56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
56-та окрема мотопіхотна бригада
56th Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg
Нарукавний знак бригади
На службі 2015 — дотепер
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
Чисельність Бригада
У складі Оперативне командування «Південь» ОК «Південь»
Гарнізон/Штаб  Донецька область,
м. Маріуполь
Гасло «Мужність єднає покоління»
Війни/битви Війна на сході України,
Російське вторгнення в Україну (2022),
Бої за Маріуполь (2022),
Блокада Маріуполя
Почесні найменування Маріупольська
Командування
Поточний
командувач
полковник
Іванов Ігор В'ячеславович

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

56-та окрема мотопіхотна Маріупольська брига́да (56 ОМПБр, в/ч А0989, пп В2095) — мотопіхотна бригада у складі Збройних сил України. Дислокується у м. Маріуполь, Донецька область.

Бригада була сформована на початку 2015 року після початку російської агресії.

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. В Україні почалася часткова мобілізація.

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

У січні—лютому 2015 року українська армія зазнала поразки у Донецькому аеропорті і в Дебальцевому, але змогла відтіснити сили окупаційних корпусів від Маріуполя у боях за Широкине.

Створення[ред. | ред. код]

56-та окрема мотопіхотна бригада у складі ОК «Схід» почала формування 23 лютого 2015 року згідно зі спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 08 грудня 2014 року в Дніпропетровську.

У квітні — травні 2015 року до складу бригади було введено 21-й, 23-й та 37-й окремі мотопіхотні батальйони, які в цей час виконували бойові завдання у секторі «М».

Згідно з наказом Першого заступника начальника Генерального штабу від 12.05.2015 року, управління 56-ї мотобригади, підрозділи бойового та тилового забезпечення 14 травня 2015 року було передано у розпорядження керівника сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Там особовий склад частини влився до другої лінії оборони[1].

Батальйонні навчання бригади. Червень 2015 р.

10 липня 2015 року формування у повному складі було виведено із сектору «М» на 239 загальновійськовий полігон (смт Черкаське Дніпропетровської області) для доукомплектування та проведення бойового залагодження.

29 серпня 2015 року бригаду було повернуто до сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в АТО на території Донецької та Луганської областей. У вересні 2015 року повідомлено, що бригада завершила бойове злагодження[2].

У листопаді 2016 року бригада отримала пункт постійної дислокації у м. Маріуполі.

22 серпня 2018 року бригаді присвоєне почесне найменування «Маріупольська»[3][4].

10 червня 2019 року з'явилася інформація, що 56-ту бригаду можуть передати до складу Морської піхоти.[5].

27 лютого 2021 року духовенство ПЦУ в м. Маріуполі освятило каплицю на честь Покрови пресвятої Богородиці для потреб військовослужбовців 56-ї окремої мотопіхотної бригади[6].

Структура[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Традиції[ред. | ред. код]

Емблеми та нарукавні знаки
Знак у 2015 р.
Знак у 2016—2018 рр.

Наприкінці 2018 року для бригади була розроблена нова символіка[12]. Історичним підґрунтям для неї стали історичні дописи про зимівник Домаха часів Запорізької Січі який виконував завдання передової застави на шляху Потайного водного шляху запорозьких козаків з Дніпра у Чорне море. В основі нарукавного знаку — «британський» геральдичний щит, основний для усіх військових формувань ЗСУ, із пропорціями 7:8. На жовтому тлі розміщено зірку Алатир синього кольору, що символізує розвиток і прагнення до кращого майбутнього шляхом перемог. Нарис такої зірки є усталеним елементом традиційної української вишивки. В основі щита зображено три хвилі синього кольору, гребінці яких обернено праворуч, які символізують Азовське море. На зірку накладено схрещені стилізовані козацькі списи білого кольору[13].

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на травень 2021 року, за даними Книги пам'яті, бригада втратила загиблими 19 військовослужбовців[14].

Вшанування[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

У 2017 році вийшла книга «Кофе со вкусом пепла» Олексія Петрова, колишнього бійця 37-го батальйону. У ній автор описав те, що відбувалося в зоні бойових дій у 2015 році, та про будні бійців на війні[11].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бійці 56-ї бригади зайняли другу лінію оборони на Донбасі. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 25 жовтня 2015. 
  2. Генеральний штаб ЗС України на Facebook
  3. Указ Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  4. Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» // Міністерство оборони України, офіційний вебсайт, 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018. 
  5. 56-ту бригаду передають морпіхам. MIL.IN.UA (укр.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  6. У Маріуполі духовенство ПЦУ освятило капличку для військових із 56 ОМПБр. 01.03.2021, 16:30. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021. 
  7. Как в Мариуполе встречали с фронта 23-й мотопехотный батальон. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018. 
  8. Порошенко нагородив легендарних командирів, які відзначилися у боях на Донбасі. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  9. ПРЕЗИДЕНТ НАГОРОДИВ БОЙОВИХ КОМАНДИРІВ, ЯКІ ВІДЗНАЧИЛИСЯ У ЗОНІ АТО. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  10. Наша армія сьогодні і завтра: роздуми героїв. http://www.ukrinform.ru/. Укрінформ. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. (рос.)
  11. а б День з 56-ю окремою мотопіхотною Маріупольською бригадою. armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 
  12. Дві бойові бригади ЗСУ отримають нову символіку. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. 
  13. Бойова бригада ЗСУ отримає нову символіку. http://www.na.mil.gov.ua/. Народна армія. 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018. 
  14. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]