48-й окремий штурмовий батальйон (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
48-й окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджіхана[1]
крим. Noman Çelebicihan Batalyonı
Нарукавний знак батальйону [1]
Засновано2016
Країна Україна
ТипПіхота
РольШтурмовий підрозділ
ЧисельністьШтатна чисельність ок. 1000 чоловік
Гарнізон/Штаб
ОзброєнняОсобисте озброєння, легке протитанкове та протиавіаційне озброєння, легкоброньована техніка - БТРи та БМП, міномети 82 мм, саперне обладнання, безпілотні літальні апарати (БПЛА)
Війни/битвиБої за Бахмут[2]
Нагороди10 бійців нагороджені відзнакою президента
Почесні найменуванняімені Номана Челебіджіхана
Вебсайт48oshb.army
Командування
командир батальйонуЛенур Іслямов[1]
Начальник штабуВасиль Титаренко (Кіндрат), Підполковник
Знаки розрізнення
Прапор батальйону[1]

Медіафайли на Вікісховищі

48-й окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджіхана — добровольче кримськотатарське збройне формування, створення якого розпочалось на початку 2016 року під час блокади на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, назване на честь Номана Челебіджіхана — кримськотатарського політика і громадського діяча, першого Голови уряду Кримської Народної Республіки, організатора I Курултаю кримськотатарського народу, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі[1][3].

Учасники батальйону неодноразово переслідувалися ФСБ РФ на тимчасово окупованих територіях[3].

Історія

[ред. | ред. код]

48-й ОШБ масштабувався з роти вогневої підтримки імені Номана Челебіджіхана у 2023-му році. Його кістяк складають кримськотатарські та українські добровольці, зокрема вимушені переселенці з тимчасово окупованого Криму.

Бійці відзначилися у боях за Бахмут, за що, 10 військовослужбовців батальйону були нагороджені особисто Президентом України. Бійці батальйону також брали участь в боях на Сумщині, Харківщині та Запоріжжі. В 2024 році батальйон бере участь в бойових діях в Запоріжжі та Донецьку. [4]

Штатна чисельність батальйону приблизно 1000 осіб, заповнення на 75-80%.

У складі батальйону присутні такі підрозділи:

  1. Штурмові
  2. Підрозділи безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
  3. Розвідувальний
  4. Інженерно-саперний
  5. Самохідно-артилерійський та мінометний
  6. Медичний
  7. Підрозділи забезпечення
  8. Інші підрозділи

Особливістю підрозділу стане халяльна їжа, яку готуватимуть для бійців[5].

Батальйон отримував матеріальну допомогу з Туреччини — 120 комплектів камуфльованого однострою.

Станом на 18 січня 2016 року батальйон вже частково сформовано. До його лав записалися 250 людей з запланованої кількості у 580 осіб. Моделлю для формування батальйону був обраний так званий НАТОвський формат батальйону[6]. Батальйон дислокувався на адміністративному кордоні з Кримом біля с. Чонгар[7].

Структура

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]
  • Ленур Іслямов[1], командир батальйону, майор
  • Василь Титаренко (Кіндрат), начальник штабу, підполковник

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж 48 ОШБ командир тс прапор. Національний військово-історичний музей. 1 січня 2023. Процитовано 22 травня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Збір коштів для постачання мінометів 48 батальйону на Херсонському напрямку. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  3. а б Російські ЗМІ: на окупованій Херсонщині затримали чоловіка за нібито участь у «батальйоні Челебіджихана». Радіо Свобода. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 3 квітня 2024. Процитовано 24 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  4. Головна - 48 Окремий Штурмовий Батальйон (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
  5. Опубликованы первые фото батальона имени Номана Челебиджихана. http://qha.com.ua/. Кримські Новини. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.(рос.)
  6. Татари вже наполовину сформували свій батальйон, який звільнятиме Крим. http://www.depo.ua/. Depo.ua. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  7. Рінгіс, Анастасія (1 листопада 2017). Чому я – киримли. І ви також. Українська правда (рос.) . Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]