37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»
Нарукавний знак батальйону
Засновано 4 вересня 2014 року
Країна Україна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Механізовані війська
Чисельність батальйон
У складі
 56 ОМПБр
Гарнізон/Штаб Запорізька область, Широке (до травня 2015-го)[1]
Війни/битви

Війна на сході України

Командування
Поточний
командувач		 Капітан Слободян Василь
Медіафайли на Вікісховищі

37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя» (37 ОМПБ, в/ч А3137, пп В6266) — військове мотопіхотне формування Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у батальйон. Базується в Запорізькій області. Перебуває в підпорядкуванні 56-ї окремої мотопіхотної бригади.

Батальйон був створений восени 2014 року, як добровольчий 37-й батальйон територіальної оборони «Запоріжжя» з мешканців Запорізької області у відповідь на російську агресію.

Історія[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014)

18 березня 2014 року, після військового вторгнення Росії до Криму та його анексії, в Україні почалася часткова мобілізація.

Докладніше: Хвилі мобілізації в Україні (2014—2015)

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Функції створення батальйонів поклали на органи влади та військові комісаріати в регіонах кожної з областей України.

Докладніше: Війна на сході України та Батальйони територіальної оборони України (2014)

Створення[ред. | ред. код]

На початку вересня 2014 року, до вже сформованого в Запорізькій області у квітні 23 БТрО «Хортиця», розпочалося створення додаткового, 37-го батальйону територіальної оборони. Як зауважив один із фундаторів нового підрозділу:[2]

Якщо буде пробиватися дорога в Крим, як це планувалося спочатку Путіним, вона буде пробиватися саме через Запорізьку область. По дорозі в Маріуполь, Бердянськ, Херсон, Крим.

Ініціаторами створення батальйону стали ГО «Самооборона Запоріжжя» та «Всеукраїнська громадська організіція „Ніхто крім нас“», яка об'єднує ветеранів-афганців[3]. Бійці 37 БТрО використали девіз та символіку цієї ветеранської організації при створенні батальйону[4].

4 вересня 2014 року була підписана директива Генерального штабу, яка офіційно затвердила 37 БТрО у складі Сухопутних військ ЗСУ, що дозволило військкоматам Запоріжжя розпочати комплектування нового підрозділу в добровільному порядку (за контрактом) та за призовом під час мобілізації. Формування батальйону проходило на основі Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»[5], «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»[6], наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»[7].

Командиром батальйону був затверджений майор запасу Олександр Лобас, який брав активну участь у забезпеченні громадського спокою на Запоріжжі весною-літом 2014 року. 17 жовтня за успішне проведення бойового злагодження 37 БТрО йому присвоїли звання підполковника[8]. Особовий склад батальйону з допомогою Запорізької ОДА обладнав для себе військове містечко на території Українського центру льотної підготовки (УЦЛП) розташованому в селі Широке. 7 жовтня заступник військового комісара Запорізької області по роботі з особовим складом полковник Михайло Логвінов повідомив громадськість, що 37 БТрО наповнений на 50 відсотків добровольцями, які «відзначаються високим бойовим духом, готовністю до виконання завдань по забезпеченню незалежності та територіальної цілісності української держави»[9].

Укомплектування[ред. | ред. код]

Штатна чисельність батальйонів територіальної оборони мирного часу була визначена в 426 військовослужбовців[10]. Структурно, батальйони ТрО складалися з управління батальйону, трьох рот — однієї стрілецької (штурмової) та двох охоронних, а також спеціальних взводів та відділень — механізованих, саперних, розвідувальних, снайперських тощо, які формувалися при потребі. На 22 вересня в батальйон було зараховано 250 добровольців із яких 115 новобранців ще не служили у ЗСУ. В урочистій обстановці вони склали Присягу на вірність народу України[11][12]. 37 БТрО складається із добровольців та мобілізованих запоріжчан, а також з представників інших регіонів країни; всі бійці зробили свідомий вибір служити саме у цьому підрозділі. В жовтні, з метою доукомплектування до 37 БТрО передали одну роту 40 БТрО[13].

В батальйоні були представлені різні верстви суспільства: від професійних військових, таких як комбат Олександр Лобас чи керівник інженерної служби батальйону Володимир Константинів, до корінних гірників, таких як гірничий майстер Олександр Сарака з ТОВ «Гірничодобувна компанія „Мінерал“» з міста Пологи, Запорізька область[14][15]. Командир штурмової роти 37 БТрО Валерій Кірик так охарактеризував гірників-пологівців зі своєї роти:

Україна не готувалася до війни, тим паче з Росією. Ворогами виявилися наші друзі, брати. Якби хтось років п’ять тому припустив, що таке може трапитися, його б засміяли. Одне можу сказати, з такими хлопцями, як пологівці, у ворога нема шансів. Вони зможуть захистити рідний край, а тому перемога за нами[16].

