38 Леда

38 Леда
Відкриття
Відкривач	Жан Шакорнак
Місце відкриття	Париж
Дата відкриття	12 січня 1856
Позначення
Позначення	38 Leda
Названа на честь	Леда
Тимчасові позначення	1949 QO2,; A904 SF
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
	Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	2,738917651622 а. о.
Перигелій	2,313896482902 а. о.
Афелій	3,163938820341 а. о.
Ексцентриситет	0,155178513113
Орбітальний період	1655,643731963 д
Середня орбітальна швидкість	0,217438083477 °/д
Середня аномалія	333,0600157203°
Нахил орбіти	6,974852638642°
Довгота висхідного вузла	295,7619143929°
Аргумент перицентру	169,8501107535°
Фізичні характеристики
Розміри	115,93 км
Маса	1,6× 1018 кг
Середня густина	2,0 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,0324 м/с²
Друга космічна швидкість	0,0613 км/с
Період обертання	12,838 год
Альбедо	0,0618
Температура	~170 K
Спектральний тип	C (Толен) ; Cgh (SMASS)
Стандартна зоряна величина	8,32
	38 Леда у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леда (значення).

38 Леда — астероїд головного поясу, відкритий французьким астрономом Ж. Шакорнаком 12 січня 1856 року і названий на честь Леди, матері Єлени Троянської в грецькій міфології. Леда віднесений до вуглецевих астероїдів типу С.

Леда вивчалася за допомогою радарів. Протягом 2002 року 38 Леду спостерігали за допомогою радарів обсерваторії Аресібо. Зворотний сигнал відповідав ефективному діаметру 116 ± 13 км. Це відповідає деяким розмірам астероїда, обчисленим іншими способами^[2]^[3]. На основі кривої блиску, отриманої за допомогою фотометричних спостережень цього астероїда в Пулковській обсерваторії, він має період обертання 12,834 ± 0,001 години та змінює яскравість на 0,15 ± 0,01 зоряної величини^[4].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,322.

Примітки

↑ База даних малих космічних тіл JPL: 38 Леда (англ.) . Процитовано 2014.05.11. Останнє спостереження 2014.02.10.
↑ Magri, Christopher; Nolan, Michael C.; Ostro, Steven J.; Giorgini, Jon D. (1 січня 2007). A radar survey of main-belt asteroids: Arecibo observations of 55 objects during 1999 2003. Icarus. Т. 186. с. 126—151. doi:10.1016/j.icarus.2006.08.018. ISSN 0019-1035. Процитовано 15 грудня 2024.
↑ Carry, B. (1 грудня 2012). Density of asteroids. Planetary and Space Science. Т. 73. с. 98—118. doi:10.1016/j.pss.2012.03.009. ISSN 0032-0633. Процитовано 15 грудня 2024.
↑ Pilcher, Frederick (1 жовтня 2011). Rotation Period Determinations for 11 Parthenope, 38 Leda, 111 Ate 194 Prokne, 217 Eudora, and 224 Oceana. Minor Planet Bulletin. Т. 38. с. 183—185. ISSN 1052-8091. Процитовано 15 грудня 2024.

Див. також

Список астероїдів (1-100)

Посилання

38 Леда — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)

[jpl-1] База даних малих космічних тіл JPL: 38 Леда (англ.) . Процитовано 2014.05.11. Останнє спостереження 2014.02.10.

[2] Magri, Christopher; Nolan, Michael C.; Ostro, Steven J.; Giorgini, Jon D. (1 січня 2007). A radar survey of main-belt asteroids: Arecibo observations of 55 objects during 1999 2003. Icarus. Т. 186. с. 126—151. doi:10.1016/j.icarus.2006.08.018. ISSN 0019-1035. Процитовано 15 грудня 2024.

[3] Carry, B. (1 грудня 2012). Density of asteroids. Planetary and Space Science. Т. 73. с. 98—118. doi:10.1016/j.pss.2012.03.009. ISSN 0032-0633. Процитовано 15 грудня 2024.

[4] Pilcher, Frederick (1 жовтня 2011). Rotation Period Determinations for 11 Parthenope, 38 Leda, 111 Ate 194 Prokne, 217 Eudora, and 224 Oceana. Minor Planet Bulletin. Т. 38. с. 183—185. ISSN 1052-8091. Процитовано 15 грудня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]