкінці року її перекинули до Бельгії у район Тілт, Алст, Брюссель. Але, вже у січні 1942 року 320-ту дивізію знову перемістили на північ півострову Котантен до Нормандії на оборону французького узбережжя на цьому напрямку. Штаб-квартира дивізії розмістилась у Валоні. Тут з'єднання перебувала до кінця року, поки її наприкінці грудня транспортом не перекинули на Східний фронт на харківський напрямок.

З січня 1943 року дивізія вела оборонні бої в районі Старобільська, Білокуракине, стримуючи наступ радянських військ у ході Острогозько-Россошанської операції. Згодом 320-та дивізія билась у північній частині Луганської та Харківської областей, ведучи ар'єргардні бої за Нижню Дуванку, Тарасівку, Сватове, Містки, Кислівку.

З початком Червоною армією операції «Зірка» 320-та дивізія перебувала на правому крилі армійської групи Ланца, утримуючи оборонні позиції по річці Червоної. Активно відбивала спроби радянських військ прорвати оборону, а з початком німецького контрнаступу атакувала та вела бої в районі Мерефи, Чутове, Змієва, Валки.

Після завершення третьої битви за Харків дивізія займала оборонні рубежі на південному фланзі Курської дуги південніше Бєлгорода.

У липні-серпні 1943 року тримала у складі армійської групи «Кемпф» оборону на займаних рубежах, під ударами військ Воронезького та Степового фронтів в операції «Полководець Румянцев» відступила на захід до Харкова. У битві за Дніпро 320-та дивізія відступала до Кременчука, де німці влаштували міцну оборону ключового транспортного вузла та після захоплення Червоною Армією Харкова і Полтави, зосередили максимум сил, прагнучи утримати переправи і плацдарм, які забезпечували відведення їхніх військ за Дніпро. Підрозділи з'єднання утримували оборону поблизу Великої Андрусівки, Подорожнє, Стецівки.

У жовтні 1943 року з наступом радянських військ дивізія відходила, вела бої за Боровицу, Чигирин, Адамівку.

Взимку 1944 року подальшому вела бої за Кіровоград, відступала через Новомиргород, Малу Виску, Новоукраїнку, Лису Гору, Первомайськ.

Під тиском наступаючих військ Червоної армії 320-та піхотна дивізія 6-ої армії відступила до Молдови, де перейшла до оборони визначених рубежів на річці Дністер. Протягом весни-літа 1944 року вела бої проти радянських військ, що намагались прорватись до Румунії. Розгромлена в ході Яссько-Кишинівської операції у серпні 1944 року.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1940
грудень X військовий округ Любек
1941
січень X військовий округ Любек
травень XXXVII командування 15-та армія Група армій «D» Дюнкерк
1942
січень LX командування 15-та армія Група армій «D» Дюнкерк
лютий LXXXIV ак 7-ма армія Група армій «D» Котантен
1943
січень Група армій «D» Франція
лютий Армійська група «Ланц» Група армій «B» Ізюм
березень Корпус Рауса Армійська група «Кемпф» Група армій «Південь» Харків
червень XI ак Армійська група «Кемпф» Група армій «Південь» Бєлгород
вересень XI ак 8-ма армія Група армій «Південь» Харків
жовтень XXXXVII тк 8-ма армія Група армій «Південь» Кременчук
1944
січень XXXXVII тк 8-ма армія Група армій «Південь» Кіровоград
березень LII ак 6-та армія Група армій «Південь» Карманове
травень XXXX тк 6-та армія Група армій «Південна Україна» Кобуска-Веке
червень LII ак 6-та армія Група армій «Південна Україна» Кишинів
серпень Кишинів

Склад[ред. | ред. код]

1940[1] 1943
585-й піхотний полк 585-й гренадерський полк
586-й піхотний полк 586-й гренадерський полк
587-й піхотний полк 587-й гренадерський полк
320-й артилерійський полк
320-й інженерний батальйон
320-й протитанковий дивізіон
320-й дивізійний фузілерний батальйон
320-й дивізійний батальйон зв'язку
320-ме дивізійне управління постачання
320-й запасний батальйон

Нагороджені дивізії[ред. | ред. код]

Нагороджені дивізії[2]
DeutschesKreuzinGold.jpg Кавалери Золотого Німецького Хреста 19
RK EK mit ol sw-2.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 1
(№ 57 генерал-майор Георг-Вільгельм Постель — 26.03.1944)
RK EK mit eichenlaub-2.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 2
(№ 215 генерал-майор Георг-Вільгельм Постель — 28.03.1943
№ 314 оберст Ернст-Генріх Восс — 28.10.1943)
Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes-I.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[3] 17
Ehrenblattspange Heer.jpg Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
14

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела