43-тя окрема артилерійська бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
43-тя окрема артилерійська бригада
(з 2015)
43-тя окрема артилерійська бригада великої потужності
(2014—2015)
Нарукавний знак бригади
Засновано 2014
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Ракетні війська та артилерія
Базування
Оборонець гетьман
Тарас Трясило
Гасло «Битися, а не журитися»
Оснащення 2С7 «Піон»
PzH 2000[1]
Війни/битви

Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач
полковник
Ярослав Лисенко
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

43-тя окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила (43 ОАБр, в/ч А3085, пп В2050) — військове формування артилерійських військ Збройних сил України. Підпорядковується безпосередньо командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України[3].

Частина була сформована восени 2014 року, після початку російської агресії.

Бригада носить ім'я гетьмана Тараса Трясила — кошового отамана Війська Запорозького у XVII столітті.

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти від Луганська, Іловайська та Новоазовська.

Створення[ред. | ред. код]

Бригада створена в кінці 2014 року на базі 5-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, що був озброєний незадовго до того знятими зі зберігання артилерійськими установками 2С7 «Піон». 5-й дивізіон був перейменований на 191-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон вже у складі 43-ї бригади[4].

5 травня 2015 року в наметовому містечку поблизу с. Дівички був виданий перший письмовий наказ командира військової частини.

У 2016 році 45 ОМПБ, що перебував у складі бригади, був розформований та на його базі був створений батальйон охорони[5].

В жовтні 2017 року заступника командира 44 ОАБр полковника Дорохова Олега Михайловича було призначено командиром 43 ОАБр.[6]

14 жовтня 2020 року бригаді було присвоєно почесне найменування «імені гетьмана Тараса Трясила»[7].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну бригада брала участь в боях у Київській області, де розхід снарядів складав більше 100 штук на одну артсистему на добу. Після звільнення Київщини 43 ОАБр брала участь у боях на півдні, північному-сході та сході України, а також в Донецькій області. Після цього була передислокована на Харківщину для участі у харківській контрнаступальній операції, де розхід снарядів складав близько 50 штук на одну артсистему на добу. Після вдалих дій під час Балаклійського прориву підрозділ приступив до виконання завдань в Донецькій області[8].

Структура[ред. | ред. код]

  • управління (в тому числі, штаб);
  • 1 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 2 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 3 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 4 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • батальйон охорони;
  • 209-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (пп В1660), м. Пирятин[9][10][11];
  • дивізіон артилерійської розвідки;
  • ремонтна рота;
  • рота матеріального забезпечення;
  • польовий вузол зв'язку;
  • медичний пункт[12].

Традиції[ред. | ред. код]

14 жовтня 2020 року, «з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці, а також з нагоди відзначення Дня захисника України», бригаді було присвоєно почесне найменування «імені гетьмана Тараса Трясила»[7].

3 листопада 2022 року 43 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[13]

Командування[ред. | ред. код]

  • (???—2015) підполковник Стуженко Анатолій Ілліч[14]
  • (2015—2017) полковник Добринін Євген Вікторович[15]
  • (2017—2020) полковник Дорохов Олег Михайлович[6][16][17]
  • (2020—2023) полковник Шевчук Олег Васильович
  • (з 2023) полковник Лисенко Ярослав Юрійович [джерело?]

Втрати[ред. | ред. код]

У боях війни на сході України загинуло троє військовослужбовців частини, один — помер в результаті отриманої хвороби на передовій:

  • 31 січня 2015 року загинули молодший сержант Микола Пономаренко, старші солдати Василь Воропай і Павло Антоненко[4]
  • 3 липня 2016 року, після 8 місяців тяжкої хвороби, що виникла під час військової служби на передовій, помер старший солдат Коваленко Михайло Васильович[18].
  • Жушман Максим Анатолійович[19]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Для оборони Соледара залучили САУ PzH ​​2000. Мілітарний. 12 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. 
  2. https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2023/11/20/ukrainian-artillery-batteries-have-turned-the-battle-of-avdiivka-into-a-game-who-can-kill-more-russians/?sh=3139f4b52b58
  3. Ukrainian Military Pages: Сухопутні війська. www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016. 
  4. а б «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. www.zsu-info.com (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 травня 2017. 
  5. Розформовані військові частини. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  6. а б Розкрито «таємниці» військових у Дівичках. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021. 
  7. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №432/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020. 
  8. Ніх#я сє! Щас 43 подзвонимо! — Як «Піони» розносили склади орків на Харківщині | Невигадані історії
  9. Пирятинські ВІСТІ - Каталог статей. piryatin-visti.at.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  10. У Пирятині відроджують військову частину - Полтавщина - Новини Гребінки: Свіжі Гребінківські новини та події на Grebenka.com. www.grebenka.com. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  11. Базування військової частини в Пирятині - Новини Гребінки: Свіжі Гребінківські новини та події на Grebenka.com. web.archive.org. 26 лютого 2018. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 10 червня 2019. 
  12. Військова частина А3085
  13. Указ Президента України від 3 листопада 2022 року № 749/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  14. сказав, Андрій (28 вересня 2015). Черкаські автомайданівці запідозрили керівника артдивізіону у службі агресору. Інфоміст (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 4 квітня 2019. 
  15. Базування військової частини в Пирятині. http://www.grebenka.com/. Міський портал Гребінки. 7 липня 2017. Архів оригіналу за 26-02-2018. Процитовано 26 лютого 2018. 
  16. ЩИРО ВІТАЄМО КОМАНДИРА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А3085, ПОЛКОВНИКА ДОРОХОВА ОЛЕГА МИХАЙЛОВИЧА! - Переяслав-Хмельницька Райдержадміністрація - Офіційний сайт. pereyaslav-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  17. Хто деребанить Дівичківський полігон? 29.11.2018, 06:29[недоступне посилання]
  18. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019. 
  19. У Полтаві попрощалися з п’ятьма військовими, які загинули у боях на Донеччині та Луганщині

Джерела[ред. | ред. код]