329-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
329-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
Тип піхотна дивізія

329-та піхотна дивізія (нім. 329. Infanterie-Division) — підрозділ Вермахту часів Третього Рейху. Спочатку, була створена в грудні 1941 року, як одна з чотирьох охоронних дивізій для придушення можливих повстань у Німеччині (план «Валькірія»), із запасних і навчальних частин.

15 грудня 1942 року підрозділ було перейменовано в 329-ту піхотну дивізію. У якості емблеми вибрали молот, через який б'є блискавка. Звідси й прізвисько дивізії — «Дивізія молота».

Історія дивізії[ред. | ред. код]

Дивізія була створена в грудні 1941 року на військовому полігоні Борне-Суліново з військових частин 6-го військового округу (Рейнланд-Вестфалія). У лютому 1942 року прибула на Східний фронт. Під час пересування, 553-й піхотний полк зі складу дивізії був перекинутий авіацією до блокованих в «демянском котлі» німецьких частин із метою їхнього посилення і насамкінець прориву з котла.

Інші частини дивізії, після прибуття на фронт в області 16-ї армії, були передані під командування Зейдліца-Курцбаха, який створив бойову групу, завданням якої було деблокування оточених у «демянском котлі» 2-го і 10-го армійських корпусів. Операція з деблокування отримала кодову назву «Наводка мосту» (нім. Unternehmen Brückenschlag[de]). Потім, дивізія використовувалася на різних ділянках фронту. У листопаді 1942 до її складу знову увійшов 553-й моторизований (гренадерський) полк. Після Дем'янської наступальної операції Червоної Армії на початку 1943 року дивізія брала участь в оборонних боях на південь від озера Ільмень, в районі Старої Руси. У листопаді 1943 року підрозділ було перекинуто під Псков, після того як радянські війська прорвали німецький фронт у цьому районі. Разом з 81-ю піхотною дивізією вона повинна була відновити відрізаний зв'язок із групою армій «Центр». У лютому 1944 року відступила від Лінії «Пантера», на яку покладали великі надії, в район Пустошки.

Обороняючись, під час радянської операції Багратіон, дивізія влітку 1944 року відступила в Себеж, потім через Лудзу в Резекне та Лаудону до району Ерглі, де вона і провела останню успішну контратаку проти наступаючих радянських військ (Операція «Doppelkopf»). З Яунпилса дивізія відступила в район Салдуса. Підрозділ потрапив у Курляндський мішок і, після запеклих боїв, капітулював 8 травня 1945 року разом зі всією групою армій «Курляндія».

Підпорядкування дивізії[ред. | ред. код]

Дата Корпус Армія Група армій
грудень 1941 ОКГ
січень 1942 передислокація «Північ»
березень 1942 10-й армійський корпус 16-та армія
липень 1942 2-й армійський корпус
березень 1943 10-й армійський корпус
квітень 1943 група «Хена»
червень 1943 10-й армійський корпус
грудень 1943 8-й армійський корпус
квітень 1944 2-й армійський корпус
липень 1944 10-й армійський корпус
серпень 1944 18-та армія
жовтень 1944 38-й армійський корпус група «Грассера»
листопад 1944 група «Клеффеля»
грудень 1944 16-та армія
лютий 1945 «Курляндія»

Райони дії[ред. | ред. код]

Дивізія діяла в складі групи армій «Північ» (потім, групи армій «Курляндія») у наступних районах[1]:

Період Стан / дія Район
грудень 1941 формування Борне-Суліново
лютий 1942 пересування Белосток, Гродно, Вильнюс, Даугавпілс, Псков, Дно
лютий-листопад 1942 тільки 553-й піхотний полк Холм
березень 1942 у складі бойової групи «Зейдліц» Старе, Заполосьє, Дреково, Лучин, Щерензи, Замостьє
21 березня 1942 атака групи «Зейдлица» Щучново, Виставка, Артемьєво
25 березня — 18 квітня 1942 атака групи «Зейдлица» Соколово, Ловать
квітень — червень 1942 оборона Журиково — Вареч'є — Корчовка — Соколово — Сифельфальд — Велике — Село — Горушка
червень/липень — листопад 1942 оборона південний захід від Стрілець
вересень 1942 операція «Unternehmen Höcker» (тільки 551-й #і 552-й піхотні полиці) на південь від Сучьего болота
кінець вересня 1942 операція «Unternehmen Michael» (тільки 551-й піхотний #і 10-й #артилерійські полки) на південь від витоків річки Ловать
середина жовтня 1942 операція «Unternehmen Puszta» висота Ларина у Стрільцях
на 12 листопада 1942 переміщення Колома, Ігнатиці, Дем'янськ
18 листопада 1942 — лютий 1943 оборона озеро Велике — Дунаєвщина — Ісаково — Суха — Вотищі — Кирилловщина
на 14 лютого 1943 створення дем'янского плацдарма Лінії спротиву I—VIII
кінець лютого — травень 1943 оборона р. Ловать південно-східніше Глухої Горушки, Каркачово, Ляхново, Верьовкино, Козлово
на 10 травня 1943 поповнення на захід від оз. Ільмень
на 24 травня 1943 оборона Стара Русса — Шимськ
листопад 1943 оборона Псков
на 21 листопада 1943 оборона Пустошка
березень 1944 лінія «Пантера» р. Велика — оз. Швидке — ліс східніше Котова — 1 км на схід від Норкино — Фролово — Стара Пустошка — Новоселье — Нестерово — 1 км к сходу від Разгулино
липень 1944 нім. „Reiherstellung“ «Reiherstellung» район Пустошки
липень 1944 нім. „Lettlandstellung“ «Lettlandstellung» південніше Себежа на Малково, Sebesch о Malkowo, #східний станції Заварня, відтак на північ повз Левново #і Борок
липень 1944 Лагаринка — Себеж — Назарово — Рубаново — східнішийий Ерёмкино — Громади — південніше Кусково
Себеж, Лудза, Резекне, Лаудона до району Ергли
липень 1944 нім. „Rosittenstellung“ «Rosittenstellung» Лаудона
серпень 1944 оборона на південний схід від Берзауне
серпень 1944 оборона заняття #і облаштування плацдарма на ріці Огре
серпень 1944 оборона на захід від Ергли, плацдарм на Огре
вересень 1944 відступ нім. „Schwanenburgstellung“ - „Wendenstellung“ - „Segewoldstellung“ - „Tukkumstellung“ «Schwanenburgstellung» — «Wendenstellung» — «Segewoldstellung» — «Tukkumstellung»
жовтень 1944 поповнення Ауце
листопад 1944 оборона нім. „Brunhildenstellung“ «Brunhildenstellung»
листопад 1944 місце збору Район Броцени, північно-східніше Салдуса
листопад 1944 оборона северо-східніший Езере — південно-східніше Курсиси
лютий 1945 оборона лінія фронту за Єглес на півночі від Дангаса впритул до висоти Пампали
на 8 травня 1945 оборона Планки — Кини — Кестери — північніше Стрики

