5-та армія (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 5-а армія (США))
Перейти до: навігація, пошук
5-а армія США
United States Fifth Army
US Fifth Army patch.svg
Нарукавний шеврон 5-ої армії
На службі 4 січня 1943 — жовтень 1945
червень 1946 — по т.ч.
Країна Flag of the United States.svg США
Належність Регулярна армія США
Вид Emblem of the United States Department of the Army.svg Армія США
Тип сухопутні війська
Чисельність польова армія
Командування 15-а група армій
Північне Командування Збройних сил США
Гарнізон/Штаб США форт Сем Х'юстон, Техас
Гасло «Під час миру готуйся до війни»
(«In Peace Prepare For War»)
Війни/битви Друга світова війна
Італійська кампанія
Висадка союзників в Італії
Операція «Аваланч»
Лінія Вольтурно
Зимова лінія
Бої за Монте-Кассіно
Готська лінія
Північно-Італійська операція
Сайт www.arnorth.army.mil
Командири
Поточне
командування
генерал-лейтенант Джефрі Бушанан
Визначні
командири
US-O10 insignia.svg генерал Марк Вейн Кларк
US-O10 insignia.svg генерал Лучіан Траскотт
US-O10 insignia.svg генерал Джон Лукас
Відзнаки
Відзнака армії 5 Army DUI.png

5-а а́рмія США (англ. Fifth United States Army) або Півні́чна а́рмія США (англ. United States Army North) — військове об'єднання армії США, основний компонент сухопутних військ Північного Командування Збройних сил США на території США, яка відповідає за територіальну оборону континентальних Сполучених Штатів.

Історія[ред.ред. код]

5-а армія американських збройних сил сформована 4 січня 1943 і стала першим об'єднанням такого рівня сформованим поза межами Сполучених Штатів. Офіційно активація армії, на яку покладалося завдання ведення операцій в Алжирі та Марокко, сталася у місті Уджда, у Французькому Марокко. Згодом на неї також поклали завдання планування вторгнення американських військ до материкової Італії, поки решта американської армії готувалась до висадки морського десанту у Сицилію. Протягом весни-літа 1943 року армія готувала особовий склад до проведення масштабної морської десантної операції.

З початком вторгнення на Апеннінський півострів, частини армії взяли участь у запеклих боях та битвах Італійського театру війни, які більше нагадували Західний фронт часів Великої війни, ніж маневрену та динамічну тактику дій на заході та сході Європейського театру. У вересні 1943 року армія висадилася у Салерно силами VI-го американського генерал-майора Е.Долі та X-го британського генерал-лейтенанта Р.Маккрірі корпусів. У ході затятих боїв проти німецького Вермахту військам об'єднання вдалося поступово продавити оборону противника та просунутися вглиб території Італії.

З цього час і до завершення війни на території Італії, 5-а армія билася проти військ Головнокомандування Вермахту «Південь» генерал-фельдмаршала А. Кессельрінга. Американці змагалися пліч-о-пліч з британськими військами 8-ої армії, Індійської армії, новозеландськими, французькими, польськими та бразильськими військами проти німецько-італійських військ.

В останній битві цієї кампанії — Північно-Італійській операції, яка стартувала у квітні 1945 року, американська армія у взаємодії з 8-ою британською армією генерал-лейтенанта Р.Маккрірі билася проти група армій «C» генерал-полковника Г.фон Фітингофа, яку розгромили спільними зусиллями та тим закінчили війну у Північній Італії. Ціна перемоги була надзвичайно висока для 5-ої армії, за 602 дні боїв на півострові вона зазнала втрат 109 642 чоловіки, серед яких 19 475 загинули в бою або померли від ран.

У вересні 1945 року штаб повернувся до Сполучених Штатів і 2 жовтня 1945 він був дезактивований.

Склад армії на серпень 1944[ред.ред. код]

(Входила до 15-ої групи армій)

11 червня 1946 року армія була реактивована в Чикаго під командуванням генерал-майора Дж. Лукаса, колишнього командира VI-го корпусу на початковій фазі операції «Шінгл». З 1 січня 1957 їй повернули найменування 5-ої польової армії. У післявоєнний час головним завданням цієї армії було керівництво, контроль та підготовка усіх резервних частин армії США. З червня 1971 року штаб-квартиру армії перемістили до форту Сем Х'юстон у Техас.

З 2004 року функції командування та контролю військ сухопутного резерву були передані 1-ій армії, а на неї поклали завдання щодо оборони території США, включивши до Північного командування ЗС США, як основний компонент наземних сил на території континентальних Сполучених Штатів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ready, J. Lee. Forgotten Allies: The European Theatre, Volume I. McFarland & Company, 1985. ISBN 978-0-89950-129-1.
  • Ready, J. Lee. Forgotten Allies: The Military Contribution of the Colonies, Exiled Governments and Lesser Powers to the Allied Victory in World War II. McFarland & Company, 1985. ISBN 978-0-89950-117-8.
  • Jon B. Mikolashek. General Mark Clark: Commander of America's Fifth Army in World War II and Liberator of Rome.