Особовий склад батальйону отримав штатну легку стрілецьку зброю та РПГ-18. З засобів пасивного захисту у вересні були наявні лише сталеві шоломи радянського зразку. По прибуттю у жовтні до зони проведення АТО особовий склад батальйону був доозброєний та одержав більш надійне захисне спорядження.

Вихід до зони бойових дій[ред. | ред. код]

Наприкінці жовтня 2014 року батальйон був повністю укомплектований, особовий склад пройшов належний вишкіл. Батальйон вирушив в зону проведення АТО на сході України, де розпочав свою діяльність із забезпечення проведення виборів в Верховну Раду на звільнених територіях[17].

Переформатування[ред. | ред. код]

У листопаді 2014 року батальйон було реорганізовано на 37-й окремий мотопіхотний батальйон. Він був переданий до складу 93-ї дніпропетровської механізованої бригади.

В листопаді бійці 37 БТрО діяли в районі Донецького аеропорту[18][неавторитетне джерело]. Частину з них, наприкінці листопада, перекинули під Дебальцеве[19].

У травні 2015 року батальйон було переведено до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади, що дислокується в смт Мирне (Мелітопольський район) Запорізької області[20].

25 червня 2015 року, близько опівдня, поблизу с. Комінтернового, розвідувальна група потрапила в засідку та вступила у ближній бій з противником. Солдат батальйону «Запоріжжя» Анатолій Дубовик залишився прикривати відхід побратимів та відстрілювався до останнього. Дистанція між розвідгрупою та терористами була близько 10 метрів, бій тривав приблизно 15 хвилин. Анатолій прикрив відхід групи з 9 своїх товаришів, але сам зазнав важкого осколкового поранення в голову під час ворожого обстрілу з РПГ та був евакуйований до Маріуполя. Врятувати його життя не вдалося, він помер через 2 години. У бою поранень зазнав ще один військовослужбовець.

З жовтня 2015 року, група під керівництвом Романа Карася отримала бойове завдання перетнути річку Кальміус та, не виходячи на територію, контрольовану терористами, зайняти пости для спостереження за їх діями. 4 жовтня, троє бійців 37-го батальйону вирушили на виручку побратимам з батальйону «Донбас», які підірвалися на міні в секторі «М» поблизу с. Павлопіль. Під час руху військовослужбовці підірвалися на «розтяжці» з міною біля села Пищевик. Роман Карась загинув, решта — зазнали поранень.

Побут[ред. | ред. код]

Шефська допомога[ред. | ред. код]

Трудові колективи та громадські організації Запорізької області взяли шефство над новоствореною військовою частиною[21]. Так, наприклад, ВАТ «Запорізький феросплавний завод», одразу ж переказав на рахунок батальйону п'ятсот тридцять тисяч гривень на обладнання військового містечка[22]. Після відправки батальйону в район проведення АТО/ООС волонтери та небайдужі запоріжчани не залишаються осторонь від вирішення побутових проблем військовослужбовців.

Командування[ред. | ред. код]

Втрати[ред. | ред. код]

  • 25 червня 2015 року, в бою поблизу с. Комінтернового смертельне поранення отримав солдат Анатолій Дубовик;
  • З жовтня 2015 року, солдат Роман Карась загинув поблизу с. Пищевик в результаті підриву на міні з «розтяжкою»;
  • 15 лютого 2016 року, трагічно загинув солдат Танський Вадим Юрійович[23].
  • 1 березня 2016 року, під час несення служби поблизу с. Касянівка Володарського району загинув солдат Воронов Дмитро Станіславович[24].
  • 29 травня 2016 року, у секторі «Маріуполь», в районі Павлопіль — Гнутове загинув старший солдат Денис Богданов.
  • 13 вересня 2016 року, на блокпості поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район) внаслідок артилерійського обстрілу терористів зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б», загинув молодший сержант Олександр Гулькевич.
  • 15 лютого 2017 року, в районі смт. Донське (Волноваський район) трагічно загинув молодший сержант Сазонов Леонід Олександрович[25].
  • 6 червня 2018 року загинули молодший сержант Ігор Французан[26] та солдат Степан Литковець.
  • 20 січня 2020 молодший сержант Муха Василь Миколайович
  • 11 січня 2021 року, близько 15:30, під час виконання бойового завдання поблизу с. Піски в результаті смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ загинув старший солдат, стрілець — помічник гранатометника Андрієнко Олег Віталійович[27].
  • 31 серпня 2023, сержант Мірущенко Павло Володимирович, загинув у н.п. Оріхово - Василівка Донецької області.

Інциденти[ред. | ред. код]

27 грудня 2020 року, в м. Краматорську, за поданням ДБР, відносно командира 37-го окремого мотопіхотного батальйону старшого лейтенанта Павла Лановенка («Морпех»), який підозрюється в перевищенні службових повноважень, було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 30 діб з утриманням на гауптвахті Донецького Загального відділу ВСП у ЗС України[28][29][30]. Його підозрювали у побитті військового, який перебував у стані наркотичного сп'яніння[31][32][33]. У 2021 його було знято з посади з пониженням у рядові у зв'язку з підробленими документами про освіту.[джерело?]

