50 гривень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
50 гривень
Країна Україна
Вартість50 ₴
Висота72 мм
Ширина136 мм
Елементи захистузахисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперуспеціальний тонований, льон
Роки друку1992—досі (всі серії)
Лицьова сторона
ДизайнМихайло Грушевський
Рік дизайну2019
Зворотна сторона
ДизайнБудинок Української Центральної Ради (Педагогічний музей)
Рік дизайну2019
CMNS: 50 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 50 гривень на YouTube

50 гривень — номінал банкнот і монет України, введених в обіг 2 вересня 1996 року; а також банкнот УНР, які друкувалися між 1918—1920 роками.

Історія

[ред. | ред. код]

Банкноти УНР

[ред. | ред. код]

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].

Банкноти сучасної України

[ред. | ред. код]

У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].

Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].

Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 50-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].

2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[6][7].

Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10][11].

Опис банкнот УНР

[ред. | ред. код]

Білети Державної скарбниці

[ред. | ред. код]

1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати[2].

Відрізні облігації мали оформлення у вигляді рамок з рослинним орнаментом, тризуб, містили пояснювальні написи, й підписи Директора Державної скарбниці та Бухгалтера[12].

50-гривневі банкноти зразка 1918 року
Зображення Номінал
(гривень)
Номінал
купонів
(шагів)
Розмір
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс введено вилучено
50 90 шагів 294 × 150 Червоний, фіолетовий Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи 5 серпня 1918 1920

Державні кредитові білети

[ред. | ред. код]

1920 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 50-гривневі банкноти, які так і не потрапили в обіг[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].

Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи, підписи Директора Державного банку та Скарбника. На аверсі зображалися селянин і селянинка, а на реверсі — портрет Петра Дорошенка (1627—1698), Гетьмана Війська Запорозького[12].

50-гривневі банкноти зразка 1920 року
Зображення Номінал
(гривень)
Розмір
(мм)
Основний колір Опис Статус
Аверс Реверс Аверс Реверс
50 116 × 57 Зелений і синій Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, селянинка та селянин Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Петра Дорошенка Не потрапили в обіг
(надруковано 1920 року)

Опис банкнот сучасної України

[ред. | ред. код]

Загальне оформлення

[ред. | ред. код]

50-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Михайла Грушевського (1866—1934) — українського історика, громадського та політичного діяча, Голову Центральної Ради УНР (1917—1918); а реверс — зображення будівлі Верховної Ради України (друга серія), побудованої 1939 року, або Центральної Ради УНР (сьогодні — Київський міський будинок учителя (перша, третя та четверта серія)), побудованої 1901 року[5].

Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[5].

Елементи захисту

[ред. | ред. код]

На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[5]. Наявні елементи захисту на 50-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[13].

Елементи захисту 50-гривневих банкнот
Елементи
захисту
Перше
покоління
Друге
покоління
Третє
покоління
Четверте
покоління
Пам'ятні
(2011)
Пам'ятні
(2021)
Пам'ятні
(2024)
Водяний знак Так Так Так Так Так Так Так
Захисна стрічка Ні Так Так Так Так Так Так
Рельєфні елементи Так Так Так Так Так Так Так
Суміщений малюнок Ні Так Так Так Так Так Так
Райдужний друк Ні Ні Так Так Так Так Так
Антисканерна сітка Так Так Так Так Так Так Так
Кодоване латентне зображення Ні Ні Так Так Так Так Ні
Мікротекст Так Так Так Так Так Так Так
Знак для сліпих Ні Так Так Так Так Так Так
Видимі захисні волокна Так Так Так Ні Ні Ні Ні
Невидимі захисні волокна Ні Так Так Так Так Так Так
Флуоресцентний номер Так Так Так Так Так Так Так
Магнітний номер Так Так Так Так Так Так Так
Прихований номінал Так Так Так Так Так Так Так
Флуоресцентний друк Так Так Так Так Так Так Так
Високий друк Так Так Так Так Так Так Так
Орловський друк Так Так Так Так Так Так Так
Оптично-змінний елемент Ні Ні Так Так Так Так Ні
«Віконна» захисна стрічка Ні Так Ні Ні Так Ні Ні
Елемент SPARK Так Ні Ні Ні Так Ні Так


Деякі елементи захисту 50-гривневих банкнот:

Перелік стандартних випусків

[ред. | ред. код]

Банкноти першого покоління

[ред. | ред. код]

Зразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Грушевського). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[5].

Перелік випусків 50-гривневих банкнот першого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Першого друку Статус
Аверс Реверс Аверс Реверс
Вадим
Гетьман
135 × 70 Червоний Михайло Грушевський Будинок Української Центральної Ради 1992 В обігу не були

Банкноти другого покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue», без вказівки дати[5]. Одними із нововведень серії стало: латентне зобрження з цифрою «50»; у товщі паперу розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, із повторювним написом «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Грушевського, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[5].

Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[5].

Перелік випусків 50-гривневих банкнот другого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску початку вилучення неплатіжності
Вадим
Гетьман
133 × 66 Помаранчево-фіолетовий Михайло Грушевський Будівля Верховної Ради України 2 вересня
1996
1 січня
2010
1 жовтня
2020
Віктор
Ющенко

Банкноти третього покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2014 роках[5]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Грушевського, з'явилося зображення його книги «Історія України-Руси» та козак на коні, а на реверсі — знову з'явилося зображення Центральної Ради УНР, оточене з обох боків фігурами селянки зі снопом та робітника, що використовував Георгій Нарбут на стогривневій банкноті 1918 року; логотип Нацбанку; водяний знак представлений, крім портрету Грушевського, цифрою номіналу; вживлена в папір захисна стрічка з написом «50 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; кодоване латентне зображення.

