42-га гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
42-га гвардійська стрілецька Прилуцька Червонопрапорна, орденів Леніна та Богдана Хмельницького дивізія
рос. 42-я гвардейская стрелковая Прилукская ордена Ленина Краснознамённая ордена Богдана Хмельницкого дивизия
На службі 1942—1946
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Належність Сухопутні війська
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Тип піхота
Війни/битви

Німецько-радянська війна

Нагороди Радянська гвардія, Орден Червоного Прапора Орден Богдана Хмельницького II ступеня Орден Леніна
Почесні найменування Прилуцька

42-га гвардійська стрілецька Прилуцька Червонопрапорна, орденів Леніна та Богдана Хмельницького дивізія — формування (з'єднання, стрілецька дивізія) РСЧА (ЗС СРСР) до і під час Німецько-радянської війни. Брала участь у Ржевсько-Сичевській і Ржевсько-Вяземській наступальних операціях 1943 року, Курській битві, звільненні Лівобережної України, в Київських наступальній та оборонній, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській, Дебреценській, Будапештській, Братиславсько-Брновській і Празьких наступальних операціях.

Історія[ред. | ред. код]

42-га гвардійська стрілецька Прилуцька ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія сформована на Західному фронті в липні 1942 року на базі 1-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької бригади як 1-ша гвардійська Червонопрапорна стрілецька дивізія. Дивізія в процесі формування тимчасово називалась «1-ша гвардійська Червонопрапорна стрілецька дивізія» (формування 1942 року) з 6 липня 1942 року по 13 вересня, 1942 року частини дивізії іменувалися: 1-й, 2-й, 3-й гвардійський стрілецький полк, навчальний гвардійський стрілецький полк. Іншим частинам дивізії нумерація в процесі формування не присвоювалась.

13 вересня 1942 стала іменуватися «42-га гвардійська Червонопрапорна стрілецька дивізія». Спочатку до неї увійшли 127-ма, 132-га, 436-й гвардійські стрілецькі, 95-тий артилерійський (з вересня — 91-й гвардійський артилерійський) полки та інші частини.

У серпні 1942 року дивізія в складі військ 5-ї армії Західного фронту брала участь в Ржевсько-Сичовській наступальній операції.

В березні 1943 року була передана в 31-шу армію цього ж фронту і брала участь у ліквідації ржевсько-в'яземського плацдарму німецько-фашистських військ. На початку травня виведена в Резерв Ставки ВГК і включена в 5-ту гвардійську армію Степового військового округу (з 9 липня Степовий фронт). У складі цієї армії, переданої у Воронезький фронт, брала участь у Курській битві.

У Бєлгородсько-Харківської наступальної операції дивізія пройшла з боями понад 100 км, звільнивши велику кількість населених пунктів і завдавши значних втрат частинами 4-ї танкової армії противника. З початку вересня 1943 і до кінця березня 1945 року з невеликими перервами вела бойові дії у складі 40-ї армії Воронезького, з 20 жовтня 1943 — 1-го Українського, з 24 лютого 1944 року 2-го Українського фронтів.

У ході визволення Лівобережної України особливо успішно діяла в боях за місто Прилуки (18 вересня), за що була удостоєна почесного найменування «Прилуцька» (19 вересня 1943). 22 вересня частини дивізії вийшли до Дніпра, з ходу форсували річку і захопили плацдарм в районі Юшки, Гребені (на північний захід від Великого Букрина).

У листопаді 1943 — січні 1944 дивізія брала участь у Київській наступальній, Київській оборонній та Житомирсько-Бердичівській наступальних операціях, в ході яких завдала противнику значні втрати.

Високу бойову майстерність, мужність та доблесть показали воїни дивізії в Умансько-Ботошанській наступальній операції 1944 року. За зразкове виконання завдань командування, що сприяли звільненню іншими з'єднаннями фронту міста Умань, і відмінність у боях при форсуванні річки Прут дивізія була нагороджена орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня (19 березня 1944 року) і орденом Леніна (24 квітня 1944).

У Яссько-Кишинівській та Дебреценській наступальних операціях 1944 року дивізія пройшла з боями понад 600 км і у взаємодії з іншими з'єднаннями і частинами армії оволоділа містами Пятра (П'ятра-Нямц), Топліца, Бистриця та іншими населеними пунктами.

В кінці жовтня 1944 року — в першій половині лютого 1945 брала участь у Будапештській, з 25 березня — в Братиславсько-Брновській наступальних операціях. В ході боїв у Західних Карпатах у взаємодії з 232-гою стрілецькою дивізією і 54-м укріпленим районом звільнила чехословацьке місто Банська Бистриця (25 березня). З 13 квітня і до кінця війни вела бойові дії в складі військ 53-ї армії 2-го Українського фронту. Бойовий шлях завершила у Празькій наступальній операції.

В 1946 році дивізія була переформована в 42-гу гвардійську механізовану дивізію Харківського військового округу.

У 1957 році знову була переформована і стала називатись «42-га гвардійська танкова Прилуцька ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія» з дислокацією під Дніпропетровськом (Київський військовий округ).

C 1989 року має назву 5359-та гвардійська база зберігання озброєння і техніки (5359-тя гв БЗОТ) 6-ї гв ТА Жданівка, Новомосковськ.

