48-й окремий штурмовий батальйон (Україна)
| 48-й окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджіхана[1] | |
|---|---|
| крим. Noman Çelebicihan Batalyonı | |
 Нарукавний знак батальйону [1] | |
| Засновано | 2016 |
| Країна |  Україна |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | Піхота |
| Роль | Штурмовий підрозділ |
| Гарнізон/Штаб | м. Сімферополь (де-юре) [1] м. Миколаїв (де факто) |
| Війни/битви | Битва за Київ, бої на Сумщині, битва за Бахмут, бої на Запоріжжі та Донеччині[2] |
| Почесні найменування | імені Номана Челебіджіхана |
| Вебсайт | 48oshb.army |
| Командування | |
| командир батальйону | Ленур Іслямов[1] |
| Начальник штабу | Василь Титаренко (Кіндрат), Підполковник |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор батальйону[1] |  |
Медіафайли на Вікісховищі | |
48-й окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджіхана — підрозділ Сухопутних військ Збройних Сил України, сформований переважно з мешканців півдня України, створення якого розпочалось на початку 2016 року під час блокади на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, названий на честь Номана Челебіджіхана — кримськотатарського політика і громадського діяча, першого Голови уряду Кримської Народної Республіки, організатора I Курултаю кримськотатарського народу, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі.[1][3].
Учасники батальйону неодноразово переслідувалися ФСБ РФ на тимчасово окупованих територіях[3].
48-й ОШБ масштабувався з роти вогневої підтримки імені Номана Челебіджіхана у 2023 році. Його кістяк складають кримськотатарські та українські добровольці, зокрема вимушені переселенці з тимчасово окупованого Криму. Особовий склад відзначився у боях на Київщині та битві за Бахмут, за що 10 військовослужбовців батальйону були нагороджені особисто Президентом України. Військовослужбовці батальйону також брали участь у боях на Сумщині, Харківщині та Запоріжжі. У 2024 році батальйон бере/брав участь у бойових діях у Запорізькій та Донецькій областях. Восени 2024 року відбулося переведення 48-го ОШБ ім. Номана Челебіджіхана з Сил територіальної оборони до Сухопутних військ Збройних Сил України. У вересні-грудні 2024 року бійці батальйону звільняли селища Золота Нива та Новий Комар на Донеччині. За особисту мужність, героїзм і стійкість у бою більше 200 військовослужбовців батальйону відзначені високими державними нагородами.
Особливістю підрозділу стане халяльна їжа, яку готуватимуть для бійців[4].
Батальйон отримував матеріальну допомогу з Туреччини — 120 комплектів камуфльованого однострою.
Станом на 18 січня 2016 року батальйон вже частково сформовано. До його лав записалися 250 людей з запланованої кількості у 580 осіб. Моделлю для формування батальйону був обраний так званий НАТОвський формат батальйону[5]. Батальйон дислокувався на адміністративному кордоні з Кримом біля с. Чонгар[6].
4 грудня 2024 року стало відомо, що бійці 48-го окремого штурмового батальйону витіснили російські сили з села Новий Комар на Донеччині [7].
- Ленур Іслямов[1], командир батальйону, майор [7]
- Василь Титаренко (Кіндрат), начальник штабу, підполковник
- ↑ а б в г д е ж 48 ОШБ командир тс прапор. Національний військово-історичний музей. 1 січня 2023. Процитовано 22 травня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Збір коштів для постачання мінометів 48 батальйону на Херсонському напрямку. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ а б Російські ЗМІ: на окупованій Херсонщині затримали чоловіка за нібито участь у «батальйоні Челебіджихана». Радіо Свобода. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 3 квітня 2024. Процитовано 24 травня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Опубликованы первые фото батальона имени Номана Челебиджихана. qha.com.ua. Кримські Новини. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-30 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Татари вже наполовину сформували свій батальйон, який звільнятиме Крим. www.depo.ua. Depo.ua. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ Рінгіс, Анастасія (1 листопада 2017). Чому я – киримли. І ви також. Українська правда (рос.) . Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ а б Свиридюк, Юрій (18 січня 2025). Ленура Іслямова усунули з поста командира батальйону, який він сам створив. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 18 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
- З'явилися фото батальйону імені Номана Челебіджіхана [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Кримськотатарський батальйон почне патрулювання у травні [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ФСБ у Криму повідомляє про двох перебіжчиків із батальйону ім. Номана Челебіджихана [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Роди військ |  | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Оперативні командування | |||||||||||||||||
| Корпуси | |||||||||||||||||
| Бригади |
| ||||||||||||||||
| Полки |
| ||||||||||||||||
| Батальйони |
| ||||||||||||||||
| Навчальні заклади | |||||||||||||||||
| Навчальні центри | |||||||||||||||||
| Міжнародні підрозділи | |||||||||||||||||
.svg)