51-й окремий гвардійський вертолітний полк (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
51-й окремий гвардійський вертолітний полк
(1959—1992)

51-й авіаційно-транспортний полк
(1944—1959)


1017-й важко-бомбардувальний авіаційний полк
(1943—1944)
рос. 51-й отдельный гвардейский вертолетный полк
На службі 1959 — 1992
Країна  СРСР →  Україна
Тип Армійська авіація
Чисельність полк
Базування  Українська РСР,
м.Олександрія
Війни/битви Ліквідація наслідків негоди 1964
Вторгнення у Чехословаччину
Ліквідація наслідків негоди 1969
Вторгнення у Афганістан
Ліквідація аварії на ЧАЕС
Карабаський конфлікт
Нагороди Радянська гвардія
Авіація
Гелікоптери Мі-6, Мі-8

51-й окремий гвардійський вертолітний полк (51 гв. ОВП, в/ч 01094) — полк армійської авіації у складі Київського військового округу Збройних сил СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

У вересні 1943 року сформовано 1017-й важко-бомбардувальний авіаційний полк, що складався з трьох авіаційних ескадрилій по 10 літаків ТБ-3 у кожній. В жовтні 1944 року Згідно постанови Державного Комітету Оборони 1017 ВБАП перейменовано в 51-й авіаційно-транспортний полк і перебазовано на аеродром «Мігалово» в місті Калінін (нині м. Твер). Тут відбулося формування 21-ї гвардійської авіаційно-транспортної дивізії 9-го гвардійського авіаційного корпусу Повітряно-десантних військ Червоної Армії.

До 1957 року в Олександрії, на базі 298-го гвардійського парашутно-десантного полку 100 гв. ПДД, дислокувався 109-й гвардійський парашутно-десантний полк. Але, у зв'язку з угорськими подіями, він був передислокований на територію Прикарпатського військового округу в м. Коломия і брав активну участь у придушенні угорського повстання. У вересні 1957 року в Олександрію перебазувалася 21-ша гвардійська авіаційно-транспортна дивізія (в/ч 13732) в складі 2-х полків (49, 51) з Далекосхідного військового округу. Основна частина особового складу 51-го гвардійського транспортного полку в 1957 році приступає до перенавчання з літаків Лі-2 на нову бойову техніку — вертольоти Мі-4. До січня 1958 року 15 екіпажів були повністю готові до виконання бойових завдань.

У грудні 1959 року полк перейменовується в 51-й гвардійський окремий вертолітний полк, а з березня 1963 року до складу полку включається окремий батальйон АТЗ, в/ч 64678. З 1963 року на озброєння полку починають надходити важкі транспортні вертольоти Мі-6. До листопада того ж року в складі частини перебувають вже дві ескадрильї вертольотів Мі-6 і дві — вертольотів Мі-4. З 1963 року на озброєння полку починають надходити важкі транспортні вертольоти Мі-6.

У 1964 році льотчики полку беруть участь в ліквідації наслідків повені в Дніпропетровській області. Перевезено 4 743 людини.

З серпня по жовтень 1968 року дві ескадрильї на вертольотах Мі-4 у складі 20 екіпажів виконують бойові завдання в Чехословаччині. За цей час виконано 412 бойових вильотів для супроводу танкових колон і перевезення вантажів із загальним нальотом 2200 годин. За виконання бойових завдань нагороджені: орденом Червоної Зірки — 7 осіб, медаллю «За бойові заслуги» — 8 осіб.

У 1969 році полк бере участь в ліквідації наслідків стихійних лих в Україні, Узбекистані, Туркменії.

У 1972 році ескадрильї приступають до перенавчання на новий вид техніки — вертольоти Мі-8.

З 1980 по 1989 роки льотно-технічний склад полку бере участь в бойових діях в Республіці Афганістан. Згідно з директивою МО СРСР від 04.01.1980 року, ескадрилья під командуванням підполковника О. М. Кучеренко в складі 112 офіцерів, 22 прапорщиків і 14 солдатів на вертольотах Мі-8 спрямована в Афганістан. Всього 547 осіб зі складу полку взяли участь у бойових діях на території Афганістану, в тому числі 96 осіб — двічі.

У 1986 році особовий склад полку бере участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. З першого ж дня аварії 14 екіпажів Мі-6 і 12 екіпажів Мі-8 під командуванням полковника А. І. Серебрякова перебазовуються на аеродром Чернігівського ВВАУЛ і приступають до виконання поставлених завдань. Виконано 429 польотів, з нальотом над територією АЕС — 128 годин. Скинуто 764 тонни вантажів, перевезено 233 особи[1].

У 1990 році полк був піднято тривозі і в повному складі перебазовано на аеродром міста Гянджа (Азербайджан), звідки протягом трьох місяців виконував польоти в зону бойових дій в Нагірному Карабасі.

1 січня 1992 року на базі 51-го гвардійського окремого вертолітного полку сформована 51-ша окрема вертолітна бригада Національної гвардії України. До складу бригади увійшла 13-та окрема вертолітна ескадрилья. Першим командиром бригади призначений полковник Бондарчук В'ячеслав Михайлович. На озброєнні бригади перебували вертольоти Мі-6, Мі-8Т/МТ/С/ПС, Мі-9, Мі-24В/К/Р/П.

З 17 грудня 1999 року бригада переходить в підпорядкування Міністерства Внутрішніх справ України.

19 грудня 2000 року в бригаді завершили свою службу важкі транспортні вертольоти Мі-6А[2].

Після чергової реорганізації полк стає частиною внутрішніх військ МВС, а в 2014 році — Нацгвардії України[3].

Оснащення[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]