3713 Пітерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 3713 Pieters)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3713 Пітерс
Відкриття
Відкривач Едвард Бовелл
Місце відкриття Станція Андерсон-Меса
Дата відкриття 22 березня 1985
Позначення
Названа на честь Карла M. Пітерс
Тимчасові позначення 1985 FA2
1949 KN
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,018887552665 а. о.
Перигелій 2,717289472195 а. о.
Афелій 3,320485633135 а. о.
Ексцентриситет 0,099903714599
Орбітальний період 1915,882330042 д
Середня орбітальна швидкість 0,187902980446 °/д
Середня аномалія 75,14519043024°
Нахил орбіти 11,39587790278°
Довгота висхідного вузла 109,4010545353°
Аргумент перицентру 210,7631713580°
Фізичні характеристики
Період обертання 6,9 год
Спектральний тип K (SMASSII)
Стандартна зоряна величина 11,4

3713 Пітерс (3713 Pieters) — астероїд головного поясу, відкритий 22 березня 1985 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,209.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 3713 Пітерс (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.01.04.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]