13 січня 2022 року, в м. Дружківці Донецької області відбудеться перше судове засідання у справі Павла Лановенка щодо можливого перевищення ним службових обов’язків з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень[34][35].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Емблема 37 БТрО Запорізької області
    Емблема 37 БТрО Запорізької області
  • Знак розрізнення, 2014 р.
    Знак розрізнення, 2014 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 37 батальйон виселяють з розташування. Архів оригіналу за 13 червень 2015. Процитовано 11 червень 2015.
  2. ↑ Запоріжжя формує ще один батальйон територіальної оборони. web.archive.org. 27 серпня 2017. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 24 травня 2021.
  3. ↑ 115 бійців 37-го батальйону територіальної оборони присягнули на вірність Україні. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  4. ↑ Батальйон « Ніхто крім нас». Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  5. ↑ Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу». Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
  6. ↑ «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України». Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
  7. ↑ Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року
  8. ↑ Командир 37-ого батальйону отримав звання підполковника. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  9. ↑ У Запоріжжі тривають заходи по формуванню батальйону територіальної оборони. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  10. ↑ Добровольчі батальйони: структура, страхи, проблеми бойового застосування. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  11. ↑ На Запоріжжі сформують новий батальйон територіальної оборони. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  12. ↑ Крупним планом: 37 батальйон територіальної оборони [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.], Відеоновини 24 канала, 3 жовтня 2014
  13. ↑ Андрій Ломейко був доставлений в Авдіївського районну лікарню, але врятувати солдата не змогли. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  14. ↑ У Запоріжжі розпочав підготовку новостворений 37-й батальйон територіальної оборони
  15. ↑ В гостях у 37-о батальйону. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  16. ↑ Мужні гірники та браві пологівці душею і серцем у 37 батальйоні територіальної оборони. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  17. ↑ Запорізький батальйон спостерігає за виборами в зоні АТО. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  18. ↑ Боєць, якого вважали загиблим на блокпосту, виявився живий. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  19. ↑ Запорожские бойцы просят вернуть тербаты в Запорожскую область. 061.ua - Сайт города Запорожья (ru-UA) . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  20. ↑ Волонтеры: запорожский 37-й батальон выселяют из авиабазы в Широком [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  21. ↑ 7 й батальйон територіальної оборони отримав допомогу від запорізьких промисловців. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  22. ↑ 37-й батальйон територіальної оборони отримав значну партію допомоги. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  23. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  24. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  25. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  26. ↑ У Кропивницькому попрощалися з молодшим сержантом Ігорем Французаном. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  27. ↑ Стало відомо ім'я військового, який вчора загинув від кулі снайпера. 12.0.20211, 13:05 [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
    Зеленський висловив співчуття сім'ї загиблого на Донбасі старшого солдата Андрієнка. 12.01.2021, 16:04 [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
    Із загиблим на Донбасі воїном Маріупольської бригади Олегом Андрієнком попрощалися в Запоріжжі. ФОТОрепортаж. 14.01.2021, 14:11 [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Взято під арешт командира мотопіхотного батальйону | MIL.IN.UA. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 24 травня 2021.
  29. ↑ Zaxid.net. Суд арештував звинуваченого у побитті солдата командира 37-го батальйону. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  30. ↑ Цензор.НЕТ. Доповідь про конфлікт у 37-му батальйоні, через який заарештували комбата Лановенка - "Морпіха". ДОКУМЕНТ. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  31. ↑ За что комбата Лановенко отправили на гауптвахту и могут посадить на 10 лет. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  32. ↑ Комбата Лановенко оставили на гауптвахте. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  33. ↑ Суд залишив комбата 37 омпб Лановенка під вартою. Новинарня (укр.). 13 січня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  34. ↑ 13 січня суд почне розгляд справи командира 37-го батальйону Лановенка (Морпіха). ФОТО. 08.01.2022, 13:22. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  35. ↑ Бойового комбата Лановенка почали судити у Дружківці. 14.01.2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Збройні сили України
Батальйони територіальної оборони
у підпорядкуванні
Міністерства оборони України
Переформовані у
окремі штурмові
Переформовані у
у окремі мотопіхотні
Переформовані
у баталльйони
морської піхоти
Переформовані
у гірсько-штурмові
Переформовані
у лінійні
батальйони охорони
Переформовані
у лінійні
мотопіхотні
Розформовані
Патрульна служба
особливого призначення
у підпорядкуванні
МВС України
Переформовані
Розформовані
Національна гвардія
у підпорядкуванні
МВС України
Незалежні формування
Переформовані
Організації, що сприяють добровольчим формуванням
Національні формування
Розформовані
Курсивом позначені підрозділи, що саморозпустилися.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=37-й_окремий_мотопіхотний_батальйон_«Запоріжжя»&oldid=41187474