Склад дивізії[ред. | ред. код]

За всю історію дивізії в її складі відбулося багато змін. Серед інших, розформування 553-го моторизованого (гренадерського) полку після понесених ним тяжких втрат у вересні 1944 та включення замість нього частин 21-ї авиаполевой дивізії під назвою «21-ша полкова група ВВС». Восени 1943 була переведена в категорію «44-та дивізія нового виду». По суті, в 1942-1945, такі підрозділи становили ядро дивізії:

Бойові частини[ред. | ред. код]

  • 551-й піхотний (потім моторизований) полк
  • 552-й піхотний (моторизований) полк
  • 553-й піхотний (моторизований) полк (1944 замінений на 21-шу полкову групу ВПС)
  • 329-й протитанковий дивізіон
  • 329-й дивізіон швидкого реагування / мотопіхотний батальйон
  • 329-й розвідувальний батальйон
  • 329-я рота САУ (літо 1944)

Частини бойового забезпечення[ред. | ред. код]

  • 329-й артилерійський полк
  • 329-й саперний батальйон

Частини управління[ред. | ред. код]

  • 329-й дивізіон зв'язку

Частині постачання[ред. | ред. код]

  • 329-й польовий запасний батальйон
  • 329-й полк постачання

Командувачі[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Солдати і офіцери дивізії були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста (15 осіб), Лицарським хрестом Залізного хреста з Дубовим листям (3 особи) і Йоганнес Маєр — Лицарським хрестом Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Пам'ятник загиблим воїнам підрозділу, оформлений як музей, знаходиться на лісовому кладовищі Лаугейде, при сільському готелі, між Мюнстером і Тельгте.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Klaus Pape, 329. Infanterie-Division: Cholm — Demjansk — Kurland, Scherzers Militaer-Verlag, ISBN 3-938845-10-4

Література[ред. | ред. код]

  • Bönninghausen, C., Freiherr von: Kampf und Ende рейнсько-westfälischer Infanteriedivisionen 1941-45, Coesfeld o. J. (im Selbstverlag).
  • Franzen, Herbert: 329. Infanterie-Division: Erinnerungen aus dem Kampfgeschehen 1942—1945 (im Selbstverlag).
  • Haupt, Werner: Demjansk — Ein Bollwerk im Osten, Bad Nauheim 1963.
  • Haupt, Werner: Heeresgruppe Nord, Bad Nauheim 1967.
  • Haupt, Werner: Kurland 1944/45 — die vergessene Heeresgruppe, Friedberg 1979.
  • Haupt, Werner: Leningrad, Wolchow, Kurland, 1976.
  • Kurowski, Franz: Demjansk — Der Kessel im Eis, Wölfersheim-Berstadt 2001.
  • Pape, Klaus: 329. Infanterie-Division: Cholm — Demjansk — Kurland, Scherzers Militaer-Verlag, ISBN 3-938845-10-4.
  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen дела вермахту und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 9. Die Landstreitkräfte 281—370. Biblio-Verlag, Bissendorf 1974, ISBN 3-7648-1174-9.

Посилання[ред. | ред. код]

  • 329. Infanterie-Division Kurland-Kessel 1944/1945. www.kurland-kessel.de (нім.). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 11 січня 2019., abgerufen 21. Dezember 2008
  • 200th through 370th German Infantry, Security, and Panzer Grenadier Divisions. Organizations and Histories 1939—1945 (PDF). usacac.army.mil. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2014. Процитовано 11 січня 2019. (PDF; 461 kB), Nafziger Collection, Combined Armed Research Library.