391 Інґеборґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
391 Інґеборґ
Відкриття
Відкривач Макс Вольф
Місце відкриття Гейдельберг
Дата відкриття 1 листопада 1894
Позначення
Позначення 391 Ingeborg
Тимчасові назви 1894 BE, 1934 AJ
Категорія малої планети Марсоперетинний астероїд
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 липня 2010 (2455400,5 JD)
Велика піввісь 2,3200353 а. о.
Перигелій 1,6102098 а. о.
Афелій 3,0298608 а. о.
Ексцентриситет 0,3059546
Орбітальний період 1290,7446403 д
3,53 р
Середня орбітальна швидкість 19,1971 км/с
Середня аномалія 287,58048°
Нахил орбіти 23,16802°
Довгота висхідного вузла 212,96376°
Аргумент перицентру 146,73810°
Фізичні характеристики
Розміри 20 - 50 км
Період обертання 26,391 год
Спектральний тип S (Толен)
S (SMASS)
Стандартна зоряна величина 10,1

391 Інґеборґ (391 Ingeborg) — астероїд, що перетинає орбіту Марса, відкритий 1 листопада 1894 року Максом Вольфом у Гейдельберзі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 391 Інґеборґ (англ.). Процитовано 2010-08-31.  Останнє спостереження 2007-07-24.

Посилання[ред. | ред. код]