35-та загальновійськова армія (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
35-та загальновійськова армія
(з 1992)
рос. 35-я общевойсковая Краснознамённая армия
Велика емблема армії
На службі 1992—т. ч.
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Вид  Сухопутні війська РФ
У складі Східний військовий округ (РФ) Східний ВО
Штаб м. Білогорськ
Нагороди Орден Червоного Прапора

Медіафайли на Вікісховищі

35-та загальновійськова Червонопрапорна армія (35 ЗА, в/ч 62825) — об'єднання Східного військового округу Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Управління армії дислокується у місті Білогорськ Амурської області.

До складу армії входять вісім бригад, полк і дві бази зберігання та ремонту озброєння і техніки.

Історія[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР у 1992 році 35-ма загальновійськова армія Далекосхідного військового округу Радянської армії ввійшла до складу Збройних сил РФ.

Війна в Україні[ред. | ред. код]

У 2022 році брала участь у російському вторгненні в Україну.[1]

3 червня Інститут вивчення війни (ISW) наводив слова російського військового блогера про те, що «майже вся 35-та загальновійськова армія РФ була знищена» в боях біля Ізюма через некомпетентних командирів. А саме: значних втрат зазнали 38 ОМСБр і 64 ОМСБр. Сам ISW стверджував, що самостійно підтвердити ці твердження не може, але вони загалом відповідають іншим звітам, в яких говориться про великі втрати росіян на Ізюмському напрямку.[2]

Згідно до повідомлення військового аналітика Костянтина Машовця, в останніх числах липня 2022 р. 35-армія, доповнена новими підрозділами та технікою, була скерована на південну ділянку фронту. На думку Машовця, 35 армія зазвичай присутня на тих напрямках фронту, які агресор вважає за найважливіші[3].

Структура[ред. | ред. код]

2009 рік[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

  • Майоров Олександр Миколайович, генерал-лейтенант (вересень 1991 — грудень 1993)
  • Малахов Євген Миколайович, генерал-лейтенант (грудень 1993 — червень 1996)
  • Нутріхін Анатолій Михайлович, генерал-лейтенант (червень 1996 — серпень 1999)
  • Кутіков Олександр Володимирович, генерал-лейтенант (серпень 1999 — червень 2002)
  • Салюков Олег Леонідович, генерал-лейтенант (червень 2002 — листопад 2003)
  • Богдановський Микола Васильович, генерал-лейтенант (листопад 2003 — червень 2006)
  • Турченюк Ігор Миколайович, генерал-лейтенант (червень 2006 — березень 2011)
  • Соломатін Сергій Віталійович, генерал-лейтенант (квітень 2011 — січень 2017)
  • Чеботарьов Сергій Валерійович, генерал-майор (січень 2017 — 2020)
  • Санчик Олександр Семенович(2020 — досі).

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі
Джерела
  1. ЗСУ знищили командний пункт та підрозділи забезпечення російської армії. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  2. RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, JUNE 3
  3. Текущая информация. Telegram. Zvиздец Мангусту. 30 липня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  4. Восточный военный округ — ВВО. Milkavkaz (рос.). 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 25 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

35-я Червонопрапорна загальновійськова армія на сайті Міноборони Росії [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Феськов В. І., Голіков В. І., Калашников К. А., Слугін С. А. Збройні сили СРСР після Другої світової війни: від Червоної армії до Радянської (частина 1: Сухопутні війська) / під наук. ред. В. І. Голікова. — Томськ: Вид-во НТЛ, 2013. — 640 с.
  • Калашников К. А., Додонов І. Ю. Вищий командний склад Збройних сил СРСР в післявоєнний період. Довідкові матеріали (1945—1975). Том 4. Командний склад Сухопутних військ (армійське і дивізійної ланки). Частина перша. — Усть-Каменогорськ: «Медіа-Альянс», 2019. — 428 с. — ISBN 978-601-7887-31-5 . — С.71-73.