Банкноти ввели в обіг 2004 року.

Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Сергій
Тігіпко
136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Української Центральної Ради 2004 29 березня
2004
В обігу
Володимир
Стельмах
2005 1 грудня
2005
Сергій
Арбузов
2011 1 червня
2011
Ігор
Соркін
2013 1 вересня
2013
Степан
Кубів
2014 1 серпня
2014
Валерія
Гонтарева
2014 1 липня
2015

Банкноти четвертого покоління

[ред. | ред. код]

Банкноти цієї серії друкувалися у 2019 і 2021 роках. Водяні знаки були такими як і в попередній серії. Оптично-змінний елемент у вигляді двох стрічок був розтшовний праворуч від портрету. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[5].

Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Яків
Смолій
136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Української Центральної Ради 2019 20 грудня
2019
В обігу
Кирило
Шевченко
2021 21 грудня
2021

Перелік пам'ятних випусків

[ред. | ред. код]

Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків.

Пам'ятна банкнота 2011 року

[ред. | ред. код]

5 жовтня 2011 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присвячена 20-річчю Нацбанку України. Вона відрізнялася від банкнот звичайного випуску SPARK-елементом у вигляді напису «НБУ 20 років», який при розгляданні банкноти під різними кутами напис змінює колір з золотистого на зелений. Тираж банкноти склав 1000 штук[14].

Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Сергій
Арбузов
136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Української Центральної Ради 2011 5 жовтня
2011
В обігу

Пам'ятна банкнота 2021 року

[ред. | ред. код]

22 грудня 2021 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000[15].

Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Кирило
Шевченко
136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» Будинок Української Центральної Ради 2021 22 грудня
2021
В обігу

Пам'ятна банкнота 2024 року

[ред. | ред. код]

23 лютого 2024 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота з оригінальним дизайном, присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму. Вийшло 300 тисяч штук банкноти, вона має серії 0000001-0300000[16][17].

Аверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ РЯТУЄ СВІТ»; композиція, яка відображає стилізований абрис України, що асоціюється із серцем, до якого підходять судини, на фоні дівчини у військовому шоломі, яка дивиться в бік Заходу карту Європи; силует жінки; та SPARK-елемент у вигляді карти України; знак для сліпих[16].

Реверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ — СИЛА!»; композиція зі стиснутих рук, що символізує співпрацю, взаємодопомогу, довіру та партнерство на тлі стилізованого тризуба — символу української держави[16].

Пам'ятна 50-гривнева банкнота 2024 року
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску статус
Андрій
Пишний
80 × 165 Багатоколірна Карта Європи. Тризуб. Силует жінки у шоломі Стиснуті руки. Тризуб. 2024 23 лютого
2024
В обігу

Кількість банкнот в обігу

[ред. | ред. код]

Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 122,4 млн штук 50-гривневих банкнот, що складає 4,5 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[18].

Пам'ятні та ювілейні монети

[ред. | ред. код]

З 1997 року Нацбанком карбуються пам'ятні та ювілейні 50-гривневі монети у сріблі та золоті у якості анциркулейтед, пруф, або (пруф-лайк). Першою такою монетою стала — «Оранта»[19].

Золоті монети

[ред. | ред. код]

Золоті монети мають ідентичні параметри: маса кожного виробу є 15,55 г при діаметрі 25 мм. Виняток становить лише монета «Оранта», вага якої становить 3,11 г при діаметрі 16 мм[20]. Тираж кожної серії становить 2000—5000 штук[19].

Вибірковий перелік золотих пам'ятних та ювілейних 50-гривневих монет
Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
Ластівчине гніздо 4000 28 травня 2008
Нестор-літописець 5000 27 грудня 2006
Оранта 2000 28 липня 1997
Різдво Христове 3000 29 грудня 1999
Український балет 4000 30 квітня 2010
Хрещення Русі 3000 16 жовтня 2000

Срібні монети

[ред. | ред. код]

Срібні монети теж мають ідентичні параметри: вага кожного з виробів становить 500 г при діаметрі 85 мм. Тираж кожної з серій становить 500—1500 штук[19].

Вибірковий перелік срібних пам'ятних та ювілейних 50-гривневих монет
Назва Тираж Дата випуску Аверс Реверс
На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І 1000 20 жовтня 2008
За твором М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» 1500 10 серпня 2009
Острів Хортиця на Дніпрі — колиска українського козацтва 1500 20 грудня 2010
20 років незалежності України 1000 19 серпня 2011
1000-річчя заснування Софійського собору 1000 16 вересня 2011
200 років Нікітському ботанічному саду 1000 26 червня 2012
Битва за Дніпро 1000 30 жовтня 2013
200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка 1000 7 березня 2014
Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України 1000 22 липня 2019
До 30-річчя незалежності України 500 17 серпня 2021

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  2. а б в г д е «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
  3. а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
  4. а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
  5. а б в г д е ж и к л Банкнота номіналом 50 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  6. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  7. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  8. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  9. Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  10. Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  11. Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  12. а б Каталог бумажных денежных знаков. Украинская Держава fox-notes.ru Процитовано 25 березня 2024
  13. Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  14. Пам'ятна банкнота 50 гривень на сайті НБУ. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 29 грудня 2011.
  15. Витяг з рішень Правління Національного банку 506-рш від 12.10.2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  16. а б в Пам'ятна банкнота «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» увічнила силу духу та героїзм українців // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
  17. Пам'ятна банкнота номіналом 20 гривень «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
  18. Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
  19. а б в Пам'ятні та ювілейні монети України біметалеві з дорогоцінних металів вартість ua-coins.info Процитовано 23 березня 2023
  20. Монета Нестор-літописець. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання

[ред. | ред. код]