Склад[ред. | ред. код]

  • 127-й гвардійський стрілецький полк
  • 132-й гвардійський стрілецький полк
  • 136-й гвардійський стрілецький полк
  • 91-й (95-й) гвардійський артилерійський полк
  • 45-й окремий гвардійський винищувально-протитанковий дивізіон
  • 59-та окрема гвардійська зенітна артилерійська батарея (до 10.6.43 р.)
  • 44-та окрема гвардійська розвідувальна рота
  • 46-й окремий гвардійський саперний батальйон
  • 164-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (59-та окрема гвардійська рота зв'язку)
  • 515-й (47-й) медико-санітарний батальйон
  • 44-та окрема гвардійська рота хімічного захисту
  • 602-га (46-та) автотранспортна рота
  • 632-га (43-тя) польова хлібопекарня
  • 635-й (39-й) дивізійний ветеринарний лазарет
  • 1642-га польова поштова станція
  • 1632-га польова каса Держбанку

Підпорядкування[ред. | ред. код]

  • Воювала в складі армій Західного, Воронезького, Степового і 1-го Українського фронтів.
  • Входила до складу військ 5-ї, 20-ї, 31-ї, 5-ї гвардійської, 40-ї (вересень — листопад 1943 і грудень 1943 — березень 1945), 53-ї армій.
  • Бойовий період: 6.7.1942—9.5.1943; 10.7.1943—11.5.1945.

Нагороди та найменування[ред. | ред. код]

Командири дивізії[ред. | ред. код]

  • Ф. О. Бобров, полковник, з жовтня 1942 року генерал-майор (1942—1944)
  • С. П. Тимошко, генерал-майор (1944)
  • Ф. Ф. Бочков, полковник (1944—1945)

Воїни дивізії, що відзначились[ред. | ред. код]

9729 воїнів дивізії були нагороджені орденами і медалями, 28 з них присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

  • Hero of the USSR.png Бажин Петро Якович, капітан гвардії, командир стрілецького батальйону 136-го гвардійського стрілецького полку
  • OrderofGlory.png Бажуков Іван Данилович, старшина гвардії, помічник командира взводу автоматників 127-го гвардійського стрілецького полку[1]
  • Hero of the USSR.png Бобров Федір Олександрович, генерал-майор гвардії, командир дивізії
  • Hero of the USSR.png Бондарчук Пилип Якович, молодший сержант гвардії, снайпер 132-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Бочаріков Максим Петрович, сержант гвардії, командир відділення 132-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Буздалін Семен Григорович, молодший лейтенант гвардії, командир кулеметного взводу 132-го гвардійського стрілецького полку
  • OrderofGlory.png Буранов Іван Тимофійович, старший сержант гвардії, помічник командира взводу 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • OrderofGlory.png Ваганов Олександр Іванович, рядовий гвардії, розвідник 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • Hero of the USSR.png Гаврилов Акім Андрійович, молодший лейтенант гвардії, командир взводу 136-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Голубєв Михайло Трохимович, лейтенант гвардії, командир взводу хімічного захисту 127-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Гробов Анатолій Олександрович, старший лейтенант гвардії, командир саперної роти 46-го окремого гвардійського саперного батальйону
  • Hero of the USSR.png Дмитрієв Олексій Петрович, командир 127-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Докучаєв Георгій Миколайович, молодший лейтенант гвардії, командир взводу протитанкових рушниць 127-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Журавльов Олексій Васильович, капітан гвардії, командир батальйону 132-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Зима Іван Павлович, майор гвардії, начальник 2-го відділення штабу дивізії
  • Hero of the USSR.png Іванов Анатолій Олександрович, лейтенант гвардії, ад'ютант старший батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Карімов Гулям, лейтенант гвардії, командир кулеметного взводу 132-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Кидько Степан Степанович, капітан гвардії, командир батальйону 136-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Клюшніков Євген Олександрович, старший лейтенант гвардії, командир 5-ї батареї 91-го гвардійського артилерійського полку
  • Hero of the USSR.png Козлов Дмитро Маркович, молодший сержант гвардії, командир групи розвідників 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • Hero of the USSR.png Коннов Василь Дмитрович, капітан гвардії, заступник командира батальйону з політичної частини 136-го гвардійського стрілецького полку
  • OrderofGlory.png Кужелев Микола Федорович, старшина гвардії, помічник командира взводу 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • Hero of the USSR.png Кучерявий Микола Данилович, командир відділення стрілецької роти 132-го гвардійського стрілецького полку, молодший сержант гвардії
  • Hero of the USSR.png Марінін Микола Андрійович, лейтенант гвардії, заступник по політичній частині командира батальйону 136-го гвардійського стрілецького полку
  • OrderofGlory.png Матросов Василь Тимофійович, сержант гвардії, командир відділення 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • OrderofGlory.png Ніколенко Василь Петрович, старшина гвардії, командир гарматного розрахунку 91-го гвардійського артилерійського полку
  • OrderofGlory.png Перегудін Олександр Іванович, сержант гвардії, командир відділення 44-ї окремої гвардійської розвідувальної роти
  • OrderofGlory.png Чесних, Олександр Іванович, старшина гвардії, командир відділення розвідки 136-го гвардійського стрілецького полку
  • Hero of the USSR.png Щуріхін, Олександр Автономович, командир відділення розвідувального взводу 127-го гвардійського стрілецького полку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кавалеры ордена Славы трех степеней. Краткий биографический словарь — М.: Военное издательство, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]